Артур Прузовський про освітню міграцію українців до Польщі
Прузовський каже, що раніше в Польщу на навчання їхали в основному студенти, так як вступити в польський вуз було значно простіше, як мінімум через відсутність корупційних схем під час вступу. Плюс - учням надавалися нормальні умови для проживання, чим не могла похвалитися Україна. Але в останні роки тенденція освітньої міграції поширилася і на школярів. Пов'язано це із поширеною останнім часом трудовою міграцією. Вона і раніше була, але тільки тоді українці приїжджали на заробітки залишаючи родину вдома, а зараз польським урядом створені умови і програми, що дозволяють перевезти всю сім'ю. При цьому дітям трудових мігрантів надається не просто право вчиться в школі (до речі, з цього року в школах введено спеціальні класи, де викладають українську мову й історію України), а й надалі вступити до престижного польського або європейського ВНЗ.
«Зараз мати гарну освіту, це не тільки необхідно, але і - модно, українці хочуть отримувати не тільки теоретичні, а й практичні знання нарівні з європейцями. Але в багатьох українських школах, особливо в маленьких містах чи селах немає ніякої практичної бази, наприклад - хімічних кабінетів, або комп'ютерних класів. А Польща, в свою чергу, - бореться з демографічною кризою, тому порятунком для неї є школярі з України, і зовсім необов'язково, щоб їхні батьки жили в Польщі », - говорить Артур Прузовський.
«Хоча польська система освіти і простіша від української - вона також має свої нюанси, до яких треба бути готовими» - розповідає Прузовський.
Наприклад - рік підготовки до школи обов'язковий для всіх дітей, які проживають у Польщі. Шестирічні діти зобов'язані пройти річну підготовку в дитячому садку або дошкільному відділі, організованому при початковій школі, або в іншій установі дошкільного виховання. Також - вивчення польської мови, адже в деяких школах в кінці третього класу діти складають загальнопольський тест компетенцій. Але тут не все так страшно, тому що він має лише інформаційне значення, і результат тесту третьокласників, або його відсутність - не впливає на подальший хід навчання дитини. В кінці-кінців - всю інформацію про вступ українців в польську школу можна дізнатися із Газети для українців в Польщі.
Прузовський також зазначив, що найбільша витрата, з яким зіткнуться батьки - це кошти на придбання книг. У Польщі діти користуються не бібліотечними книгами, а власними підручниками. Список обов'язкових підручників встановлює директор школи, в загальному - покупка обійдеться в 200-600 злотих за навчальний рік, але ці книги можна придбати значно дешевше, купуючи ті, що вже були у вжитку. Також - потрібно буде купити шкільну форму та приладдя, як і в Україні.
Якщо батьки відправили дитину на навчання до Польщі, а самі проживають в Україні, то до витрат додається оплата за гуртожиток і витрати на їжу. У більшості навчальних закладів передбачена система трьохразового харчування, це буде коштувати приблизно 150-200 злотих щомісяця. А також страхування, вартість якого не перевищує 50 злотих на рік.
Відзначимо, що останні два роки вчитися в Польщу їдуть не тільки українці з прикордонних зон, а також з віддалених областей: Херсонської, Миколаївської та діти біженців з Криму і Луганській області.
СуспільствоВ Офісі президента України розглядають питання демобілізації та довгострокових ротацій, зокрема, перехід на контрактну службу.
СуспільствоВійна — це не хаос. Це порядок, доведений до межі. Крок. Дистанція. Тиша між словами.
СуспільствоЗа час дії воєнного стану 494 спортсменів, тренерів та осіб зі спортивного персоналу прострочили дозволені терміни перебування за кордоном. Про це повідомило Міністерство молоді та спорту України.
СуспільствоЗгідно з новим дослідженням, кількість російських і українських військовослужбовців, які загинули, були поранені або зникли безвісти протягом майже чотирьох років війни, до весни цього року може досягти двох мільйонів, повідомляє The New York Times.
СуспільствоВійна швидко вчить простому правилу: думки мають закінчуватися дією. Тут немає місця випадковості, сумнівам чи імпровізації заради імпровізації. Є підготовка. Є рішення. І є та мить, у якій боєць робить саме те, що має зробити. Все інше — втрачає значення.
СуспільствоПрезидент Володимир Зеленський провів селекторну нараду з питань енергетики, на якій визнав незадовільними терміни відновлення теплопостачання у Києві. Про це він написав у Telegram.
СуспільствоПерший заступник Голови Національної поліції України — начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе очолив комісію з персонального розподілу курсантів Національної академії внутрішніх справ.
СуспільствоУ сучасній війні вирішальну роль відіграє не лише техніка чи тактика, а й люди. Їхній моральний стан, довіра одне до одного та до командира, внутрішня атмосфера в колективі. Саме на цьому акцентує командир спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Віктор «Титан» Торкотюк.
СуспільствоСоборність народжується не в залах і не на папері. Вона з’являється там, де хтось робить крок назустріч, не знаючи, чи зроблять його у відповідь. З чітким розумінням: роз’єднані — зникнемо.
СуспільствоНачальник поліції Полтавської області Євген Рогачов звернувся до громадян з нагоди Дня Соборності України, наголосивши, що єдність держави — це не лише історичний факт, а щоденний свідомий вибір кожного українця.
СуспільствоВ Офісі президента України розглядають питання демобілізації та довгострокових ротацій, зокрема, перехід на контрактну службу.
СуспільствоВійна — це не хаос. Це порядок, доведений до межі. Крок. Дистанція. Тиша між словами.
СуспільствоЗа час дії воєнного стану 494 спортсменів, тренерів та осіб зі спортивного персоналу прострочили дозволені терміни перебування за кордоном. Про це повідомило Міністерство молоді та спорту України.
СуспільствоЗгідно з новим дослідженням, кількість російських і українських військовослужбовців, які загинули, були поранені або зникли безвісти протягом майже чотирьох років війни, до весни цього року може досягти двох мільйонів, повідомляє The New York Times.