Українській мові – бути! ПАРЄ висловилася «ЗА» скандальний освітній закон

Найбільший резонанс прийнятий закон викликав у стані найближчих наших західних сусідів: Угорщини та Румунії. Дійшло навіть до того, що питання по мовним меншинам стало темою чергового засідання ПАРЄ у Венеції, а під посольством України у Будапешті пройшла антиукраїнська акція під сепаратистським гаслом «Самовизначення для Закарпаття».

Як написала посол України в Угорщині Любов Непоп на своїй сторінці у соціальній мережі ФБ:
«Акція під Посольством України в Будапешті, протест проти якої висловило МЗС України, адже організатори з самого початку заявили, що вони виступають за: «самовизначення Закарпаття і свободу русинським, польським, болгарським, румунським, вірменським національним громадам, які проживають на території нинішньої України», виражають протест проти «варварства путчистів, які захопили в полон Україну і разом з нею угорських національних братів».
У відповідь на протест України угорська сторона повідомила про право на мирне зібрання та висловлення протестів, під час яких учасники вільно висловлюють свої думки, та про право на донесення спільно сформульованої позиції.
Переконана, що використання цих прав не виправдовує напису на спині учасника акції: «Закарпаття по закону належить Угорщині. Самовизначення для всіх пригнічених націй, примушених жити в Україні»… І для повноти картинки – офіційний прапор каталонської автономії».

Не зважаючи на той факт, що ця акція вийшла нечисленною, вона мала вкрай провокативний характер. Ситуацією спробували скористатися сили, які не хочуть допустити зростання української національної ідентичності, вираженої, в першу чергу, через українську мову.

Мета подібних акцій – розхитати внутрішню ситуацію в Україні. Заяви мітингарів та різних політиків із сумнівною репутацією про утиски нацменшин з боку України – це лише привід.

До того ж жодна з європейських країн не має такого статусу мов національних меншин, збереження якого вимагають деякі країни-сусіди від України. Адже та ж сама Угорщина чи Румунія за останнє десятиріччя зробила все, щоб асимілювати українську меншину на своїй території. Трохи статистики: В Україні існує 75 шкіл для угорців, в Угорщині школи для українців відсутні; в Україні існує також 75 шкіл для румунів, в Румунії – одна школа для української меншини. І це при тому, що в Україні ніхто не забороняє угорські чи румунські школи, а лише підсилює статус державної мови. Якщо раніше мови нацменшин викладалися до випускного класу, то відтепер предмети мовами нацменшин будуть викладатися до 4 класу, далі – потрібно вчити українську. Це дозволить абітурієнту підготуватися належним чином до вступу в українські внз.

Але, не зважаючи на раціональність і доречність вказаних вище змін, представники сусідніх країн не заспокоїлися і довели справу до розгляду у ПАРЄ. Антиукраїнські сили вважали, що позиція української сторони занадто вразлива і, користуючись нагодою, можна буде довести всій Європі безсилість України у відстоюванні власних інтересів або ж (у разі незадовільного результату) хоча б посварити Україну з країнами-представниками ПАРЄ. Проте, депутати ПАРЄ, діючи чітко в рамках регламенту організації, не безпідставно, вирішили питання на користь України.

Отже, та сама резолюція ПАРЄ.

По пунктам.

1. ПАРЄ стурбована.

2. Кілька сусідніх з Україною держав заявляють, що з мовним питанням все погано. Асамблея висловлює жаль, що не порадилися з меншинами, а також незадоволена, що закон направили до Венеціанської Комісії після, а не до прийняття.

3. Тому Асамблея відзначає, що є й такі, які не просто незадоволені ситуацією, а серйозно стурбовані.

4. Проте асамблея, по-перше, підтверджує, що офіційна мова держави - це дуже важливо і держава має право вимагати, щоб державна мова була мовою навчання для всіх. (Власне, на цьому можна було б і закінчити, але політика вимагає реверансів)

5. По-друге, мови меншин теж повинні бути захищені. (Думаю, ніхто і не сперечається)

6. Ну і, по-третє, щоб не було дискримінації ні в чому. (Гадаю, що випускнику школи, де всі предмети вивчають угорською, важкувато здавати ЗНО, поступати до українського внз і шукати роботу в Україні).

7. Ці принципи важливі і блаблабла.

8. А новий закон, можливо, порушує кислотно-лужний баланс.

9. Наприклад, раніше ось вчилися до випускного своєю мовою меншини, а зараз раптово тільки перші чотири роки.

10. Тому важлива гнучкість.

11. Тобто, три роки на перехід - цього може бути мало. Може, комусь більше часу знадобиться.

12. Асамблея приймає до уваги, що україномовні меншини в сусідніх країнах не мають можливості для навчання на рідній мові і не отримують переваг від двомовного навчання. Тому Асамблея рекомендує владі сусідніх країн, які вимагають захисту своїх меншин, продемонструвати готовність надати українцям в своїх країнах ті ж можливості, які вони вимагають для своїх меншин від України.

Оригінальний текст:

 «The Assembly is aware that Ukrainian-speaking minorities in neighbouring countries are not entitled to monolingual education in their own languages ​​and do not benefit from arrangements which seek to promote bilingual education. Therefore, the Assembly recommends that the authorities of neighbouring countries, which legitimately call for the protection of their minorities, show readiness to offer to the Ukrainian communities resident in their respective countries similar arrangements to those that they claim for their own minorities».

13. Асамблея рекомендує Україні запровадити кращі практики для вивчення державної мови в школах для меншин.

14. Асамблея буде стежити за розвитком ситуації.

15. Асамблея просить владу України повністю впровадити майбутні рекомендації Венеціанської комісії.

Тож, не зважаючи на спроби антиукраїнських сил розбурхати ситуацію на мовному фронті, напад на українську самоідентифікацію було успішно відбито.