В Україні закон про дезінформацію винесли на публічне обговорення

В Україні на період прояву з боку Росії агресії щодо українських територій Міністерство культури, молоді та спорту представило законопроєкт про дезінформацію.

Про це 17 січня повідомляє агентство "РБК-Україна", зазначаючи, що даний закон спрямований на фактичний контроль ЗМІ.

У виданні проаналізували цей документ і з'ясували, що поширення інформації, що не відповідає реальним фактам (дезінформації) за умови добровільного спростування, починаючи з третього порушення протягом одного року, карається штрафом в розмірі 1000 мінімальних зарплат або, іншими словами, 4,7 млн   гривень за кожен випадок порушення.

При цьому відмова від добровільного спростування спричинить подвійне збільшення штрафу-до 9,4 млн гривень за кожен випадок.

Також варто зазначити, що видалення такого матеріалу або зміна його адреси спричинить штраф у розмірі 5 мінімальних зарплат, що сьогодні відповідає 23,6 тис. гривень.

У РБК також повідомили, що систематична масова дезінформація про факти, які становлять загрозу національній безпеці і територіальній цілісності, будуть каратися штрафом від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів або виправними роботами до 2 років.

Окремо зазначено діяльність "ботів". Повідомляється, що ведення спеціально зареєстрованих акаунтів, мета яких наповнення інформаційного простору фейками, відповідно до закону буде каратися позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Також не забули і про фінансову підтримку масової дезінформації. Таких "інвесторів" будуть карати на термін від 2 до 5 років.

Закон передбачає максимальне покарання у вигляді тюремного ув'язнення на термін від 5 до 7 років за повторну масову дезінформацію організованою групою, яка привела до тяжких наслідків або завдала матеріальної шкоди у великому розмірі.

При цьому РБК підкреслює, що дані методи проти фейків будуть діяти тільки на період російської агресії, тобто до повної деокупації територій України.

Причетність співробітника ЗМІ до фактичної приналежності до того чи іншого видання буде підтверджуватися єдиною прес-картою.

При цьому статус, пише РБК, може призупинятися або припинятися при порушенні Кодексу професійної етики.

Повідомляється, що держава бере на себе витрати за правову допомогу в кримінальних справах, пов'язаних з журналістською діяльністю, а також забезпечує охорону журналіста і членів його сім'ї в разі загрози їхньому життю.

Законопроєкт про медіа передбачає створення Асоціації в рамках журналістського самоврядування. Ця організація буде стежити за дотриманням професійної етики та стандартів.

Будь-який ЗМІ після добровільної перевірки може розраховувати на отримання Індексу довіри, критерії якого буде розробляти уповноважений з питань інформації. Привласнювати цей індекс будуть встановлені законом громадські організації.

Пропонується ввести інститут уповноваженого з питань інформації, який буде вести моніторинг і реагувати на заяви про дезінформацію. Також уповноважений звертатиметься до судів і правоохоронних органів, якщо виявить ознаки дезінформації.

Закон передбачає введення обов'язкового навчання основам медіаграмотності в школах, вузах та при підвищенні кваліфікації держслужбовців.