Інтернати калічать дітям життя, – експерти написали відкритого листа Зеленському (Відео)
У 2017 році в Україні було прийнято Національну стратегію реформування інтернатних закладів, яка передбачала повне зникнення інтернатів до 2026 року. Втім, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 21 серпня 2020 року доручив виключити з Національної стратегії деінституціалізації спеціальні школи – це викликало занепокоєння представників організацій, що займаються питаннями прав дітей.
Зокрема, 28 серпня у прес-центрі "Інтерфакс-Україна" громадські активісти та представники благодійних фондів провели пресконференцію "29 років по колу: нові ініціативи уряду – відкат у реформуванні інтернатних закладів і загроза для прав дитини в Україні". Цього ж дня громадська спілка "Українська мережа за права дитини" опублікувала відкритого листа президенту України, прем'єр-міністру та голові Верховної Ради з проханням розмежовувати поняття спеціальної освіти і спеціальної школи та закликала Уряд працювати спільно з неурядовими організаціями, аби розвивати сімейні форми виховання та створювати умови для належної соціалізації дітей.
У згаданому листі підписанти зазначили, що згідно досліджень організацій-членів "Української мережі за права дитини", 92% дітей, які потрапляють в інтернати і цілодобово там проживають, це діти, які потрапили до закладу внаслідок кризових явищ у сім'ї (безробіття, бідність, алкоголізм когось з батьків тощо), тобто їх перебування у таких місцях спричинене соціальними явищами, а не необхідністю особливих освітніх потреб. Втім, після 5-7 років цілодобового проживання у інтернаті, вони стають інфантильними та антисоціальними, не вміючи самотужки побудувати своє життя.
Зазначимо, що під час згаданої пресконференції учасники наголосили, що держава, в першу чергу, має думати про дітей, а не про працівників інтернатів, які можуть втратити роботу. Зокрема, таку позицію висловила випускниця інтернатного закладу Ліна Дешвар, емоційно розповівши про власний досвід та розкритикувавши існуючу систему.
"Я жила в цих умовах, я бачила все зсередини – як дитину з аутизмом, яка хотіла щось донести вихователю, прив'язували до батареї, думаючи, що в неї припадок. У нас було багато спонсорів, телевізори і нові меблі, але діти все одно звідти тікали. Декого в якості покарання відправляли до психлікарні, а декого переводили на третій профіль, де знаходились діти з психічними або інтелектуальними відхиленнями. В якості покарання дітям калічать життя", – зазначила вона.
Також дівчина розповіла, що інтернати в Україні не навчають соціалізації і через це їх випускники не знають, що робити далі, вважаючи себе нещасними та очікуючи на "тьотю-дядю", які до них прийдуть і щось подарують чи зроблять за них: "Ми знали, що буде гаряча вода, що буде їжа і застелене ліжко. Я робила екскурсію по різних в'язницях, щоб дізнатися, яка кількість людей там з інтернатів, і їх там дуже багато. Бо вони не звикли щось вирішувати, заробляти гроші, витрачати їх. Вони знають, що коли потраплять до в'язниці, там все за них буде зроблено – і ліжко, і їжа, і навіть одягнуть".
В той же час, директор благодійного фонду "СОС Дитячі містечка" Сергій Лукашов наголосив, що громади, які створюються внаслідок децентралізації, законодавчо мають брати на себе відповідальність за послуги для дітей і сімей, і в цьому контексті інтернатна система виступає спокусою і хибним рішенням для будь-якого недостатньо освіченого керівника громади: "Якщо є поблизу інтернат, то завжди буде легше відіслати дитину туди, ніж попіклуватися про неї у своїй громаді. І якщо у нас є політична воля, щоб ми справді рухались до децентралізації, то ми мусимо прибрати цю спокусу, цей наркотик – легке і хибне рішення будь-яких проблем щодо піклування про дітей, які можуть втратити батьківську опіку або втрачають її. Ми маємо безліч моделей практичної роботи – влаштування чи повернення дітей у сім'ї, але переважна їх більшість фінансується не державою, а міжнародними грантами або українськими благодійниками".
Раніше ASPI news писало, що українці думають про будинки престарілих. Також повідомлялося, як учні київських шкіл будуть харчуватися під час карантину.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.
25 лютого 2026 року в Полтаві відбувся круглий стіл у форматі відкритого діалогу, присвячений об’єднанню зусиль для вирішення актуальних питань підтримки ветеранів і ветеранок та членів їхніх родин. Ініціатором зустрічі став начальник поліції Полтавщини Євген Рогачов.
У четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Полтаві відбулися заходи з нагоди Національного дня молитви. До спільної молитви долучилися керівництво області, правоохоронці, військовослужбовці, родини загиблих захисників і захисниць, представники освіти, культури, громадських організацій та духовенства.
Голова Національної поліції України Іван Вигівський повідомив про ухвалення Верховною Радою України законопроєкту № 14194, ініційованого Кабінетом Міністрів України, який передбачає внесення змін до статті 50 Закону України «Про Національну поліцію» щодо окремих питань перевірки кандидатів на службу.
Війна змінює не лише кордони — вона змінює свідомість. Сьогодні український спорт уже давно вийшов за межі арен, килимів і стадіонів. Він став частиною національного спротиву.
Коли країна воює, кожен фронт має значення. Є фронт бойовий. Є інформаційний. Є економічний. Але є ще один — не менш важливий — фронт формування сили нації. І цей фронт проходить через спортивні зали, борцівські килими та дитячо-юнацькі школи.
Сьогодні, 24 лютого 2026 року — чотири роки з початку повномасштабної війни проти України. У роковини вторгнення в Києві близько 7 000 учасників зібралися в межах Національного дня молитви за Україну. Ініціатором та активним учасником заходу стала ГО «Тінь», яка об’єднала представників своїх осередків з різних регіонів держави, їхні родини та небайдужих громадян.
Спецпідрозділ Головного управління розвідки МО України «Артан» здійснив серію результативних наступальних дій на Запорізькому напрямку, повернувши контроль над ключовими позиціями поблизу Степногірська.
У четверті роковини з дня загибелі бійців батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Полтава» Олександра Білаша та Володимира Володіна в Полтаві відбулися заходи з ушанування їхньої пам’яті.
Віцепрезидент Асоціації спортивної боротьби м. Києва Михайло Бугай в інтерв’ю АСПІ заявив, що підтримка дитячого спорту під час війни є питанням національної безпеки, а українські чемпіони з боротьби мають бути прикладом і отримувати системну державну підтримку.