Шахрайські сайти, безкоштовні призи та SMS з банку: як не потрапити на "гачок" інтернет-аферистів

За даними Національного банку, в Україні за перше півріччя 2020 року зафіксовано 47 500 випадків шахрайства з банківськими рахунками та платіжними картками на загальну суму 86,4 мільйона гривень. Для порівняння, в 2019 році за цей період було зафіксовано 34 700 випадків з крадіжками на суму 72,6 мільйона гривень.

У НБУ заявили, що кількість аферистів, як і схем шахрайства, значно збільшилася і продовжує зростати. За час пандемії COVID-19 все більше людей почали користуватися онлайн-покупками. Юрист Кирило Іорданов розповів кореспонденту ASPI news, які існують види платіжного шахрайства і як не попастися "на гачок".

Телефонні шахраї

Гаджети дозволяють аферистам проводити платіжні операції, зберігаючи анонімність. Шахраї використовують всі можливі способи, щоб потенційна жертва перевела їм гроші або продиктувала дані своєї банківської картки. Відправляють SMS про розіграш автомобіля, пропонуючи перейти на фальшивий сайт для ознайомлення (створюють липову сторінку, де є вся інформація про акцію і навіть коментарі попередніх учасників та переможців), або телефонують. Оператор на лінії передзвонює і наполягає на сплаті, наприклад, 1% податку вартості "виграного" авто.

Є випадки, коли аферисти представлялися співробітниками банку для нібито зупинки нарахування по кредитах на час карантину, і для цього їм потрібні були дані вашої карти. Довірливі українці, бажаючи платити менше, погоджувалися з умовами.

Також є схема про сумнівні банківські операції, що карта нібито заблокована. Люди, не бажаючи йти в банківське відділення і перевіряти, погоджувалися продиктувати номер картки та CVV-код.

Однак найбільше аферисти користуються довірливістю пенсіонерів, представляючись співробітниками Пенсійного фонду. Вони наполягали на необхідності замінити пенсійне посвідчення на електронне, і для цього їм потрібна була інформація про місце проживання. Люди похилого віку добровільно відкривали двері в квартиру, не підозрюючи, що це звичайні грабіжники.

Фальшивий "фішинговий" сайт

На перший погляд липовий сайт нічим не відрізняється від нормального, тільки ось заповнивши поля, ви ризикуєте залишитися з "діркою від бублика". Працюють шахраї за кількома схемами. Перша - створення вітрини, дизайн якої буде нагадувати потенційній жертві про щось схоже, це нібито вселяє довіру. Найчастіше для цього на головній сторінці розміщується логотип відомого банку або платіжної системи, щоб показати уявне співробітництво. Другий крок - шахраї "пришивають" до сайту програму, яка краде гроші з вашої картки, це так звані фішингові сайти, які "рибалять". Як тільки ви намагаєтеся купити неіснуючий товар, ви вводите номер картки, термін дії, останні цифри на зворотному боці (CVV-код) і втрачаєте управління рахунком, ризикуючи втратити всі гроші на карті.

Після того, як ошукані українці звертаються за допомогою до правоохоронних органів із заявами, кіберполіція закриває фейковий сайт. Але як показує практика, менше, ніж через тиждень, відкривається схожий з іншою адресою.

Як уберегти свої гроші від аферистів?

Передусім, не відповідати на повідомлення про сумнівні акції, в яких ви не брали участь, і блокувати телефонні номери шахраїв. У разі, якщо повідомлення прийшло нібито з банку, але під дивним номером, відразу телефонуйте до фінансової установи за номером, який вказаний на вашій розрахункової карті. Не вірте, коли вам обіцяють грошові призи, не буває безкоштовного сиру. Запам'ятайте, податок з виграшу погашає організатор акції, оператори переводять кошти, але ніяк не переможець. Не переводьте ваші гроші незнайомим особам та не повідомляйте їм свої персональні дані і платіжні реквізити. Не бійтеся, якщо вам телефонують з погрозами, представляючись колекторською службою.

Наприклад, нещодавно оштрафували один великий банк за несанкціоновані рекламні розсилки. У повідомленні говорилося, що кредити видають під 0%. У ситуації з компаніями, які займаються продажами, на жаль, немає органу-регулятора, який зміг би законно оштрафувати за "спам". Також клієнтам потрібно бути уважнішими і вичитувати умови, перш ніж підписувати документи нібито під 0%, і повторюся, ігнорувати сумнівні повідомлення.

Щоб уникнути "рибалок", про які я говорив раніше, купуйте онлайн на сайтах першого або другого рівнів у доменних зонах "ua" або "com", з безпечним протоколом з'єднання "https". Поліція також радить користуватися вітчизняними веб-ресурсами, оскільки їх легше відстежити. Не забувайте про силу відгуків - не обов'язково читати коментарі на цьому ж сайті, знайдіть за назвою магазину хоча б якусь згадку в соцмережах, на відомих форумах або в статтях і оглядах.