В одному з українських сіл Рівненщини було виявлено масове поховання українських вояків (фото)
В Українському інституті національної пам'яті (УІНП) повідомили про результат пошукових робіт в Рівненській області на території в селі Іванчі Володимирецького району, проведених співробітниками КП Львівської обласної ради "Доля".
Як повідомляє відомство, тут були виявлені останки 14 воїнів Української повстанської армії (УПА), які загинули в бою з НКВД.
З коментаря заступника глави "Долі" Володимира Харчука стало відомо, що зіткнення між українськими вояками та силовиками НКВД відбулося в лісі. В ході бою, як мінімум 14 бійців УПА — загинули. Місцеві жителі самостійно поховали їх на околиці села.
"У 1944 році співробітники НКВД натрапили на підрозділ УПА в селі Іванчі, – розповідає заступник директора КП ЛОР “Доля” Володимир Харчук. – При спробі оточення села українські повстанці відійшли до лісу, аби не починати бою в населеному пункті. Вже у лісі, неподалік Іванчі, відбувся контактний бій українців з НКВДистами. Щонайменше чотирнадцять українських вояків загинули у бою. Селяни виготовили саморобні труни і поховали упівців на околиці села, неподалік адміністративної будівлі гранітного кар’єру, що з’явився в Іванчі вже у повоєнні роки".
В УІНП відзначили, що шляхом дослідження останків експерти повідомили, що вік загиблих швидше за все відноситься до "молодому".
Також повідомляється, що в одній із трун знаходилися останки трьох вояків, ще в одному — двох. В інших трунах були поховані по одному українському бійцю.
"На насильницький характер смерті покійних вказує ряд фактів: черепа мають ознаки нанесення ударів холодною зброєю, сліди катастрофу, ймовірно, нанесеного прикладом гвинтівки. Один зі знайдених останків мав кульовий отвір в нижньої кінцівки, в черепній коробці іншого знайдено кулю від пістолета калібру 9 мм", - повідомили в Українському інституті національної пам'яті.
Також стало відомо, що поряд з останками були виявлені натільні хрестики, гребені, мідні кільця, ґудзики від натільної білизни німецького зразка.
Крім того, пошукові системи знайшли залишки набору для чищення німецького карабіна К98.
"Тобто характер розташування останків в розкопі, їх стан, а також знайдений супровідний матеріал повністю підтвердили покази місцевих жителів про події 1944 року в околицях Іванчі", - йдеться в повідомленні УІНП.
В інституті зазначили, що процедури ексгумації та перепоховання останків воїнів УПА буде здійснюватися за кошти Українського інституту національної пам'яті.
"Починаючи з 2016 року на замовлення і коштом Українського інституту національної пам’яті, ексгумовано останки 22 вояків УПА. Вже найближчим часом ми ексгумуємо кістки й цих чотирнадцяти героїв. Пошук та перепоховання полеглих захисників України та надалі залишатиметься пріоритетом державної політики у сфері національної пам’яті" – зазначає начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).
Лід: Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко заявила, що масштабна реформа територіальних центрів комплектування має розпочатися після оновлення системи грошового забезпечення військовослужбовців.
У Київській області відбувся фінал всеукраїнського дитячого футбольного турніру «Кубок Соніка», присвяченого ветерану спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Максиму Вільчинському («Сонік»). Захід об’єднав юних спортсменів з різних регіонів України та став символом поваги до українських захисників, які боронять незалежність держави.
Реєстрація законопроєкту №15289 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України на виконання Резолюції № 2646 (2026) Парламентської асамблеї Ради Європи" викликала жваву реакцію зі сторони однієї громадської організації: Центру протидії корупції.
У Полтаві відбулася церемонія прощання з капітаном поліції Віталієм Плетенем, який загинув, виконуючи бойові завдання із захисту України від російської агресії.
На полігоні продемонстрували можливості сучасного броньованого автомобіля MAC OWL, назва якого в перекладі з англійської означає «Сова». Символічно, що автомобіль отримав таку назву на знак подяки Воєнній розвідці України, яка брала безпосередню участь у розробці та вдосконаленні проєкту, спираючись на реальний бойовий досвід і потреби фронту.
За підтримки та під керівництвом начальника Головного управління Національної поліції в Полтавській області Євгена Рогачова поліцейські регіону взяли участь у велозаїзді на підтримку ветеранів та ветеранок.
Міністр оборони України Михайло Федоров заявив про масштабну зміну підходу до роботи територіальних центрів комплектування, частину їхніх нинішніх функцій планують передати іншим структурам оборонного відомства в межах оновлення системи управління.
Росія намагається використати навіть наслідки власних атак проти України у інформаційній війні, заявив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Українські військовослужбовці, які не скористаються можливістю укласти нові контракти зі Збройними силами України, продовжать службу до моменту оголошення демобілізації. У Міністерстві оборони пояснили, що нова система контрактів не означає автоматичного звільнення тих, хто вирішить залишитися на чинних умовах служби.
Більшість українців підтримують ідею боротьби з поширенням незаконного контенту в Інтернет: 36,8% відповіли «так» і ще 35,5% – «скоріше так», разом 72,3%. Водночас головним ризиком такого регулювання громадяни називають можливість зловживань (59,3%).