"Дело Хизб-ут-Тахрир": оккупанты оставили крымских активистов в СИЗО
Согласно решению суда, Сервер Мустафаев, Эдем Смаилов, Тимур Ибрагимов и Сейран Салиев останутся в СИЗО до 9 октября, сообщает "Крым.Реалии".
Судебное заседание, которое началось с двухчасовой задержкой, проходило в открытом режиме. Обвиняемых пришли поддержать около 100 активистов, а также близкие родственники.
"Хочу отметить: обвиняемые находятся без еды с семи утра и до восьми вечера. Администрация СИЗО не смогла обеспечить их хотя бы сухпайком. По данному факту мы просили суд вынести частное определение в адрес руководства СИЗО, чтобы в дальнейшем их обеспечивали минимальной пищей и водой", – рассказал адвокат Сергей Легостов.
По его словам, во время заседания суда был заявлен отвод, который в результате отклонили.
Поддержать отца пришла в суд одна из дочерей фигуранта Бахчисарайской "дела Хизб ут-Тахрир" Сейрана Салиев – Сури, которой 8 августа исполнилось 5 лет.
"Лучший подарок – увидеть своего отца. В зал суда ее не пустили, отца она увидела в окно со двора. Сначала она очень обрадовалась, но потом просто расплакалась. Но я все равно рада, что им удалось увидеть друг друга. Я надеюсь, что Сейран это придаст сил на месяцы вперед к следующему заседанию", – сказала жена Сейрана Салиева – Мумин.
Накануне подконтрольный Кремлю Киевский районный суд Симферополя на два месяца продлил меру пресечения еще четырем фигурантам Бахчисарайской "дела Хизб ут-Тахрир".
Читайте также: Пленники Кремля: ТОП-7 репрессий оккупантов против жителей Крыма
Напомним, в октябре 2017 российские силовики арестовали шестерых жителей Бахчисарая. Это Тимур Ибрагимов, Марлен Асанов, Мэмет Белялов, Сейран Салиев, Сервер Зекирьяев и Эрнес Аметов. ФСБ инкриминирует им участие в запрещенной в России и аннексирована ней Крыму организации "Хизб ут-Тахрир".
21 мая 2018 в Крыму задержали координатора "Крымской солидарности" Сервера Мустафаева и крымского татарина, мусульманина Эдема Смаилов. Обвинения против них привлекли к Бахчисарайского "дела Хизб ут-Тахрир".
Представители международной исламской политической организации "Хизб ут-Тахрир" называют своей миссией объединения всех мусульманских стран в исламском халифате, но они отвергают террористические методы достижения этого и говорят, что испытывают несправедливого преследования в России и в оккупированном ею в 2014 году Крыма. Верховный суд России запретил "Хизб ут-Тахрир" в 2003 году, включив организацию в список объединений, названных "террористическими".
Защитники арестованных и осужденных по "делу Хизб ут-Тахрир" крымчан считают их преследования мотивированным по религиозному признаку. Адвокаты отмечают, что преследуемые в этом деле российскими правоохранительными органами – преимущественно крымские татары, а также украинцы, россияне, таджики, азербайджанцы и крымчане другого этнического происхождения, исповедующих ислам. Международное право запрещает вводить на оккупированной территории законодательство государства-оккупанта.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).
Лід: Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що масштабна реформа територіальних центрів комплектування має розпочатися після оновлення системи грошового забезпечення військовослужбовців.
У Київській області відбувся фінал всеукраїнського дитячого футбольного турніру «Кубок Соніка», присвяченого ветерану спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Максиму Вільчинському («Сонік»). Захід об’єднав юних спортсменів з різних регіонів України та став символом поваги до українських захисників, які боронять незалежність держави.
Реєстрація законопроєкту №15289 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України на виконання Резолюції № 2646 (2026) Парламентської асамблеї Ради Європи" викликала жваву реакцію зі сторони однієї громадської організації: Центру протидії корупції.
У Полтаві відбулася церемонія прощання з капітаном поліції Віталієм Плетенем, який загинув, виконуючи бойові завдання із захисту України від російської агресії.
На полігоні продемонстрували можливості сучасного броньованого автомобіля MAC OWL, назва якого в перекладі з англійської означає «Сова». Символічно, що автомобіль отримав таку назву на знак подяки Воєнній розвідці України, яка брала безпосередню участь у розробці та вдосконаленні проєкту, спираючись на реальний бойовий досвід і потреби фронту.
За підтримки та під керівництвом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області Євгена Рогачова поліцейські регіону взяли участь у велозаїзді на підтримку ветеранів та ветеранок.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).