Один день в притулку для тварин "Сіріус" очима журналіста ASPI news (Відео, Фото)

"Сіріус" - це не тільки найяскравіша зірка на земному небосхилі, з якою пов'язано безліч легенд, а й найбільший притулок Київщини для тварин, які поки що не знайшли свій будинок. Кореспонденти ASPI news вирушили в село Федорівка до директорки притулку Олександри Мезінової, щоб дізнатися про ситуацію з бездомними тваринами в Україні і про історію притулку.

ASPI news поговорило з керівницею притулку для бездомних тварин "Сіріус" Олександрою Мезіновою. За її словами, велика частина міст України перестала вести статистику бездомних тварин з 2016-2017 років. В країні досі немає ні плану щодо гуманного зменшення популяції дворняг, ні законодавчої бази, як в інших країнах Європи. На питання журналіста: "Як йдуть справи в притулку?", - Мезінова вирішила провести екскурсію і те, що ми побачили, відрізнялося від постів і картинок у Facebook.

Яка у притулку площа, і чи вистачає її для утримання понад трьох тисяч тварин?

"Площа притулку - чотири гектари, але це дуже маленька територія для 3,2 тисячі вихованців. Наприклад, коли я була в притулках Німеччини, там на 150 тварин виділяються 5-7 гектарів землі. У нас же в кожному вольєрі по дві-чотири собаки, і у кожної дворняжки є своя табличка з кличкою. Це наша кухня, - показала директорка на невеликий сарайчик, на старі каструлі, де вариться каша, на печі і ванни, де зберігається бульйон, - все це хочеться відремонтувати, і поступово вдається з допомогою благодійників. Ось, наприклад, почали реставрацію-2020 і встановили нові модулі замість старих дерев'яних вольєрів. Тут шістнадцять боксів для п'ятдесяти собак. Провели каналізацію, зацементували окремі доріжки, посадили дерева для тіні. Це моя мрія, щоб весь притулок виглядав так. Я докладу всіх зусиль, щоб знайти нових спонсорів, які б нам допомогли реалізувати задумане. Нашим вольєрам вже більше шести років, і більша частина прийшла в непридатність.

Як і хто допомагає вашому притулку виживати?

Грошей критично не вистачає. В місяць на витрати притулку йде 800 тисяч гривень - це корм, зарплата співробітникам, лікування тварин, закупівля ветпрепаратів, і туди не входять витрати на реконструкцію. Зараз ми винні більше 300 тисяч гривень тільки за збалансований корм, тому іноді доводиться діставати всі крупи, які тільки є. На рахунках у нас зазвичай не більше 4-6 тисяч гривень, а одне завезення звичайного корму коштує близько 27 тисяч. У нашого притулку не багато постійних спонсорів, 95% фінансування - це пожертвування людей і допомога волонтерів. Столична влада теж допомагає, з 2011 по 2019 роки це були суми в 100, 150, 300 і навіть 700 тисяч гривень, а в 2019 році ми отримали 2,1 мільйона. Але хотілося б, щоб держава частіше допомагала нам.

Скільки людей працює у притулку "Сіріус"?

Ми постійно потребуємо співробітників з досвідом роботи. Але, на жаль, до нас частіше приїжджали непристосовані до фізичної праці люди, бували сильно питущі або просто безвідповідальні. Наразі у нас всього 14 працівників, і деяким доводиться поєднувати відразу кілька справ, наприклад, наша завідуюча змушена займатися управлінням притулком, дивитися за цуценятами і паралельно працювати лікарем. Нам необхідні людей 20 тільки для догляду, а ще кінологи, грумери, реабілітологи, фельдшери і навіть двірники.

До нас один-два рази на тиждень в допомогу приїжджає лікар, дає рекомендації, оглядає тварин, стерилізує, оперує. Далі вихованцями ми вже самі займаємося, робимо перев'язки, виходжуємо їх.

Кілька років тому був гучний скандал про нібито погане поводження з тваринами в притулку "Сіріус". Розкажіть, що сталося?                                               

До нас влаштовувалася на роботу волонтерка під приводом, що у неї немає грошей. Довелося взяти, оскільки у нас не вистачає людей. За три тижні вона так "загодувала" собак, що кількох довелося поховати. Так вона ж потім знімала, як цих виснажених тварин виносили. На відео записувала і людям розповідала: "Ось, я сподіваюся, мені вдасться обробити їх, відгодувати. Вони такі нещасні". У неї було завдання показати, як у "Сіріусі" нібито мучать тварин. Її просили знімати хворих, худих, з травмами. Довелося її вигнати зі скандалом, шкода, що пізно це зробили, тепер всі ці відео через Інтернет "бігають". Після того, як ми її звільнили, вона пропонувала гроші людям з села, щоб вони фотографували для неї хворих, виснажених тварин, там, де не встигли прибрати у вольєрі.

Яка наразі статистика бездомних тварин по Україні? Які організації займаються підрахунком бездомних і домашніх тварин?

Підрахунок бездомних і домашніх тварин в Україні ведеться лише в деяких містах. У Києві, наприклад, востаннє дослідження проводилися в 2017 році, понад 2 600 дворняг зафіксували, а що стосується 2020 року, достовірних даних немає. Ситуація у Львові цілком відрізняється, там ведуть щорічний облік. Більш того, там влада намагається влаштувати тварин у сім'ї замість хаотичної забудови притулків.

Наразі тільки одна компанія взяла на себе роль обліку дворових тварин - Animal ID, з якою я співпрацюю не перший рік. Збір даних відбувається наступним чином: вибирається певний час і район у місті. За допомогою мобільної програми Animal ID фотографується тварина, потім вводиться опис, наприклад, стать, стан, відмінні риси, стерилізована чи ні (бірка чи кліпса) і зберігається. Виправити дані не можна, система автоматично починає фільтрувати повторювані фотографії з похибкою до 20% максимум.

Як у 2020 році держава вирішує проблему з бездомними тваринами?

У нас досі немає єдиної стратегії. У Києві, Дніпрі та Житомирі, наприклад, влада дійшла висновку, що краще діяти за програмою ОСВ, тобто вилов, стерилізація і вакцинація. Є міста, які будують стерилізаційні центри, інші - притулки, а є і такі, які до сих пір вбивають методом цькування, відстрілу або евтаназії, як у Харкові. Ми досі не маємо відповідних законів про реєстрацію та ідентифікацію тварин. Я вважаю, ми повинні йти лінією гуманного зменшення популяції безпритульних тварин: по-перше, обов'язково включити освітню програму для дитсадків і шкіл про поводження з тваринами. По-друге, ввести реєстрацію бездомних і домашніх тварин. По-третє, ввести обов'язкове ліцензування на племінну тварину і стерилізацію на не племінну, включити планову масову стерилізацію. І, нарешті, підключити соціальну рекламу і ЗМІ.

Колись я вважала свій притулок панацеєю і єдиним вирішенням даної проблеми, але я помилялася. Хоч би якими були за розмірами притулки - вони всього лише частина ресурсу. Вони просто переповнюються, а проблема залишається.

Що робити, якщо на вулиці знайшли тварину, але додому взяти не можете?

Якщо ви побачили на вулиці дворняжку, немає значення, кішка це чи собака, і хочете їй допомогти, але не можете взяти додому через алергію чи з якоїсь іншої причини, потрібно спробувати знайти людей, друзів, знайомих, які можуть тимчасово взяти її або, на крайній випадок, звернутися до притулку. Хоча я б притулок не рекламувала, мій або чийсь інший, оскільки 90% з них - у злиднях. Немає кормів, ветпрепаратів та всім тваринам складно приділити увагу. Варто врахувати той факт, що більшості собак доводиться доживати в притулку, у вольєрі, якщо не знайшлася сім'я.

Я б порекомендувала тим, хто знайшов тварину і взяв на перетримку - зробити яскраві гарні фотографії і виставити в соцмережах, зайнятися обробкою тварини від паразитів і щепленнями. Якщо не знаєте, що робити, можете зателефонувати до ветеринарної клініки, волонтерам або у притулок і дізнатися, як провести піар чи лікування. У разі, якщо ви знайшли домашню тварину, починайте шукати господаря. Розклеюйте оголошення, пишіть в соцмережі, можливо, господар місця собі не знаходить і шукає єдиного улюбленця. Якщо власник так і не знайшовся, намагайтеся провести тварині стерилізацію, а тільки потім віддавати, щоб у повторному випадку не було потомства і не поповнювалася армія дворняг. Тим більше, хвороб у нестерилізованих собак і кішок набагато більше. Я хотіла б, щоб люди не боялися надавати допомогу взагалі тваринам на вулиці, але робили це з розумом.

Знаєте, багато людей, які беруть у нас тварин, приділяють їм величезну кількість уваги, і ми потім бачимо своїх вихованців і їх нові сім'ї на виставках безпородних тварин, у зйомках реклами, на різних конкурсах. Це настільки приємно, думаєш: "Це наші тварини, врятовані командою "Сіріуса", це все не дарма". Пам'ятаю, коли ми прийшли на кубок "Барбоса", який проходить раз на рік у Києві за сприяння молодіжної ліги захисту тварин, то побачили, що велика частина учасників - наші собаки. Так приємно спостерігати взаємозв'язок між твариною і господарем, дивитися на цю любов в очах собак. Заради цього я продовжую займатися цією справою. Нескінченний день, стрес, праця - все це не дарма".

Нещодавно стартувала програма адопції тварин у Львові. Як вона працює?

У моїх планах не розширюватися, а навпаки. За 20 років роботи ми віддали в добрі руки більше 5 тисяч тварин, хоча мені здається, що і з цією цифрою ми скромничаємо. У мене з'явилася ще одна задача: створити кімнату адопції, а згодом і центр, як у Львові, щоб зменшити кількість наших вихованців до 250. Зараз, коли приїжджають кияни до нас у притулок, щоб вибрати одного, витрачають близько 2-3 годин на пошуки, багато ходять, часто губляться, втомлюються, іноді ми просто проходимо повз багатьох собак і кішок. Це складно як фізично, так і морально, переглянути всіх.

Кімната адопції дозволить позбутися цих незручностей. Виглядає вона наступним чином - кожен бажаючий може прийти і побачити на екрані відео, фото та опис всіх тварин притулку. Таким чином можна вибрати кількох, і потім поспілкуватися ближче, зрозуміти, чи твій це друг, чи підходить тобі така тварина. Ми, у свою чергу, теж стежимо за тим, кому ми віддаємо собаку чи кішку.

Є проблема з контрабандою диких і рідкісних тварин через Україну?

В Україну постійно ввозяться дикі тварини незаконним шляхом. Їх можна купити де завгодно, на тому ж OLX продаються левенята, тигренята, хижі птахи. Переважна частина покупців не може створити всі необхідні умови для них, а такі тварини приречені на страждання і муки. Порахувати точну статистику контрабанди складно, як правило, їх таємно перевозять в країну, до того ж у жахливих умовах, і частина гине дорогою. Україні необхідний жорсткий контроль і реєстрація як домашніх, так і диких тварин.

Які незвичайні тварини були в притулку "Сіріус", крім собак і кішок?

До речі, крім собак і кішок, у нас є козел Мефодій. Ми його викупили у приватників, які розводять кіз, він повинен був стати шашликом. Але, крім нього, у нас були лисиці, якими погралися і віддали, вовченята, пугач з пораненим крилом, навіть міні-піги були. Рятуємо всіх, кому потрібна допомога, навіть іноді їздимо в інші області, щоб забрати когось, але диких тварин намагаємося перенаправляти в спеціалізовані притулки або зоопарки. Але я пам'ятаю, коли 20 років тому ми тільки відкривалися, до нас потрапила ігуана, мабуть, найбільш екзотична тварину з усіх, які у нас були.

У 2020 році рівно 20 років, як притулок "Сіріус" виник. Як будете святкувати?

Наш притулок ніколи не відзначав річниці, але я планую в 2020 році все змінити. Не без допомоги компаній-благодійників, громадських організацій і підтримки міської влади. Ми прийшли до висновку, що відзначати потрібно "з розмахом". Я запрошую всіх 19 вересня на зоофестиваль у парк "Співоче поле". Я хочу зібрати наших вихованців-випускників і їхніх господарів. На фестивалі будуть доступні безкоштовні ветеринарні обстеження, школа навчання собак, лекторій, де відбудуться лекції про першу медичну допомогу тварині. На додаток будуть розважальні зони для гостей та партнерів. Мета проведення заходу - показати і розповісти про культуру утримання тварин, оскільки в Україні це не особливо розвинено.