Дубневичу не можуть вдягнути електронний браслет з технічних причин
Сьогодні, 20 листопада, в ЗМІ повідомили, що на народного депутата Ярослава Дубневича до сих пір не вдягнули електронний браслет через технічні проблеми.
Про це в середу 112 телеканал повідомив з посиланням на джерело.
"Там технічні моменти. Станція (контролю браслета, - ред.) не добиває до дому Дубневича", - сказав співрозмовник джерела, на яке посилається 112 канал.
За його словами, фахівці виїжджали на місце і перевірка показала, що сигнал дійсно погано ловить.
"Ніякої зради немає. Просто технічні моменти", - підсумував співрозмовник.
Нагадаємо хронологію подій, в якій Дубневич став персонажем у розслідуваннях правоохоронних органів України.
23 вересня 2019 року держпідприємство "Укрзалізниця" передало до Служби безпеки України докази того, що компанії, пов'язані з депутатами Верховної Ради попереднього скликання Ярославом і Богданом Дубневичами завдали УЗ збитків на більш як 60 мільйонів гривень.
Про це повідомив голова "Укрзалізниці" Євген Кравцов.
"Чорний понеділок" для братів Дубневичів. "Укрзалізниця" зібрала і передала матеріали правоохоронцям щодо мільйонних збитків ппід час купівлі і постачання анкерів", - заявив Кравцов.
30 жовтня стало відомо, що ГПУ готова повідомити про підозру народному депутату Ярославу Дубневичу у справі про виведення з активів "Укрзалізниці" 93 млн грн.
Про це повідомив процесуальний керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) у справі "Укрзалізниці" під час засідання регламентного комітету Верховної Ради.
На думку процесуального керівника САП, докази які були вказані, є достатніми для повідомлення Дубневичу про підозру.
Голова САП Назар Холодницький підкреслив, що, на думку прокурорів, Дубневич стоїть на вершині схеми виведення активів з "Укрзалізниці".
31 жовтня Верховна Рада України на засіданні зняла з Дубневича депутатську недоторканність.
За відповідне рішення проголосували 332 парламентарі.
Депутати також проголосували за затримання (241 парламентар) і арешт Дубневича (229 нардепів "за").
"Я підтримав клопотання НАБУ і САП про внесення трьох питань: про зняття недоторканності, затримання і арешт Дубневича", - заявив генпрокурор Руслан Рябошапка в Раді.
Цього ж дня генеральний прокурор Руслан Рябошапка вручив підозру народному депутату групи "За майбутнє" Ярославу Дубневичу.
Як повідомлялося, правоохоронці збиралися клопотати про арешт нардепа з альтернативою внесення застави в сумі 93 мільйонів гривень. У прокуратурі чекають, що суд щодо запобіжного заходу буде 1 листопада.
1 листопада Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розглянув клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про обрання запобіжного заходу народному депутату Ярославу Дубневичу.
Коли суддя надав слово обвинуваченому, він сказав: "Я був готовий до арешту і навіть зібрав деякі необхідні речі, серед яких дві книги - роман Василя Шкляра "Характерник" і книгу Люко Дашвар".
7 листопада апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила апеляційну скаргу адвоката народного депутата Ярослава Дубневича та заарештувала його до 31 грудня.
8 листопада в ВАКС підтвердили внесення застави за народного депутата Ярослава Дубневича в розмірі 100 млн гривень.
Про це в коментарі РБК-Україна повідомила суддя-спікер Апеляційної палати Вищого Антикорупційного суду Інна Калугіна.
У ВАКС пояснили, що на момент ухвалення рішення суд мав лише підтвердження про внесення 50 млн гривень. Тому рішення про його арешт було законним.
Цього ж дня, 8 листопада, народний депутат Ярослав Дубневич вийшов з-під варти після внесення повної суми призначеної судом застави, повідомив його адвокат Олександр Тананакін.
"Протягом вчорашнього дня за нього було внесено заставу в повному обсязі, і буквально 40 хвилин тому він вийшов на свободу", - сказав Тананакін кореспонденту агентства "Інтерфакс-Україна".
Як повідомлялося, Дубневича підозрюють в кримінальному злочині, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Як стверджує Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), Дубневич скористався своїм статусом народного депутата і голови транспортного комітету парламенту, щоб у змові з керівниками імовірно підконтрольних йому підприємств отримати неправомірну вигоду в розмірі понад 93 млн грн на угоді з поставками комплектуючих для "Укрзалізниці". Колишньому голові транспортного комітету ВР загрожує від 7 до 12 років позбавлення волі.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.
Київська область пережила одну з чергових масштабних повітряних атак Росії — ворог застосував комбінований удар із використанням безпілотників та ракетного озброєння. Внаслідок обстрілу в регіоні зафіксовані пошкодження житлових будинків, автомобілів і цивільних об’єктів, а серед постраждалих є дитина.
Російський обстріл завдав значної шкоди логістичній інфраструктурі України — під удар потрапив один із найсучасніших терміналів компанії Нова пошта, який був важливою частиною масштабної системи обробки та доставки відправлень.
Російські війська вкотре намагалися завдати масованого удару по Україні, використовуючи комбіновану тактику із застосуванням безпілотників та ракетного озброєння.
Російські війська вночі завдали чергового масованого комбінованого удару по Україні, використовуючи різні типи ракетного озброєння та ударні безпілотники. Атака стала черговою спробою ворога перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати шкоди цивільній інфраструктурі.
Наслідки обстрілу вкотре показали, що під прицілом армії РФ опиняються не лише військові цілі, а й освітні установи та об’єкти, які забезпечують нормальне життя міста.
Російський удар по Києву завдав шкоди одному з найважливіших духовних і культурних символів України — території Києво-Печерської лаври. Після влучання та пожежі працівники й духовенство були змушені терміново організувати евакуацію стародавніх ікон, богослужбових предметів та інших святинь, аби врятувати їх від знищення.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.