В СБУ запевнили, що за хвилею "мінування" шкіл стоїть Росія, яка намагається розхитати ситуацію в Україні (Відео)
Спецслужби РФ активно використовують псевдомінування об’єктів соціальної сфери та критичної інфраструктури, як один із елементів гібридної війни для посилення тиску на Україну. До поширення хвилі псевдомінувань залучають громадян України, які діють з хуліганських мотивів чи заради розваги, не усвідомлюючи до кінця всі можливі наслідки.
Протягом 2021 року СБУ зафіксувала понад 1100 завідомо неправдивих анонімних повідомлень, то з початку 2022 року їх надійшло вже понад 300. Наразі жодне з них після ретельних перевірок не підтвердилось. Про це повідомляє пресслужба відомства у п'ятницю, 21 січня.
Служба безпеки України у співпраці з Національною поліцією та представниками інших правоохоронних відомств активно протидіє таким проявам: з початку 2021 року встановлено 313 осіб, які здійснили псевдомінування. Мета спецслужб країни-агресора очевидна – створити умови додаткового тиску на Україну, посіяти тривогу та паніку в суспільстві. На жаль, такі інформаційно-психологічні спеціальні операції – реалії сучасних гібридних воєн, і ми маємо чітко це усвідомлювати.
"За попередньою інформацією, до поширення хвилі псевдомінувань залучають громадян України, які діють з хуліганських мотивів чи заради розваги, не усвідомлюючи до кінця всі можливі наслідки. Зловмисники намагаються надсилати повідомлення з використанням програмного забезпечення, яке, на їх думку, забезпечує їм анонімність. Разом з цим, вжитими заходами встановлено, що більшість повідомлень надіслано користувачами інтернету, які перебувають на території суміжних пострадянських країн або на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей. Оперативне відслідковування каналів надходження неправдивої інформації відбувається в рамках проектів міжнародної допомоги разом з іноземними партнерами у тому числі. СБУ вкотре нагадує, що "анонімні терористи" будуть встановлені та притягнуті до кримінальної відповідальності за статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності) карається позбавленням волі від 2 до 6 років, а за повторний такий дзвінок може бути засуджено на термін від 4 до 8 років; ч. 1 ст. 258 (терористичний акт) у разі загрози вчинення вибухів та інших дій, які будуть створювати небезпеку для життя та здоров’я людей або настання інших тяжких наслідків, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, за повторний такий прояв – від 7 до 12 років з конфіскацією майна", – зазначено у повідомленні.
Нагадаємо, що раніше СБУ викрила російську ботоферму на Харківщині. Також ASPI news повідомляло, що СБУ виявила схрон з вибухівкою і протитанковими гранатами в прикордонному районі на Закарпатті.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.
В Україні розкрито одразу вісім масштабних схем ухиляння від мобілізації, які діяли в різних регіонах та залучали сотні людей. За даними слідства, організатори пропонували незаконні способи уникнути служби — від підробки медичних документів до фіктивних виїздів за кордон.
Унаслідок масованого комбінованого обстрілу України в ніч на 2 червня загинули 13 людей, понад 100 - постраждали. Найбільше руйнувань цивільної інфраструктури зафіксовано у Києві, Дніпрі та Харкові.
Внаслідок атаки загинули 13 людей та понад 100 поранено. У Києві, Дніпрі та Харкові зруйновано житлові будинки, лікарні та об'єкти інфраструктури.
Під завалами зруйнованого чотириповерхового будинку, за даними ДСНС, можуть перебувати люди.
Протиповітряною обороною збито/подавлено 642 цілі росіян - 40 ракет та 602 безпілотники різних типів.
Мер Харкова Ігор Терехов повідомив про масштабні руйнування та жертви після російського удару по місту, наголосивши, що атака була спрямована проти цивільного населення, а рятувальники досі шукають людей під завалами.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про необхідність всебічного та неупередженого розслідування обставин смерті чоловіка в одній із київських лікарень після його мобілізації.
Тимчасово окупований Крим у ніч на 11 червня опинився під однією з наймасштабніших хвиль повітряних атак останніх тижнів. У різних районах півострова пролунали вибухи, місцеві жителі повідомляли про роботу протиповітряної оборони, польоти безпілотників та пожежі, а в окремих районах після ударів виникли перебої з електропостачанням.
Колишній працівник територіального центру комплектування, історія якого набула широкого розголосу після заяв про жорстоке поводження в слідчому ізоляторі, став фігурантом нового кримінального провадження.
Служба безпеки України розкрила перші результати розслідування російської атаки на Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС.