Артур Прузовський про освітню міграцію українців до Польщі
Прузовський каже, що раніше в Польщу на навчання їхали в основному студенти, так як вступити в польський вуз було значно простіше, як мінімум через відсутність корупційних схем під час вступу. Плюс - учням надавалися нормальні умови для проживання, чим не могла похвалитися Україна. Але в останні роки тенденція освітньої міграції поширилася і на школярів. Пов'язано це із поширеною останнім часом трудовою міграцією. Вона і раніше була, але тільки тоді українці приїжджали на заробітки залишаючи родину вдома, а зараз польським урядом створені умови і програми, що дозволяють перевезти всю сім'ю. При цьому дітям трудових мігрантів надається не просто право вчиться в школі (до речі, з цього року в школах введено спеціальні класи, де викладають українську мову й історію України), а й надалі вступити до престижного польського або європейського ВНЗ.
«Зараз мати гарну освіту, це не тільки необхідно, але і - модно, українці хочуть отримувати не тільки теоретичні, а й практичні знання нарівні з європейцями. Але в багатьох українських школах, особливо в маленьких містах чи селах немає ніякої практичної бази, наприклад - хімічних кабінетів, або комп'ютерних класів. А Польща, в свою чергу, - бореться з демографічною кризою, тому порятунком для неї є школярі з України, і зовсім необов'язково, щоб їхні батьки жили в Польщі », - говорить Артур Прузовський.
«Хоча польська система освіти і простіша від української - вона також має свої нюанси, до яких треба бути готовими» - розповідає Прузовський.
Наприклад - рік підготовки до школи обов'язковий для всіх дітей, які проживають у Польщі. Шестирічні діти зобов'язані пройти річну підготовку в дитячому садку або дошкільному відділі, організованому при початковій школі, або в іншій установі дошкільного виховання. Також - вивчення польської мови, адже в деяких школах в кінці третього класу діти складають загальнопольський тест компетенцій. Але тут не все так страшно, тому що він має лише інформаційне значення, і результат тесту третьокласників, або його відсутність - не впливає на подальший хід навчання дитини. В кінці-кінців - всю інформацію про вступ українців в польську школу можна дізнатися із Газети для українців в Польщі.
Прузовський також зазначив, що найбільша витрата, з яким зіткнуться батьки - це кошти на придбання книг. У Польщі діти користуються не бібліотечними книгами, а власними підручниками. Список обов'язкових підручників встановлює директор школи, в загальному - покупка обійдеться в 200-600 злотих за навчальний рік, але ці книги можна придбати значно дешевше, купуючи ті, що вже були у вжитку. Також - потрібно буде купити шкільну форму та приладдя, як і в Україні.
Якщо батьки відправили дитину на навчання до Польщі, а самі проживають в Україні, то до витрат додається оплата за гуртожиток і витрати на їжу. У більшості навчальних закладів передбачена система трьохразового харчування, це буде коштувати приблизно 150-200 злотих щомісяця. А також страхування, вартість якого не перевищує 50 злотих на рік.
Відзначимо, що останні два роки вчитися в Польщу їдуть не тільки українці з прикордонних зон, а також з віддалених областей: Херсонської, Миколаївської та діти біженців з Криму і Луганській області.
Журналістка Оксана Ханас зібрала пояснення Міненерго про відключення поза графіком. Причинами можуть бути пошкодження мереж, аварії та негода.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, як мешканці Олешок визначалися з виїздом. Гуманітарна місія охопила три групи людей.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець пояснив маршрут евакуації з Олешок. Прямий шлях до Херсона військові визнали небезпечним.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай став меценатом боксерського клубу «Боєць» із Бородянки Київської області. Мета підтримки — допомогти молодим спортсменам розвиватися, представляти Україну на міжнародних змаганнях і піднімати український прапор на світових аренах.
У 24-му окремому штурмовому полку «Айдар» заявили про незгоду зі звільненням командира — майора Олександра Коваленка на позивний «Хук». Військові закликали керівництво держави та вище військове командування переглянути кадрове рішення, врахувавши бойовий досвід офіцера та довіру особового складу.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Валерійович Лубінець розкрив деталі евакуації з Олешок. Дорогою автобуси забрали жителів сусідніх сіл.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що евакуйовані з Олешків перетнули кордон. Усім людям нададуть необхідну допомогу.
Працевлаштування в системі МВС, безкоштовне відновлення, сучасне протезування, правовий супровід та психологічна підтримка – про такі можливості говорили із захисниками, які проходять лікування в одному зі шпиталів Полтавщини.
Українські морські безпілотники опановують нові завдання — від розвідки до застосування інших безпілотних засобів. Досвід підрозділу активних дій ГУР Міноборони Ferrata демонструє, як окремі платформи стають частиною спільних операцій.
Боротьба, бокс та інші єдиноборства допомагають молоді виховувати характер, відповідальність і повагу до людей.
Журналістка Оксана Ханас зібрала пояснення Міненерго про відключення поза графіком. Причинами можуть бути пошкодження мереж, аварії та негода.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, як мешканці Олешок визначалися з виїздом. Гуманітарна місія охопила три групи людей.
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець пояснив маршрут евакуації з Олешок. Прямий шлях до Херсона військові визнали небезпечним.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай став меценатом боксерського клубу «Боєць» із Бородянки Київської області. Мета підтримки — допомогти молодим спортсменам розвиватися, представляти Україну на міжнародних змаганнях і піднімати український прапор на світових аренах.