Стало відомо, скільки корупціонерів покарали в Україні з 2014-го року

За 2014-2024 роки понад 32 тис. осіб в Україні притягнули до відповідальності за корупційні правопорушення, переважно у галузі фінансового контролю та конфлікту інтересів. Відповідні дані оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції.

Як зазначається, результати дослідження свідчать, що абсолютна більшість (приблизно 72%) усіх справ припало на порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП), з яких найбільш поширеним стало несвоєчасне подання декларації без поважних причин. Ще 25% справ у зазначений період стосувалися конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП). Найменша ж кількість справ, які надходили на розгляд судів, стосувалася невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП).

Так, за 11 років понад 32 тис. осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Динаміка накладення адміністративних стягнень загалом корелює із кількістю розглянутих справ: у 2018-2021 роках спостерігався приріст, після чого відбулося істотне зменшення, що пов’язано з призупиненням процесу декларування після введення в Україні воєнного стану. Загалом понад 60% осіб, стосовно яких розглядали справи, отримали основне стягнення у виді штрафу.

У НАЗК відзначили, що справи найчастіше закривалися з трьох причин:

• малозначність правопорушення;
• відсутність події/складу правопорушення;
• закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Тоді як додаткові стягнення у вигляді конфіскації майна чи грошей застосовувалися вкрай рідко - лише до 1,5% осіб, притягнутих до відповідальності, переважно за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності за ст. 172-4 КУпАП. Ще рідше суди позбавляли осіб права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (лише 0,2% випадків із загального масиву). Тобто, попри передбачену законодавством обов’язковість цих санкцій, на практиці додаткові стягнення майже не застосовуються.

Окрім того, додали у повідомленні, у межах аналізу адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією,  встановлено, що апеляційні суди переглядали близько 9% рішень судів першої інстанції, причому понад половину з них залишено без змін (52%).