Стало відомо, скільки корупціонерів покарали в Україні з 2014-го року
За 2014-2024 роки понад 32 тис. осіб в Україні притягнули до відповідальності за корупційні правопорушення, переважно у галузі фінансового контролю та конфлікту інтересів. Відповідні дані оприлюднило Національне агентство з питань запобігання корупції.
Як зазначається, результати дослідження свідчать, що абсолютна більшість (приблизно 72%) усіх справ припало на порушення вимог фінансового контролю (ст. 172-6 КУпАП), з яких найбільш поширеним стало несвоєчасне подання декларації без поважних причин. Ще 25% справ у зазначений період стосувалися конфлікту інтересів (ст. 172-7 КУпАП). Найменша ж кількість справ, які надходили на розгляд судів, стосувалася невжиття заходів щодо протидії корупції (ст. 172-9 КУпАП).
Так, за 11 років понад 32 тис. осіб були притягнуті до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією. Динаміка накладення адміністративних стягнень загалом корелює із кількістю розглянутих справ: у 2018-2021 роках спостерігався приріст, після чого відбулося істотне зменшення, що пов’язано з призупиненням процесу декларування після введення в Україні воєнного стану. Загалом понад 60% осіб, стосовно яких розглядали справи, отримали основне стягнення у виді штрафу.
У НАЗК відзначили, що справи найчастіше закривалися з трьох причин:
- малозначність правопорушення;
- відсутність події/складу правопорушення;
- закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Тоді як додаткові стягнення у вигляді конфіскації майна чи грошей застосовувалися вкрай рідко - лише до 1,5% осіб, притягнутих до відповідальності, переважно за порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності за ст. 172-4 КУпАП. Ще рідше суди позбавляли осіб права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (лише 0,2% випадків із загального масиву). Тобто, попри передбачену законодавством обов’язковість цих санкцій, на практиці додаткові стягнення майже не застосовуються.
Окрім того, додали у повідомленні, у межах аналізу адміністративних правопорушень, пов’язаних із корупцією, встановлено, що апеляційні суди переглядали близько 9% рішень судів першої інстанції, причому понад половину з них залишено без змін (52%).
В Україні викрили шахрайський кол-центр, який виманював гроші у військових та їхніх родин, прикриваючись фінансовими послугами. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що організатори діяли за відпрацьованою схемою й нестимуть сувору відповідальність за свої злочини.
Генеральний штаб України повідомив про третє успішне ураження нафтопереробного заводу в російському Туапсе. Удар по стратегічному об’єкту став черговим доказом здатності українських сил знищувати критичну інфраструктуру ворога на глибині його території.
Британське видання The Sunday Times оприлюднило матеріали української розвідки, які свідчать про випадки канібалізму серед російських військових на сході України. Зафіксовано щонайменше п’ять інцидентів, спричинених критичним браком продовольства, що підкреслює глибоку кризу в армії РФ.
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що слідство встановило повну хронологію теракту в Києві, який стався 18 квітня та забрав життя семи людей.
Під Луцьком стався інцидент за участю військового територіального центру комплектування, який скинув чоловіка з даху під час конфлікту. Подія викликала широкий резонанс, адже вона вкотре порушує питання про методи роботи мобілізаційних органів та ставлення до цивільних.
У Києві після теракту оприлюднено записи з бодікамер поліцейських, які показують перші хвилини роботи правоохоронців на місці трагедії.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що після теракту у Голосіївському районі Києва було ухвалено радикальні кадрові рішення – з посад зняли всю вертикаль патрульної поліції столиці.
Російські окупанти намагалися здійснити замах на радника міністра оборони України Сергія Флеша. За повідомленнями, нападники планували ліквідувати високопосадовця, проте спроба виявилася невдалою.
У Києві завершилася кривава операція зі знешкодження нападника, який влаштував теракт у супермаркеті. Спецпідрозділ КОРД розкрив деталі ліквідації: бійці діяли в умовах хаосу, серед заручників і поранених, але змогли нейтралізувати злочинця без додаткових жертв.
У Києві розкрили біографію нападника, який влаштував кривавий теракт у Голосіївському районі: журналістські розслідування показали, що його минуле ще страшніше, ніж сам напад.
В Україні викрили шахрайський кол-центр, який виманював гроші у військових та їхніх родин, прикриваючись фінансовими послугами. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що організатори діяли за відпрацьованою схемою й нестимуть сувору відповідальність за свої злочини.
Генеральний штаб України повідомив про третє успішне ураження нафтопереробного заводу в російському Туапсе. Удар по стратегічному об’єкту став черговим доказом здатності українських сил знищувати критичну інфраструктуру ворога на глибині його території.
Британське видання The Sunday Times оприлюднило матеріали української розвідки, які свідчать про випадки канібалізму серед російських військових на сході України. Зафіксовано щонайменше п’ять інцидентів, спричинених критичним браком продовольства, що підкреслює глибоку кризу в армії РФ.
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко повідомив, що слідство встановило повну хронологію теракту в Києві, який стався 18 квітня та забрав життя семи людей.