Як пандемія COVID-19 вплинула на сподівання українців у Новому році-2021, – соціологічне дослідження
Здоров'я у подарунок, скромний новорічний стіл та президент у телевізорі на святкову ніч. Стало відомо, як українці планують зустрічати Новий рік-2021 та чого очікують у найближчому майбутньому.
Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 5 до 13 грудня 2020 року провели загальнонаціональне опитування на тему "Сподівання і несподіванки: з якими почуттями та думками українці проводжають старий і зустрічають Новий рік".
Пандемія COVID-19 внесла корективи. Так, 81% українців планують зустріти новий 2021 рік вдома, а 9% сподіваються провести новорічну ніч у гостях. Якщо порівняти з аналогічними даними 2018-2019 років, то помітно, що майже на 14% зросла кількість українців, котрі проведуть свято у родинному колі, і вдвічі зменшилася частка тих, хто піде в гості.
З віком в українців ставлення до безпеки здоров'я стає більш серйозним. Так, 23% від опитаних віком 18–29 років планує зустріти Новий рік у компанії. Серед опитаних віком 60+ 7% проведуть новорічну ніч самі перед телевізором, а 6% взагалі не святкуватимуть. Причому серед чоловіків більше (12,5 %) тих, хто не святкує, ніж серед жінок (6%). Загалом в опитаних майже зникло бажання проводити Новий рік у громадському закладі чи на публічному святкуванні.

Вже чотири роки поспіль новорічні вподобання українців не змінюються, але цього разу бажання отримати у подарунок здоров’я (71,5%) значно випередило прагнення мати "мир у країні" (39,5%) та лад у сім’ї і розуміння близьких (22%). Ще одним наслідком епідемії та економічного спаду можна вважати й те, що цього разу прагнення просто отримати у подарунок гроші (22,4%) зрівнялося з хорошими стосунками в родині (22,4%).
Зросло бажання отримати в новому році хорошу роботу (18%). У новому році батьки хочуть побачити успіхи дітей (14%). Про довге життя мріє кожний десятий опитаний (10,5%). Замикають десятку найбажаніших подарунків цікаві подорожі (8%), кохання (8%) та ліки (вакцини) від коронавірусу (5%), які випередили виграш у лотерею (3%).
Жінки частіше від чоловіків називають здоров’я найкращим подарунком (76% та 66% відповідно). Молодь, незалежно від статі, частіше мріє про хорошу роботу та кохання (29% та 16 % опитаних віком 18–29 років відповідно). Від грошей та ладу в сім’ї не відмовляться респонденти зрілого віку (28%) та віком 30-44 (26%). А для людей у поважному віці важливіше здоров’я (83,5% опитаних віком 60+ відповідно).

Середня сума, яку українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1440 гривень (або 50,6 доларів США). Торік було 1390 гривень, але цьогорічний бюджет новорічного столу насправді менший, ніж торік, якщо перевести у тверду валюту (59,7 доларів США за курсом НБУ в грудні 2019). У 2018 році це було 1752 грн (62,8 дол. США за курсом НБУ в грудні 2018). Водночас до 16 % зменшилася й частка опитаних, які відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей. У попередні роки таких було 23%.
Попри економічні негаразди та епідемію коронавірусу, більшість українців все ж почувалися щасливими у 2020 році: 8,5 % дуже щасливими і 45,5 % – переважно щасливими. Проте це найнижчий рівень відчуття щастя, порівняно з 2017–2019 роками. З іншого боку, цього ж року зафіксовано найвищу частку респондентів, які заявили, що почуваються переважно нещасними (29 %) та зовсім нещасними (9 %).

Наприкінці 2020 року найпоширенішими почуттями серед українців лишилися надія (43%), оптимізм (31%) і тривога (28%). Разом із тим, порівняння із результатами опитування у попередні роки свідчить, що епідемія та економічна криза позначилися на думках про майбутнє. Зокрема, частка респондентів, які відчувають надію, зменшилася до 43%. Це менше, ніж у 2017–2019 роках, але все ще вище, ніж у 2015 році. Рівень оптимізму опустився до показників 2017–2018 років. Так само стало трішки менше громадян, які відчувають радість – 4%, але все одно це більше, ніж наприкінці 2015 року.
Упевненість серед респондентів заявили лише 8%. Це значно менше, ніж рік тому, і за цим показником ми опустилися на рівень 2015 року. І навпаки, почуття безвиході подвоїлося: тепер його відчувають 14 %, тоді як рік тому таких респондентів було лише 6 %. Зросла й кількість українців, які відчувають розгубленість: тепер їх 18%. Саме стільки розгублених було зафіксовано у 2015 році. Дещо зріс песимізм: з 5,5 % наприкінці 2019 до 8% у грудні 2020-го. Епідемія майже не вплинула на такі почуття як тривога (28%), страх (9%) та байдужість (4%).

Почуття стосовно майбутнього країни стали більш обережними, Втім, українці залишаються оптимістами, коли думають про особисті перспективи в наступному році. Так, 21% вважають, що новий рік особисто для них буде кращим, а ще 62% сподіваються, що кращого буде більше, ніж гіршого. І це практично такий самий рівень, що й у 2019 році.

Якби у громадян був вибір, чиє привітання дивитися у цю новорічну ніч, більшість із них (54 %) все-таки обрала б виступ президента України. Водночас 10% хотіли б почути теплі слова від лідера, якому довіряють, і так само 10% – привітання від улюбленого артиста чи артистки. Цікаво, що привітання головного санітарного лікаря (2%) популярніше за привітання президента держави-агресорки Росії (1,5%), а 16% взагалі не хотіли б бачити жодного привітання.
На запитання, хто з іноземних лідерів найбільше підходить на роль Викрадача Різдва цього року, 28% опитаних назвали Володимира Путіна, 8% – Дональда Трампа, 7% – Олександра Лукашенка, 6% – Джорджа Сороса і близько 3% – Ким Чен Ина і Сі Цзинпіня. Цікаво, що першість Путіна у ролі "викрадача Різдва" визнали в усіх регіонах України, крім Сходу: там він перше місце розділив із Дональдом Трампом та Джорджем Соросом.
В Офісі президента України розглядають питання демобілізації та довгострокових ротацій, зокрема, перехід на контрактну службу.
Війна — це не хаос. Це порядок, доведений до межі. Крок. Дистанція. Тиша між словами.
За час дії воєнного стану 494 спортсменів, тренерів та осіб зі спортивного персоналу прострочили дозволені терміни перебування за кордоном. Про це повідомило Міністерство молоді та спорту України.
Згідно з новим дослідженням, кількість російських і українських військовослужбовців, які загинули, були поранені або зникли безвісти протягом майже чотирьох років війни, до весни цього року може досягти двох мільйонів, повідомляє The New York Times.
Війна швидко вчить простому правилу: думки мають закінчуватися дією. Тут немає місця випадковості, сумнівам чи імпровізації заради імпровізації. Є підготовка. Є рішення. І є та мить, у якій боєць робить саме те, що має зробити. Все інше — втрачає значення.
Президент Володимир Зеленський провів селекторну нараду з питань енергетики, на якій визнав незадовільними терміни відновлення теплопостачання у Києві. Про це він написав у Telegram.
Перший заступник Голови Національної поліції України — начальник Головного слідчого управління Максим Цуцкірідзе очолив комісію з персонального розподілу курсантів Національної академії внутрішніх справ.
У сучасній війні вирішальну роль відіграє не лише техніка чи тактика, а й люди. Їхній моральний стан, довіра одне до одного та до командира, внутрішня атмосфера в колективі. Саме на цьому акцентує командир спецпідрозділу ГУР МО України «Артан» Віктор «Титан» Торкотюк.
Соборність народжується не в залах і не на папері. Вона з’являється там, де хтось робить крок назустріч, не знаючи, чи зроблять його у відповідь. З чітким розумінням: роз’єднані — зникнемо.
Начальник поліції Полтавської області Євген Рогачов звернувся до громадян з нагоди Дня Соборності України, наголосивши, що єдність держави — це не лише історичний факт, а щоденний свідомий вибір кожного українця.
В Офісі президента України розглядають питання демобілізації та довгострокових ротацій, зокрема, перехід на контрактну службу.
Війна — це не хаос. Це порядок, доведений до межі. Крок. Дистанція. Тиша між словами.
За час дії воєнного стану 494 спортсменів, тренерів та осіб зі спортивного персоналу прострочили дозволені терміни перебування за кордоном. Про це повідомило Міністерство молоді та спорту України.
Згідно з новим дослідженням, кількість російських і українських військовослужбовців, які загинули, були поранені або зникли безвісти протягом майже чотирьох років війни, до весни цього року може досягти двох мільйонів, повідомляє The New York Times.