Українців, які не доглядали за батьками, можуть позбавити права на спадщину, – юрист та нотаріус прокоментували законопроєкт

На сайті Міністерства соціальної політики з'явився текст законопроєкту, що передбачає заборону одержання спадщини особам, які не доглядали за своїми рідними. Отримати спадщину можна буде лише у випадку компенсації витрат по догляду за людиною, яка померла.

Зокрема, у тексті законопроєкту зазначається, що особи, які ухилялися від догляду за сподкодавцем, який через похилий вік і тяжку хворобу потребував його та утримувався у державних або комунальних закладах за рахунок державних коштів, не матимуть права на отримання спадщини до дня відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання (якщо воно організовувалось та забезпечувалось закладом).  ASPI news дізналося експертну думку щодо доцільності такої ініціативи. 

Коментар юриста

Олег Веремієнко:

Кілька років тому я зламав ногу і лежав у лікарні №12 міста Києва. Я там знаходився близько місяця і кожного вечора чув, як близько шістдесяти бабусь одночасно кричали "Таня, Таня!" або "Лєна, Лєна!". Я не міг зрозуміти, що відбувається. А потім мій лікар розповів, що так вони кликали чергову медсестру. Це були бабусі, яких покидали рідні, не доглядали їх, не привозили ліки, памперси. Це дуже важка робота, чисто фізично навіть.

Під кінець місяця мого перебування у лікарні звідти звільнились всі медсестри на поверсі. Доходило до того, що самі лікарі робили їхню роботу. Тому цей проєкт має під собою певні фактичні підстави. Лікар мені розповідав, що часто рідні просто здають літніх людей в лікарню і чекають, що вони помруть. Тому я цей законопроєкт підтримую з одним застереженням, що має бути якась мінімальна обов'язкова доля спадкування для інвалідів, дітей і так далі.

Коментар нотаріуса

Олена К.:

Така ініціатива може суттєво збільшити кількість необхідних при оформленні спадщини довідок. Зараз як відбувається. Людина приходить і каже: "У мене помер батько/мати, я спадкую". Ми дивимося, коли він помер, у якому місті, перевіряються родинні зв'язки, чи є майно і так далі, і потім оформляємо. Якщо буде впроваджена така ініціатива, то потрібно буде створити ще реєстр, куди вноситимуть людей, які при наявності дітей мають жити в цих закладах. Або ми повинні будемо звертатися кожного разу незрозуміло куди, щоб нам дали довідку, що ці люди не померли саме в цих будинках. У нас в свідоцтві про смерть взагалі не пишеться, де людина померла. Все це потрібно буде перевіряти, поки що не дуже зрозуміло, як це має бути. Крім того, у нас дуже багато є повних співпадінь імен, прізвищ і по-батькові, а інколи навіть дата народження співпадає, і різниця є тільки у місці народження. І все це буде йти до суду.

Я не дуже розумію, чому не зробити простіше. Якщо у людини є якесь майно, і ви берете людину до відповідного закладу, забирайте тоді одразу майно, для чого чекати, що людина помре? Бо виходить, що вона десять-п'ятнадцять років там прожила, а потім ми шукаємо це майно, і ще ж потрібно його оформити – чи то комунальники, чи то держава, чи Мінсоцполітики чи хтось ще повинен прийти до нотаріуса, щоб оформити усе. І ще потрібно довести, що особи, які позбавляються спадщини, ухилялися від догляду за рідними. А можливо, вони просто не могли їх доглядати. Може, у доньки п'ятеро дітей, маленькі доходи і немає можливості цього робити. Тут потрібно дуже ретельно все обмірковувати.