Навчальний рік-2021: скільки коштує зібрати школяра до 1 вересня в Україні
До нового навчального року залишився всього місяць. ASPI news з'ясувало, скільки коштів необхідно витратити батькам школярів, аби підготувати своїх дітей до навчання.
Якщо ви почнете збиратися до школи вже зараз, то розмір витрат становитиме близько 45000 гривень. Адже ближче до першого вересня ціни на необхідні товари можуть помітно зрости. Найбільше потрібно буде заплатити за шкільний одяг, а на вартості канцелярського приладдя можна буде зекономити, залежно від ваших бажань і можливостей.
Якщо ви готуватимете до школи школяра-підлітка, вартість необхідного для школи вбрання можна порахувати наступним чином: піджак – від 250 гривень, сорочка – від 200 гривень, штани – від 250 гривень, туфлі – від 1000 гривень, спортивна форма – від 1300 гривень, рюкзак – від 900 гривень.

У випадку, якщо ви збиратимете школярку, потрібно буде зробити наступні витрати: жакет – від 400 гривень, блуза – від 350 гривень, сукня – від 350 гривень, спідниця – від 250 гривень, спортивна форма – від 1300 гривень, рюкзак – від 900 гривень.
Тож, якщо зробити нехитрі розрахунки, можна дійти висновку, що одягнути до школи дівчинку буде дорожче – загальна вартість її вбрання становитиме від 4750 гривень, тоді як вбрання хлопчика обійдеться у 3900 гривень.
Зазначимо, що у порівнянні з 2020 роком вартість шкільного одягу дещо зменшилась – ймовірно, через ситуацію із коронавірусним карантином. Втім, взуття та рюкзаки подорожчали. У випадку, якщо у вашій школі не вимагають носити шкільну форму, витрати на одяг можуть відрізнятися в залежності від ваших бажань.
Що ж стосується канцелярського приладдя, за базовий набір потрібно буде заплатити близько 400 гривень. Середня ціна на зошити становить близько 11 гривень, тож дві пачки по 10 зошитів коштуватимуть орієнтовно 220 гривень.
ASPI news раніше писало, що Віталій Кличко повідомив, як київські школи та дитсадки готуються до навчального року. Також у МОЗ розповіли, в якому режимі працюватимуть школи у випадку, якщо карантин знову посилять.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.