У МВС розповіли про причини смерті мера Кривого Рогу Павлова
Міський голова Кривого Рогу Костянтин Павлов скоїв суїцид. Про це в ході брифінгу заявив заступник начальника управління Головного слідчого управління Національної поліції Микола Батюк.
Правоохоронці відхилили версії як умисного вбивства, так і інсценування самогубства. Зараз слідство розглядає як основну версію самогубство і уточнює його мотиви. Причини для суїциду можуть бути пов'язані з особистим життям Павлова і його перебуванням на посаді мера, заявив Батюк, додавши, що з огляду на особу загиблого і його спосіб життя, у МВС також не виключають версію про доведення Павлова до самогубства з тих же мотивів.
Експертиза показала, що фатальний постріл був здійснений з близької відстані. Смерть Павлова настала від наскрізного вогнепального поранення грудної клітини з пошкодженням серця, легені і ребер кулі калібру 7,5 мм. Дані свідчать про те, що смертельне поранення було скоєно зі зброї, яку було знайдено поруч із загиблим. У той же час, жодна з чотирьох камер спостереження в будинку не зафіксувала сторонніх людей. Однак відеозаписи перевірятимуть фахівці комп'ютерно-технічної експертизи на предмет монтажу.
Нагадаємо, 15 серпня в селі Вільне, Криворізького району, у власному будинку знайдений мертвим міський голова Костянтин Павлов. За попередньою версією, сталося самогубство, але розглядається і версія про умисне вбивство.
Вже через добу в Міністерстві внутрішніх справ заявили, що наразі слідчі опрацьовують три версії загибелі мера Кривого Рогу Костянтина Павлова. За їх словами, градоначальник був застрелений з мисливського карабіна, зареєстрованого на нього.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.
Київська область пережила одну з чергових масштабних повітряних атак Росії — ворог застосував комбінований удар із використанням безпілотників та ракетного озброєння. Внаслідок обстрілу в регіоні зафіксовані пошкодження житлових будинків, автомобілів і цивільних об’єктів, а серед постраждалих є дитина.
Російський обстріл завдав значної шкоди логістичній інфраструктурі України — під удар потрапив один із найсучасніших терміналів компанії Нова пошта, який був важливою частиною масштабної системи обробки та доставки відправлень.
Російські війська вкотре намагалися завдати масованого удару по Україні, використовуючи комбіновану тактику із застосуванням безпілотників та ракетного озброєння.
Російські війська вночі завдали чергового масованого комбінованого удару по Україні, використовуючи різні типи ракетного озброєння та ударні безпілотники. Атака стала черговою спробою ворога перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати шкоди цивільній інфраструктурі.
Наслідки обстрілу вкотре показали, що під прицілом армії РФ опиняються не лише військові цілі, а й освітні установи та об’єкти, які забезпечують нормальне життя міста.
Російський удар по Києву завдав шкоди одному з найважливіших духовних і культурних символів України — території Києво-Печерської лаври. Після влучання та пожежі працівники й духовенство були змушені терміново організувати евакуацію стародавніх ікон, богослужбових предметів та інших святинь, аби врятувати їх від знищення.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.