Марш пам'яті в Бабиному Яру-2020: нащадки жертв Голокосту вшанували розстріляних предків
У столиці вп'яте відбувся "Марш пам'яті" на річницю розстрілів у 1941 році в Бабиному Яру. Кореспонденти ASPI news пройшли 29 вересня тією самою дорогою, якою йшли 79 років тому євреї Києва.
Ми розповімо не просто про "Марш пам'яті" як про подію, а й історії людей, для яких 1941-1943 роки - не порожній звук. На Дорогожичах від історичного місця до Менори в меморіалі "Бабин Яр" пройшли "дорогою смерті" понад 100 чоловік, багато з яких є нащадками жертв Голокосту. Перед початком маршу кожен взяв квітку і камінь, щоб зігріти теплом своїх рук і після закінчення шляху покласти біля Менори.

"Столиця була окупована солдатами фашистської Німеччини 19 вересня 1941 року, - розповів Євген Городецький, організатор "Маршу пам'яті", - через тиждень, 28 вересня, на київських вулицях розвісили оголошення про те, що всі "жиди міста Києва" повинні з'явитися на ріг Мельниківської і Доктіревської (зараз це вулиці Іллєнка та Дорогожицька). При цьому спеціально було запущено чутку, що євреїв евакуюють на територію сучасної Палестини. Багато хто повірив і 29 вересня прийшов з речами і дітьми, всього зібралося трохи більше 30 тисяч людей, і їх колоною направили до ярів урочища Бабин Яр на розстріл... Того дня окупанти фізично не встигли розстріляти всіх, свою смерть знайшли близько 22 тисяч киян, а тих, що залишилися, на ніч замкнули на території біля приміщення по нинішній вулиці Некрасівській 4, де вони провели час в очікуванні розстрілу до ранку. Всього в Бабиному Яру з 1941 по 1943 роки було вбито і поховано до 200 тисяч осіб, встановити точну кількість загиблих досі не вдалося. Крім євреїв, там були жителі Києва та області інших національностей, військовополонені з націоналістичних організацій, роми, а також душевнохворі. Ті люди йшли на смерть, ми ж йдемо, щоб нагадати майбутньому поколінню про цінності кожного життя. "Марш пам'яті" в Києві проходить не перший рік, це 5-й наш похід. Перший раз нас було двоє, а в 2019 - вже більше тисячі. Цього року нас менше через пандемію. З нами немає кількох шкіл, які зазвичай брали участь. Історія виросла з нічого, я просто якось пройшовся цієї "дорогою смерті", відчув історію на собі і створив пост на Facebook, і наступного року зі мною йшли вже 100 чоловік, потім 300, 600 і це не кінець".

Головний рабин Києва Йонатан Маркович поділився з нами своїм настроєм: "Я відчуваю гордість за всіх нас, хто зміг об'єднатися, незважаючи на різні віросповідання. Ми повинні показати всій Україні, що ми брати. Ми пам'ятаємо минуле, що з нами зробили, але давайте спробуємо більше цього не допускати. Сьогоднішній день важливий, кожен повинен пам'ятати своє минуле, без нього не буде майбутнього. Мій прадід, прабабуся і вся їхня сім'я були вбиті і тут, і в Західній Україні. Мій дідусь - єдиний, хто вижив, і коли він повернувся з Освенцима, не залишилося ні його дружини, ні дочки. Через деякий час він зустрівся з моєю бабусею. Сьогодні я стою тут, можу читати молитву".

Дорогою нам вдалося поспілкуватися з головним редактором популярного сайту Jewish.org.ua Ігорем Кулаковим, який розповів історію своєї родини, пов'язану з Бабиним Яром: "Чому я тут, ви мене питаєте? Я трохи в трансі, оскільки я близько до серця сприймаю все, що відбувалося 79 років тому. Цією дорогою, якою йдемо ми з вами, повинні були пройти мій прадід Мордехай Сова і прабабуся Шендле Сова, але вони не дійшли. 28 вересня по всьому місту були розклеєні оголошення, що всім "жидам" потрібно зібратися в одному місці. Мої предки жили біля Житнього ринку і вони послухали. На той момент їм двом було приблизно по 62-63 роки, вони не стали бігти зі столиці, вирішили залишитися, щоб отримати звістку від своїх дітей, які роз'їхалися. Біля Бабиного Яра вони зібралися о 8 ранку, їм говорили, що це евакуація, ніхто не підозрював, що це буде розстріл. Мій прадід згадав, що вдома залишив щось цінне і вирішив повернутися. У квартирі він виявив орендодавця, який здавав їм квартиру. Він копирсався в їхніх речах, щось шукав. Мордехай злякався, схопив стілець, і зав'язалася бійка. Все закінчилося тим, що мій прадід вже нікуди не пішов. Цей "орендодавець" побіг у комендатуру і наскаржився, що "жиди міста Києва" не всі потрапили в Бабин Яр, один пручається. О другій годині дня його розстріляли і закопали в ямі на вулиці Нижній Вал. Прабабуся ж була розстріляна з усіма в Бабиному Яру. Теоретично вони могли врятуватися, але на практиці було полювання на євреїв, і їх рано чи пізно здали б. Вони не змогли спокійно просуватися містом в той час. Сьогодні я спробував уявити себе на їхньому місці, що я йшов цими дорогами. На жаль, це перший мій марш, до цього я не наважувався".
Біля Менори головний рабин Житомира Шломо Вільгельм прочитав кадішь (молитву) в пам'ять про жертви Голокосту. На землі при цьому учасники маршу розклали символічні речі: старі валізи з книгами, одягом, документами, поруч лежали розкидані дитячі іграшки, яблука і фотографії...
Цього ж дня в меморіалі була відкрита інсталяція на згадку про розстріляних киян. У наступному матеріалі про Бабин Яр ви зможете подивитися відео і фотографії.
У Міністерстві внутрішніх справ України відбулася робоча зустріч із делегацією Європейського Союзу за участі заступників Міністра внутрішніх справ Олексія Сергєєва та Богдана Драп’ятого, Голови Національної поліції Івана Вигівського та керівників підрозділів МВС і Нацполіції.
Працівники поліції Полтавської області долучилися до донорської ініціативи, щоб підтримати поранених українських військових. Близько 70 співробітників Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Полтавського районного управління поліції здали кров для потреб медичних закладів, де проходять лікування захисники та захисниці України. Загалом вдалося зібрати понад 26 літрів крові та її компонентів.
В Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову програму підтримки, яка передбачає автоматичні доплати у розмірі 1500 гривень для пенсіонерів та малозабезпечених громадян. За його словами, допомогу отримає щонайменше 13 мільйонів людей, і вона буде нарахована без бюрократичних процедур.
Війна щодня випробовує українців на міцність. Для тисяч військових після поранення починається ще один складний етап — боротьба за відновлення та повернення до повноцінного життя. У цьому процесі спорт часто стає не просто способом реабілітації, а справжнім шансом знову знайти силу жити.
Військовослужбовець Збройних сил України Антон Бондаренко, відомий під позивним «Меч», який у цивільному житті обіймає посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства, розкрив схему фактичного рейдерського захоплення приміщень Інституту.
Начальник поліції Полтавської області Євген Рогачов відвідав у медичному закладі бійця підрозділу «Корпус оперативно-раптової дії» Максима Камуза, який проходить лікування та тривалу реабілітацію після важкого поранення, отриманого на передовій. Під час зустрічі очільник обласного Головного управління поліції особисто вручив спецпризначенцю погони капітана поліції.
Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) під керівництвом президента Ростислава Щокіна підтвердила високий рівень освітніх стандартів, увійшовши до десятки найкращих університетів України за результатами рейтингу QS Europe 2026.
Андрій Мельник, командир спецпідрозділу «Артан Х» із позивним «Фаворит», розповів про специфіку нічних операцій та важливість чіткого розуміння ситуації на полі бою.
У Міністерстві внутрішніх справ України відбулася робоча зустріч із делегацією Європейського Союзу за участі заступників Міністра внутрішніх справ Олексія Сергєєва та Богдана Драп’ятого, Голови Національної поліції Івана Вигівського та керівників підрозділів МВС і Нацполіції.
Працівники поліції Полтавської області долучилися до донорської ініціативи, щоб підтримати поранених українських військових. Близько 70 співробітників Головного управління Національної поліції в Полтавській області та Полтавського районного управління поліції здали кров для потреб медичних закладів, де проходять лікування захисники та захисниці України. Загалом вдалося зібрати понад 26 літрів крові та її компонентів.
В Україні запровадили новий порядок бронювання працівників від мобілізації. Тепер оборонні та критично важливі компанії можуть резервувати кадри навіть із неврегульованим військовим статусом, але лише на обмежений термін — до 45 днів. Це рішення має забезпечити стабільність роботи та підтримку армії у найскладніший час.
14 березня Україна відзначає День українського добровольця — день людей, які в найважчі моменти історії держави без наказу та вагань стали на її захист.