Голодомор визнали геноцидом вже 15 держав, - заступник глави МЗС Боднар
П'ятнадцять держав офіційно визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. У 20 державах встановлені пам'ятні знаки та пам'ятники, які вшановують пам'ять жертв Голодомору, повідомив заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар.
На міжнародному форумі "Масові штучного голоду: пам'ятаємо, шануємо" в Києві у вівторок, 7 вересня, заступник міністра закордонних справ Василь Боднар розповів, що вже 15 держав визнали Голодомор геноцидом українського народу. Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".
"Ми вже зараз можемо сказати, що 15 держав офіційно визнали Голодомор геноцидом українського народу. У 20 державах встановлені відповідні пам'ятні знаки та пам'ятники, які шанують жертв Голодомору. Більш ніж у 70 державах щороку проводяться пам'ятні заходи, які увічнюють цю пам'ять і мобілізують світове співтовариство в пам'ять про Голодомор", - сказав Боднар.
Він зазначив, що тема Голодомору звучить на платформах міжнародних організацій ще з 2003 року, зокрема в ООН, ОБСЄ, ЮНЕСКО, в Парламентській асамблеї Ради Європи, Європейському парламенті. "Ми розширюємо кількість цих міжнародних організацій, які приєднуються до пізнання факту злочину радянського режиму проти українського народу", - додав Боднар.
Заступник голови МЗС України зазначив також, що режим президента РФ Володимира Путіна тепер продовжує ту ж політику сталінського режиму. Боднар повідомив, що проведення масштабних інформаційних компаній триватиме і надалі набиратиме обертів у роботі зовнішньополітичного відомства.
"Триваюча агресія є одним з яскравих прикладів репресій, вбивств і захоплення чужих територій. Для нас основним завданням є не тільки підвищити обізнаність міжнародної спільноти, а домогтися від наших партнерів засудження тоталітарного режиму і показати, що українці вижили саме завдяки своїй силі й завдяки тому, що можуть чинити опір, так, як ми надаємо його сьогодні", - підкреслив Боднар.
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба прокоментував рішення щодо ненадання зброї Україні від Німеччини. Також ASPI news повідомляло, що глава українського МЗС Дмитро Кулеба, секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов і ще понад 70 людей потрапили в список осіб, щодо яких в Росії діють спеціальні економічні заходи.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
Міністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.
Українські військові заявили, що процес демобілізації буде відбуватися поетапно та з чіткими правилами, аби гарантувати справедливість і прозорість для всіх, хто проходить службу.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зустрівся з військовими у форматі закритої наради, де обговорювали нові технологічні рішення для фронту та механізми підтримки армії.
Кабінет Міністрів готує законодавчі зміни для запуску системи фудбенкінгу. Це дозволить бізнесу передавати непродані продукти людям, які потребують допомоги, зменшивши харчові відходи та навантаження на бюджет.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.