"Справа Стерненка": СБУ оприлюднила офіційну заяву
Служба безпеки України повідомила про підозру активісту Сергію Стерненку в умисному убивстві, та оприлюднила офіційну заяву щодо цієї неоднозначної справи. Там зазначають, що "розслідування справи Стерненка давно перейшло із суто юридичної площини в політично-інформаційну".
Активісту Сергію Стерненку повідомлено про підозру в умисному убивстві. Офіційне повідомлення СБУ щодо справи Сергія Стерненка оприлюднила пресслужба відомства у четвер, 11 червня.
"Сьогодні, враховуючи матеріали справи та проведені експертизи, за погодженням з Офісом Генерального прокурора Сергію Стерненку було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу)", - повідомили у Службі та зазначили, що "розслідування "справи Стерненка" давно перейшло із суто юридичної площини в політично-інформаційну".
"Тому, враховуючи суспільний резонанс, Служба безпеки України наголошує, що неупереджено підходить до розслідування будь-яких злочинів та керується виключно нормами законодавства. Дійсно, як свідчать матеріали справи, можна говорити про те, що І.Кузнецов та О.Ісайкул мали на меті залякати й нанести тілесні ушкодження С.Стерненку. Тому дії нападників слідчими були кваліфіковані за ст. 296 ч. 4 ККУ. Захищаючись, громадський активіст лівою рукою прикривався від ударів, а правою – завдавав удари ножем. Як наслідок, О.Ісайкул отримав різану рану передньої черевної стінки, а І.Кузнецов – проникаюче колото-різане поранення живота. Зазначаємо, що такі дії С. Стерненка можуть відповідати поняттю необхідна оборона. Однак його подальші дії ставлять під сумнів вищезазначену версію. Оскільки І.Кузнецов втік з місця події, напад на Стерненка вважається закінченим – його життю та здоров’ю вже нічого не загрожувало. Однак Стерненко побіг за Кузнецовим, наздогнав його і завдав декількох поранень, зокрема, удар ножем у серце, який і призвів до смерті. Тіло І.Кузнецова було знайдено майже за 100 метрів від місця першої сутички. Тобто заяви про те, що С.Стерненко поранив І.Кузнецова під час самооборони, а згодом жодних ран не наносив, не відповідають дійсності. Проведена під час досудового розслідування експертиза засвідчила версію про умисне вбивство. Також сумнівно виглядають слова С.Стерненка, що він завдав смертельних поранень ножем, який нібито відібрав у І.Кузнецова та О.Ісайкула. Сергій особисто підтвердив приналежність йому ножа під час власної онлайн-трансляції у мережі Facebook з місця події", - йдеться в повідомленні.
Раніше адвокат активіста повідомляв, що у "справі Стерненка" СБУ і Офіс Генпрокурора ведуть політику подвійних стандартів. Після одного з допитів в СБУ одеський активіст Сергій Стерненко заявив, що виступає у статусі потерпілого у справі нападу на нього.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.