Землю накроет магнитная буря
Об этом пишет УНН.
Согласно данным лаборатории, 12 апреля ожидается слабая магнитная буря (уровень G1), а 11-го и в период с 13 по 19 апреля - геомагнитные возмущений.
"С вероятностью 70% событие будет иметь минимальную силу (первый уровень по пятибалльной шкале) и с вероятностью 10% - второй уровень. Остальные 20% приходятся на возможность наблюдения в этот день более слабых магнитных возмущений", - отметили астрономы.
Наиболее возмущенным будет период с 11 по 15 апреля, когда Земля будет находиться под воздействием плотного потока солнечного ветра. После 15 апреля возможны отдельные краткосрочные возмущения незначительного характера (предварительно 19, 21, 25 и 26 апреля).
В общем, ожидающийся геомагнитный фон в апреле характеризуется как очень низкий.
Также отмечено, что в ночь с 18 на 19 марта на Земле произошла самая крупная магнитная буря (уровень G2) 2018 года. До этого в текущем году событий такого уровня не наблюдалось. Согласно данным лаборатории, буря стала реакцией Земли на высокоскоростной поток солнечного ветра.
До этого за прошедшие 2,5 месяца 2018 года на Земле было зафиксировано четыре магнитные бури (одна в январе и три в феврале), которые все относились к минимальному первому классу.
Согласно стандартной шкале NOAA (Национальная атмосферная администрация США), бури класса 1 способны воздействовать на энергетические системы - слабые флуктуации в энергетических системах, на космические аппараты - небольшие влияния на системы управления космическими аппаратами, на наземные системы - полярные сияния видны на высоких широтах (до 60 градусов), на начало миграций животных.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.