Харківський суд засудив вбивцю собаки до трьох років ув’язнення
Читайте також: Лісничі застрелили карпатську рись, що внесена до Червоної книги
"За інформацією заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Владислава Грюка, суд, додавши частково не відбуте покарання за вчинену раніше крадіжку, призначив зловмиснику 3 роки і 4 місяці позбавлення волі", - йдеться в повідомленні.
У прокуратурі нагадали, що раніше 40-річного господаря собаки, який і замовив вбивство, суд визнав винним у підбурюванні та пособництві у знущанні над твариною (ч. ч. 4, 5 ст. 27, ч. 1 ст. 299 КК України) і призначив йому покарання - 3 місяці арешту.
Прокуратура наполягає на більш суворому покаранні і подала апеляцію на рішення суду.
В липні цього року житель Харкова найняв місцевого п'яницю для вбивства своєї собаки. В якості винагороди пообіцяв пляшку горілки. Виконавець тримав вівчарку за нашийник і бив по голові молотком. Одна з сусідок почула скавчання тварини, вона викликала зоозахисників і поліцію. Врятувати вівчарку не вдалося.
У серпні прокуратура направила в Жовтневий районний суд Харкова два обвинувальні акта за фактом жорстокого поводження з тваринами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.