Депутатка від "Слуги народу" перерахувала проблеми з законом про самозайнятість українців з обмеженими можливостями (Відео)

Новий тренд в українському бізнесі - соціальне підприємництво. Експерти обговорили перспективи майбутнього законопроєкту.

В "Українському кризовому медіацентрі" 13 липня відбувся круглий стіл за участю депутата Верховної Ради Ірини Борзової, експертів і представників громадських організацій на тему "Перспективи розвитку соціального бізнесу в Україні". Основним стало питання, що заважає соціальному бізнесу розвиватися, і чи має ця сфера перспективи?

Ірина Борзова, як депутат від "Слуги народу" і один з розробників майбутнього законопроєкту, пояснила, що наразі в Україні немає чіткого поняття, що таке соціальне підприємництво: "Я впевнена, якщо зараз запитати кожного з присутніх, що таке соціальне підприємництво, ми почуємо абсолютно різні відповіді. І мені здається, в цьому і полягає основна проблема - немає законодавчої ініціативи і єдиного реєстру. Ви, звичайно, можете зареєструвати свій бізнес, найняти людей з інвалідністю, створити якийсь продукт, але це не буде соціальним підприємництвом, оскільки такого визначення не існує в законодавстві, відповідно і відкрити такий бізнес складно.

Зараз важливо зрозуміти - для кого ми пишемо цей законопроєкт, щоб не звузити умови розвитку соціального бізнесу, а навпаки, розширити, і вузько підійти до питання вирішення проблем для кожної категорії людей. За час незалежності України ніхто не сідав за стіл переговорів щодо цієї теми. Потрібно створити робочу групу, запросити керівників соціальних підприємств, успішних бізнесменів, громадські організації. Можливо, мова піде про зняття оподаткування з бізнесу, як варіант допомоги, якщо він буде давати результати. Держава повинна стимулювати, створити умови, щоб соціальний бізнес розвивався і був конкурентоспроможним".

Костянтин Ільницький, директор вінницького навчально-виробничого підприємства "Українське товариства сліпих", підкреслив, що люди з обмеженими можливостями, які випускають супутні побутові товари, готові працювати за мінімальну заробітну плату і "мало не б'ються за робоче місце": "На жаль, це реалії сьогоднішнього дня. Я повністю згоден з думкою Ірини, що відсутня нормативно-правова база і піднормативні акти, які б регулювали питання, як мінімум, фінансової підтримки. Наприклад, я зіткнувся з проблемою заміни старого обладнання, і, щоб отримати кошти, наше підприємство має запрацювати з власного виробництва або шукати допомоги в інвесторів".

Керівниця експертної групи з питань інтеграції, інклюзії та доступності Директорату захисту прав осіб з інвалідністю Міністерства соціальної політики України Світлана Руда пояснила, що створені і зареєстровані раніше законопроєкти депутатами про розвиток соціальних місій не були реалізовані. Також немає чіткого визначення, як буде здійснюватися підтримка цих підприємств: пільгове оподаткування, позики чи дотації. За її словами, соціальні підприємництва повинні вирішувати питання не тільки працевлаштування, а й інтеграції літніх людей, колишніх ув'язнених тощо.

На запитання модератора, чи підтримуються соціальні підприємництва міжнародними фондами та організаціями, Борзова коротко відповіла, що наразі СП можуть фінансуватися за рахунок держави, місцевого бюджету, за рахунок грантових коштів, приватних фондів і з власного виробництва. В Україні діє лише тимчасова підтримка, тому в майбутньому законопроєкті повинні бути чітко сформульовані поняття інструментів постійної підтримки.

На питання, як створити соціальний бізнес, консультант з соціального підприємництва Аліна Бочарнікова відповіла: "Передусім, ви повинні визначити проблему, яку бізнес повинен вирішити. У вас повинні бути, як мінімум, базові знання в економіці. Важливим пунктом буде створення товарного прототипу виробу для тестування споживчих характеристик з метою економії перед серійним запуском. Випустіть товар і подивіться, як він буде конкурувати на ринку і чи буде користуватися попитом".

ASPI news писало, що 9 липня в "Українському кризовому медіацентрі" депутати "Слуги народу" і "Європейської солідарності" обговорили фінансування сфери культури в Україні. Зеленський 10 липня під час зустрічі з українськими бізнесменами підтримав закон про детінізацію виробництва сільгосппродукції.