В річницю Революції Гідності очевидці Майдану поділилися своїми спогадами (Відео)
В Україні відзначають День Гідності та Свободи. Журналістка ASPI news поспілкувалася з учасниками та очевидцями Євромайдану.
Революція Гідності розпочалася 21 листопада 2013 року, рівно через дев'ять років після Помаранчевої Революції. Причиною невдоволення українців стало рішення тогочасного Кабінету міністрів України зупинити підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Масовим протест став після силового розгону учасників акції, велика частина з яких була студентами, в ніч на 30 листопада. А найтрагічніші події сталися 18-20 лютого 2014 року – від снайперських куль загинули десятки патріотів, згодом їх назвали "Небесною Сотнею".
"Я шкодую за тими людьми, які загинули, і ніколи не вважатиму, що вони віддали життя даремно. Вони захистили нашу країну і нашу свободу, інакше ми були би схожі зараз на Білорусь. Дуже хотілося б, аби всі зміни відбувалися без жертв, але, на жаль, по-інакшому переломити ситуацію не вдавалося", – зазначив учасник протестного руху Дмитро.
Водночас учасник Євромайдану та ветеран АТО Антон вважає, що Революція Гідності лише прискорила події, які мали б статися в країні. "Те, що одразу після втечі Януковича з України "зелені чоловічки" зайшли в Крим та окупували його, а потім, через півтора місяці, почалися бойові дії на Донбасі, це підтверджує. На жаль, в країні вже восьмий рік іде війна, і я вважаю, що Революція Гідності завершиться тоді, коли вона закінчиться, і Україна поверне собі ті території, які були до 2014 року", – резюмував він.
Побачити ексклюзивні архівні кадри з Революції Гідності можна, переглянувши відеосюжет.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.
Кирило Буданов підкреслив, що головним чинником відновлення України після війни є повернення громадян, які нині перебувають за кордоном. За його словами, саме люди є фундаментом економіки, і без їхньої участі будь-які плани відбудови залишаться лише на папері.
Олександр Сирський оцінив ефективність мобілізації в Україні як середню, підкресливши, що головний виклик сьогодні — не нестача боєприпасів, а потреба у навчених та вмотивованих військових.
Міністерство цифрової трансформації України спростувало чутки про можливість отримання повісток через застосунок “Дія”. У відомстві наголосили, що жодних планів щодо створення електронних повісток немає, а сервіс і надалі залишатиметься платформою для державних послуг, а не інструментом мобілізації.
Українські військові заявили, що процес демобілізації буде відбуватися поетапно та з чіткими правилами, аби гарантувати справедливість і прозорість для всіх, хто проходить службу.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров зустрівся з військовими у форматі закритої наради, де обговорювали нові технологічні рішення для фронту та механізми підтримки армії.
Кабінет Міністрів готує законодавчі зміни для запуску системи фудбенкінгу. Це дозволить бізнесу передавати непродані продукти людям, які потребують допомоги, зменшивши харчові відходи та навантаження на бюджет.
У відповідь на різкі заяви прем’єра Угорщини Віктора Орбана, який назвав українську політику “абсурдною”, Київ відкрив нове угорськомовне радіо. Його мета — пояснити позицію України, розвінчати міфи та донести правдиву інформацію до угорців, які проживають як у самій Угорщині, так і на Закарпатті.
За минулий рік до офісу омбудсмена надійшло понад шість тисяч звернень щодо порушень мобілізаційних процедур. Це свідчить про те, що мобілізація, яка є критично важливою для оборони країни, водночас породжує серйозні соціальні конфлікти та потребує системного врегулювання.
Федір Веніславський повідомив, що найближчим часом в Україні буде ухвалено рішення про посилення мобілізаційних заходів. За його словами, держава більше не може дозволити собі залишати поза увагою тих, хто досі мав відстрочку чи особливий статус.
Організація Об’єднаних Націй офіційно закрила програму фінансової допомоги українським біженцям у Європі. Це рішення означає, що десятки тисяч людей, які покинули Україну через війну, більше не отримуватимуть регулярних виплат.