Літак, що летів до Швейцарії, зазнав потужну турбулентність, є постраждалі (ВІДЕО)
У неділю, 16 червня, авіасудно Boeing 737-300 болгарської чартерної авіакомпанії ALK Airlines здійснювало рейс з косовського аеропорту Приштини в швейцарський Базель.
Про це повідомляє видання Badische Zeitung.
Повідомляється, що на борту перебував 121 пасажир.
Приблизно через 30 хвилин після зльоту Boeing 737-300 потрапив у зону турбулентності, на тлі якої літак настільки сильно трясло, що по салону розлилась гаряча кава, а деякі пасажири припустили падіння лайнера.
Зазначається, що тряска тривала приблизно 5 хвилин.
Одна з пасажирок, мешканка кантону Ааргау Мір`єта Баша розповіла порталу 20 Minuten, в той момент вона була переконана, що літак падає, і боялася загинути.
З її розповіді випливало, що в салоні люди кричали і плакали, а стюардесу разом з візком і гарячими напоями "підкинуло під стелю", у результаті чого деякі пасажири отримали опіки.
При цьому, як підкреслює видання, за словами очевидців, екіпаж зберігав спокій і продемонстрував свій професіоналізм у ході нестандартної ситуації.
Від тряски і підкидання до стелі деякі пасажири отримали травми, в одного з яких була серйозна травма голови.
Через 20-25 хвилин літак благополучно здійснив посадку в міжнародному аеропорту Базель-Мюлуз-Фрайбург. Його зустрічали пожежні і машини швидкої допомоги. Було госпіталізовано 10 осіб. Прес-секретар EuroAirport Вів'єн Гаскелл розповіла, що люди отримали незначні травми.
Вивчивши траєкторію польоту літака, вчений з Цюріхського університету прикладних наук Жюльєн Анет прийшов до висновку, що літак, облітав великий грозовий осередок і потрапив у повітряну яму за межами небезпечної зони, фактично при ясному небі, тобто при таких погодних умовах, коли екіпаж не може спрогнозувати турбулентність. За його словами, це не становить серйозної небезпеки для сучасних повітряних суден, а в подібних ситуаціях найчастіше страждають не пристебнуті ременями безпеки люди.
Раніше повідомлялося, що у Таллінні на початку червня здійснив аварійну посадку літак естонської авіакомпанії Nordica, що летів з Києва.
Як повідомила прес-служба Таллінського аеропорту, на борту перебував 31 пасажир і п'ять членів екіпажу. Ніхто не постраждав.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.
Київська область пережила одну з чергових масштабних повітряних атак Росії — ворог застосував комбінований удар із використанням безпілотників та ракетного озброєння. Внаслідок обстрілу в регіоні зафіксовані пошкодження житлових будинків, автомобілів і цивільних об’єктів, а серед постраждалих є дитина.
Російський обстріл завдав значної шкоди логістичній інфраструктурі України — під удар потрапив один із найсучасніших терміналів компанії Нова пошта, який був важливою частиною масштабної системи обробки та доставки відправлень.
Російські війська вкотре намагалися завдати масованого удару по Україні, використовуючи комбіновану тактику із застосуванням безпілотників та ракетного озброєння.
Російські війська вночі завдали чергового масованого комбінованого удару по Україні, використовуючи різні типи ракетного озброєння та ударні безпілотники. Атака стала черговою спробою ворога перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати шкоди цивільній інфраструктурі.
Наслідки обстрілу вкотре показали, що під прицілом армії РФ опиняються не лише військові цілі, а й освітні установи та об’єкти, які забезпечують нормальне життя міста.
Російський удар по Києву завдав шкоди одному з найважливіших духовних і культурних символів України — території Києво-Печерської лаври. Після влучання та пожежі працівники й духовенство були змушені терміново організувати евакуацію стародавніх ікон, богослужбових предметів та інших святинь, аби врятувати їх від знищення.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.
Київська область пережила одну з чергових масштабних повітряних атак Росії — ворог застосував комбінований удар із використанням безпілотників та ракетного озброєння. Внаслідок обстрілу в регіоні зафіксовані пошкодження житлових будинків, автомобілів і цивільних об’єктів, а серед постраждалих є дитина.