Пенсійні накопичення в Україні: Лазебна назвала можливі моделі впровадження законодавчих змін (Відео)
Міністерка соціальої політики України Марина Лазебна під час пресконференції, що стосувалася впровадження в Україні накопичувальної пенсії, назвала кілька моделей, навколо яких наразі точаться дискусії. Вона наголосила, що протягом осені-2021 планується ухвалення у першому читанні відповідного законопроєкту.
Лазебна зазначила, що наразі у Верховній Раді є два законопроєкта щодо пенсійних накопичень – №2683-3 та №2683-д. Міністерка наголосила, що її команда готова об'єднуватись навколо них або ж робити компіляцію у разі необхідності: "Мудрі люди кажуть, не можна пройти шлях, не зробивши першого кроку. Давайте робити цей перший крок", – прокоментувала вона.
Посадовиця зазначила, що її міністерство наразі дискутує зі Світовим банком та Мінфіном над тим, які саме внески потрібно зробити до накопичувальної пенсійної системи. Зокрема, за її словами, наразі розглядається модель, яка забезпечує обов'язкові внески від роботодавців без зростання податкового навантаження, що має бути частиною відрахувань Єдиного соціального внеску, а також добровільні внески людини за принципом автозапису. Також Лазебна зауважила, що у парламенті знаходиться законопроєкт №4408, що стосується питання про фінансування пільгових пенсій.
"У нас є підприємства, які працюють за списками №1 і №2, їхні працівники мають право на достроковий вихід на пенсію – за 5 або 10 років. І тут питання у тому, хто це має фінансувати. Адже підприємства, на яких працювали ці люди, закриті чи збанкрутіли. І це навантаження несе держава, а зобов'язання були у підприємств. Ми запропонували – а чому не перевести ці пільгові пенсії у добровільні пенсійні накопичення?", – окреслила вона варіант вирішення проблеми.
Лазебна наголосила, що в Україні потрібно підвищувати фінансову грамотність працюючих людей стосовно пенсійних накопичень. У перспективі планується створення соціального реєстру, в якому зберігатиметься вся пенсійна історія людини.
ASPI news раніше повідомляло, що у червні 2021 року Лазебна коментувала розмір мінімальної пенсії, який має бути встановлений в Україні. Також вона коментувала, кого з українців позбавлять субсидій з жовтня 2021 року.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.
У 14-й окремій механізованій бригаді виник скандал через забезпечення військових, який набув широкого розголосу.
В Україні військовий омбудсмен Ольга Решетилова заявила, що потенційно до лав Збройних сил можуть долучитися близько 1,6 мільйона громадян, які ще не проходили службу. Водночас вона наголосила на кризі мобілізації та необхідності чітко визначити терміни служби, аби підвищити довіру суспільства до процесу.
Командирів 14-ї бригади та 10-го корпусу звільнили після внутрішніх конфліктів, які отримали назву «холодні війни». Президент Володимир Зеленський ухвалив рішення про кадрові зміни, наголосивши, що армія не може дозволити собі розколів у критичний момент війни.
Відомі українські спортсмени, олімпійські чемпіони з боротьби Жан Беленюк, В’ячеслав Олійник та Ельбрус Тедеєв, а також триразовий чемпіон світу з греко-римської боротьби Ігор Якушенко привітали командира спецпідрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України «Артан-Х» Андрія Мельника-Фаворита.
Кирило Буданов заявив, що в умовах гарячої фази війни Україна не може дозволити собі вільний продаж зброї. Він наголосив, що це було б неприйнятно як для українських військових на передовій, так і для західних партнерів, від яких Київ сам просить озброєння.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко оголосила про стратегічну мету уряду – до 2030 року забезпечити працевлаштування 100 тисяч ветеранів і ветеранок у партнерстві держави та бізнесу.
Олександр Сирський повідомив, що у квітні на передовій зафіксовано зменшення кількості тяжких поранень серед військовослужбовців, зокрема ампутацій. Він підкреслив, що це свідчить про покращення якості надання допомоги на догоспітальних етапах, але водночас наголосив на гострій нестачі броньованих евакуаційних автомобілів, які росіяни системно знищують.
Президент Володимир Зеленський заявив, що кожна громада в Україні має створити власний енергетичний резерв для підготовки до наступного опалювального сезону. Він наголосив, що це стратегічне завдання, яке допоможе захистити людей від наслідків російських атак на інфраструктуру.
ЗМІ повідомили нові подробиці замаху на Кирила Буданова у 2019 році: генерал особисто взяв пістолет і вирушив шукати кілера, аби запобігти нападові. Цей епізод став символом його мужності та рішучості у боротьбі за безпеку України.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко повідомив, що проводяться експертизи для визначення психологічного стану стрілка з Голосіївського району Києва. Він наголосив, що результати досліджень стануть ключовими для кваліфікації злочину та подальшого судового процесу.