Київ – місто екологічної катастрофи

До того ж, через корупційні програми, які втілюються на деяких підприємствах, страждає не тільки оточуюче середовище але й багатостраждальна економіка нашої країни і безпосередньо столиці.

Ще на початку осені мер Києва Віталій Кличко на відкритті економічного форуму по розвитку столиці багато говорив про туристичні проекти, які мають розвиватися у столиці, у тому числі створення та переобладнання парків лівобережної частини Києва, з Гідропарком включно. Проте на сьогоднішній день у Києві настільки складна ситуація з екологією, що туристичні проекти можуть назавжди залишитися проектами, адже ніхто не захоче їхати у місце, де «завдяки» роботі різних компаній та підприємств знищуються парки, озера і зелені зони, а на їх місці з’являються технологічні монстри або ж, взагалі – звалища токсичних відходів (хоча переважну їх кількість звалюють та зливають до водойм).

Громадські активісти постійно вступають у протистояння з компаніями-вандалами але, коли за спиною горе-підприємців стоять корупційні зв’язки та гроші, такі битви зазвичай програються. Проте зрідка трапляються і перемоги, особливо тоді, коли громаді вдається достукатися до кабінетів профільних високопосадовців або депутатів Верховної Ради.

Ось, наприклад, 26 жовтня 2017 року відбулася зустріч активістів та представників депутатського корпусу під час виїзного засідання підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верхової Ради України з питань запобігання та протидії корупції. 

На питанні денному стояло вирішення проблеми з озерами та зеленими зонами Харківського масиву. Адже там вже не перший рік бушують війни за озеро Качине (яке вдалося відстояти, проте забудовник не полишає спроб його засипати);озеро Лебедине (забудовники також спокусилися на землі, де має бути розбитий парк та зона відпочинку для киян): озеро Тягле і, особливо критичне питання – озеро Гаряче, де робота ТЕЦ загрожує його знищенню, а оборудки з ознаками корупційної складової несуть загрозу не тільки природі але й бюджету міста.
Під час засідання комітету, до якого входять народні депутати Б. Береза та Ю. Луценко були розглянуті потенційні корупціогенні фактори модернізації газоочисник установок Дарницької ТЕЦ та вплив цих установок на навколишнє природнє середовище.

Теплоенергетична сфера в України завжди була привабливим та ласим «шматком» не лише для компаній, які займаються її обслуговуванням, а й для державних органів, які займаються тарифоутворенням, регуляцією та контролем за якістю надання послуг. Мільярдні контракти та потужна монополізація цього сегменту природно притягує корупційні елементи. Саме тому виїзне засідання підкомітету покликане порушити цілий ряд запитань. Чи потрібна Дарницькій ТЕЦ модернізація газоочисних установок? Чи приховані за цієї модернізацією корупційні схеми? Чи вплине модернізація газоочисних установок на подорожчання тарифів для пересічних громадян? Яким чином Дарницька ТЕЦ впливає на екологічну ситуацію в Києві?

Після обговорення технічних та правових аспектів, пов’язаних з діяльністю ТЕЦ та інших підприємств на території Харківського та Дарницького масиву міста Києва, представники комісії відправилися на берег озера Гаряче, щоб на власні очі пересвідчитися у складності ситуації, яка там утворилася через неефективне та безвідповідальне ставлення до природи.

Варто зауважити, що мешканці лівобережних районів нарешті зрозуміли яка загроза на них чекає і почали вимагати у районної та міської влади втрутитися у ситуацію. На даний момент вже існує проект по відтворенню «нирок» Дарниці.
Старі багато років не працювали і знаходились на межі видалення!
Каскад озер, Лебедине, парк Позняки, Срібний Кіл і далі до Дніпра, оновлять свої води, а завдяки приверненню уваги депутатів до проблем лівобережних районів міста, які найбільше страждають від екологічних травм, можливо  і ситуація з проблемною ТЕЦ буде вирішена найближчим часом. Головне – не опускати руки і дотиснути міську владу, яка без зовнішнього примусу не може вирішити актуальні питання по благоустрою міста.