Вирішується питання про взяття під варту Порошенка, – Офіс Генпрокурора
Слідство вирішує питання щодо взяття під варту колишнього президента, нині народного депутата Петра Порошенка у справі щодо призначення заступника керівника Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка у 2018 році.
Слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) вирішують питання про взяття під варту колишнього президента Петра Порошенка у справі щодо призначення заступника керівника Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Про це повідомляє пресслужба Офісу Генерального прокурора України у Facebook у середу, 10 червня.
За даними слідства, народний депутат підозрюється у тому, що, бувши президентом України, у 2018 році шляхом видання явно злочинного наказу схилив військову службову особу – голову Служби зовнішньої розвідки України до перевищення ним влади та службових повноважень, тобто умисного вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, вчиненого в умовах особливого періоду (ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 41 ч. 4 ст. 426-1 ККУ). За дорученням генпрокурора Ірини Венедіктової, прокурори Офісу генерального прокурора повідомили Порошенку про підозру у приміщенні Державного бюро розслідувань.
"Наразі вирішується питання щодо обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою", – зазначено у повідомленні.

Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, відправляючи підозрюваного під варту, суд зобов'язаний визначити йому заставу у вигляді альтернативи. Це правило не стосується лише насильницьких злочинів або таких, що спричинили загибель людини. Також заставу можна не застосовувати, якщо підозрюваний раніше вже порушив запобіжний захід. Таким чином, Порошенко не підпадає під критерії безальтернативного арешту, і у випадку взяття його під варту, суд має дозволити депутату вийти під заставу.
Нагадаємо, п'ятий президент України, лідер партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко 10 червня прибув до ДБР. Його викликали на допит у справі про нібито незаконний перетин через кордон України 43 картин і намагалися вручити підозру за іншою справою. Пізніше слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) заявили, що вручили підозру Петру Порошенку. Адвокат п'ятого президента України Ілля Новіков заперечив цю інформацію.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.
Київська область пережила одну з чергових масштабних повітряних атак Росії — ворог застосував комбінований удар із використанням безпілотників та ракетного озброєння. Внаслідок обстрілу в регіоні зафіксовані пошкодження житлових будинків, автомобілів і цивільних об’єктів, а серед постраждалих є дитина.
Російський обстріл завдав значної шкоди логістичній інфраструктурі України — під удар потрапив один із найсучасніших терміналів компанії Нова пошта, який був важливою частиною масштабної системи обробки та доставки відправлень.
Російські війська вкотре намагалися завдати масованого удару по Україні, використовуючи комбіновану тактику із застосуванням безпілотників та ракетного озброєння.
Російські війська вночі завдали чергового масованого комбінованого удару по Україні, використовуючи різні типи ракетного озброєння та ударні безпілотники. Атака стала черговою спробою ворога перевантажити українську систему протиповітряної оборони та завдати шкоди цивільній інфраструктурі.
Наслідки обстрілу вкотре показали, що під прицілом армії РФ опиняються не лише військові цілі, а й освітні установи та об’єкти, які забезпечують нормальне життя міста.
Російський удар по Києву завдав шкоди одному з найважливіших духовних і культурних символів України — території Києво-Печерської лаври. Після влучання та пожежі працівники й духовенство були змушені терміново організувати евакуацію стародавніх ікон, богослужбових предметів та інших святинь, аби врятувати їх від знищення.
У Кременчуці поліцейські затримали 37-річного мешканця Кременчуцького району, якого підозрюють в умисному вбивстві двох людей. Чоловік переховувався від слідства, а встановити його місцеперебування вдалося завдяки масштабним оперативно-розшуковим заходам та інформації, яку надали громадяни.
Росія продовжує змінювати підхід до повітряних атак по Україні, роблячи їх більш складними та комбінованими, аби перевантажити українську систему протиповітряної оборони.
Російська атака по Києву 15 червня призвела до пошкодження одного з головних духовних символів України — Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що Росія поширює дезінформацію щодо нічної атаки на Київ і пошкодження Києво-Печерської лаври, намагаючись перекласти відповідальність за наслідки ударів та використовуючи уламки збитих ракет для створення пропагандистських версій подій.