ДБР вручило обвинувальний акт екс-нардепу Пашинському через напад зі зброєю
Сергій Пашинський отримав обвинувальний акт від Державного бюро розслідувань (ДБР). У ньому йдеться про напад зі зброєю.
Колишнього депутата парламенту підозрюють у нападі на жителя Київської області В'ячеслава Хімікуса. Про це 6 липня повідомили "Українські Новини".
Представник відомства зазначив, що відповідну документацію було вручено. За словами правоохоронців, Пашинський особисто був присутній на врученні акту.
Представники слідства встановили, що між екс-депутатом і громадянином Хімікусом стався словесний конфлікт. Подію було зафіксовано 31 грудня 2016 року в Київській області. Внаслідок перепалки Пашинський дістав власну зареєстровану вогнепальну зброю і вистрілив у чоловіка. Правоохоронці вважають, що він стріляв з пістолету марки Glock 19.
Реакція самого екс-нардепа невідома. Пашинський не раз заявляв, що всі звинувачення безпідставні, а заяві Хімікуса не відповідають дійсності.
Раніше ASPI news повідомило, що прокуратура просила судову інстанцію взяти Пашинського під варту. Також сам екс-нардеп вимагав притягнути журналістів до кримінальної відповідальності.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.