Гірше, ніж війна: чого чекати від економічної кризи, викликаної пандемією коронавірусу
Світова економіка загалом може відновитися досить швидко, а от що стосується конкретних країн – то багато чого залежить і від перебігу епідемії, і від початкового рівня добробуту, і від рішень влади в економічній сфері.
Майже повне припинення діяльності в багатьох сферах економіки - справді безпрецедентне явище. Однак наразі в МВФ стверджують: банкрутства гігантів у багатьох галузях промисловості будуть, однак глобальна економіка, за умови злагоджених дій урядів з підтримки бізнесу та платоспроможності, вистоїть.
Що відбувається зараз у світі
Станом на кінець березня більшість країн закрили свій повітряний простір для пасажирських авіаперевезень або мають намір це зробити найближчим часом. Одна за одною припиняють роботу авіакомпанії. Лише європейські авіапервізники втратять за цей рік 76 мільярдів доларів, попередила 26 березня Міжнародна асоціація повітряного транспорту IATA. Загалом у 2020 році подорожуватимуть на 38% менше, тож світовий дохід через це впаде на 252 млрд доларів.
Туризм просто припинився. Без роботи залишилися працівники готелів, ресторанів, туристичних агентств. Закрилися всі музеї та розважальні заклади у туристичних осередках світу. Відповідно змушені призупиняти роботу бізнеси в галузі гостинності та ті, що обслуговували потреби подорожуючих. 50 млн працівників туристичного сектору світу можуть втратити роботу. Загалом ця індустрія втратить 1 трлн доларів, а загальносвітові втрати від припинення пасажирських перевезень становитимуть до 5 трлн доларів, заявив очільник Світового туристичного форуму Булут Бахчі. Для порівняння - у середньому річний дохід у світовій туристичній галузі – 1,7 трлн дол.
Щойно у якійсь країні запроваджують суворий карантин - зупиняється громадський транспорт, закриваються ресторани, культурні та розважальні заклади та магазини (за винятком супермаркетів і продуктових), впроваджуються обмеження на пересування або людей просто закликають залишатися вдома і працювати дистанційно.
Це призводить до паралічу малого та середнього бізнесу. Так, лише за останній тиждень у США статус безробітного отримали 3,3 млн людей. Це майже в п’ять разів більше попереднього “рекорду”, встановленого в 1982 році. За деякими підрахунками, число безробітних у США може сягнути 12 - 15 млн людей ще до кінця коронавірусної кризи.
Нема доходів - затягуються паски. Починається новий виток зниження попиту на найрізноманітніші товари і послуги, що у свою чергу, призводить до нових звільнень і закриття підприємств. Це призводить до паніки на біржах світу - і знову до банкруств.
Ще на початку березня JPMorgan та IHS Markit проаналізували тенденції ринку в 31 економіці світу і зробили висновок: "випуск продукції впав у споживчих, проміжних та інвестиційних галузях товарів… Виробництво та нові замовлення скоротилися найбільше з квітня 2009 року, тоді як нові експортні замовлення та зайнятість скорочувалися швидше".
Зайвого хаосу додає падіння біржових індексів. Багатії світу безпорадно дивляться, як їхні статки стрімко зменшуються, в міру того як акції знецінюються. Залишаються без заробітку рекламісти, дизайнери, працівники сфери розкошів. Адже торговельні центри, мережі ресторанів та розкішні магазини закриті.
Інколи, щоб вибратися з ями, доводиться її поглиблювати
Постала необхідність, аби держави почали закачувати кошти в медицину, підтримку бездіяльного нині бізнесу та соціальні виплати тим, хто втратив заробіток. І влади одна за одною постають перед безпрецедентним за всю історію людства завданням: фактично зруйнувати економіку, щоб урятувати мільйони життів своїх громадян. Аналогів цій ситуації в сучасній історії немає, а наслідки кожного рішення розрахувати складно. Не витримавши тягаря такої відповідальності, Томас Шефер, міністр фінансів землі Гессен (НІмеччина) покінчив життя самогубством.
Країни ЄС вирішили боротися з пандемією за рахунок фінансової стабільності. Щоб держави-учасниці могли підтримати власні системи охорони здоров'я та економіку, Рада ЄС призупинила дію Пакту стабільності і зростання. Тепер кожна європейська країна може збільшити дефіцит бюджету до катастрофічних розмірів і залучити зовнішні кредити на підтримку бізнесу і виплати громадянам.
У США уряд виділяє 3 трилн доларів на матеріальну допомогу бізнесам та найманим працівникам, які залишилися без заробітку. План такий: бізнес слід підтримати на період простою. А у споживачів мають бути на кінець кризи гроші, які вони витрачатимуть на товари і послуги, стимулюючи попит – і даючи поштовх виробництву, торгівлі, сфері послуг. Однак буде замало навіть 4 трлн, якщо пандемію не вдасться зупинити швидко, кажуть найбільші інвестори.
Що відбувається з економікою України
Хтось порівнює боротьбу з коронавірусом з війною. Але це гірше, ніж війна. Ворог – невидимий, і щоб подолати його, населення не мобілізують, аби воно працювало на оборону, а змушують сидіти вдома, проїдаючи власні заощадження і накопичені державою ресурси. Однак в України набагато менше ресурсів, щоб “амортизувати” затяжний простій економіки. Якщо у США для цього використовують “недоторканний” федеральний резерв, то в Україні доводиться вибирати - чим пожертвувати і в кого ще позичити.
У четвер, 26 березня, нардеп Верховної Ради Олексій Гончаренко оприлюднив пропозиції Кабміну про зміни до Держбюджету. 1 Вони зводяться до одного: припинити фінансування всіх галузей, крім медицини, рятувальних служб, енергетики та інших життєво важливих сфер, а також силовиків. Вивільнені кошти в ручному режимі планується спрямовувати на порятунок хворих та підтримку вертикалі влади. Такі рішення практично "вбивають" цілі галузі економіки, культуру, освіту, - забив на сполох депутат. Після цього прем’єр-міністр Денис Шмигаль пообіцяв, що Кабмін допрацює зміни до бюджету. Можливо, повернуть частину фінансування хоча б агропрому – аби фермери могли отримати державну підтримку і нагодувати країну восени. Уповноважений президента України із земельних питань Роман Лещенко пообіцяв, що Кабмін повністю збереже бюджетну підтримку агропромислового сектору, незважаючи на скорочення бюджету для боротьби з поширенням коронавірусу. Але як воно буде…
Фактично, влада вирішила рятувати життя громадян зараз, а про наслідки для економіки думати потім. Десятки тисяч самозайнятих працівників і малих підприємців залишилися без заробітку вже сьогодні. Не впевнені у завтрашньому дні наймані працівники приватних компаній, а держслужбовці та працівники державних підприємств бояться інфляції та затримок у заробітній платі. 27 березня вісім бізнес-асоціацій та громадських організацій звернулися до Ради з попередженням: якщо не буде 4-мільярдного кредиту від МВФ, безробіття в Україні сягне 12%.
“Резерви НБУ вже скоротились до 24 млрд дол США, і їх навряд чи вистачить, щоб втримати курс під контролем, адже тиск на валюту за рахунок емісії гривні в еквіваленті 7-10 млрд дол. для фінансування дефіциту бюджету буде супроводжуватись відтоком капіталу, який під час попередніх криз складав 11-13 млрд дол. США на рік. Девальвація гривні може сягнути 45-65% від поточного рівня, до 50-80 грн/дол. США, а для стабілізації курсу необхідно буде вводити жорсткі валютні обмеження, які поглиблять кризові явища. Знецінення гривні призведе до зростання інфляції до 20-50% та падіння реальних доходів населення принаймні на 30%”, - йдеться у зверненні.
Цей похмурий прогноз, можливо, не справдиться - адже 30 і 31 березня Верховна Рада прийняла закон про банки і про обіг сільськогосподарських земель, виконавши умови для відкриття нової програми співпраці з МВФ.
Однак чим довше триватиме коронавірусна криза, тим болісніші будуть наслідки і тим довше відновлюватиметься економіка. Однак знімати карантин ще небезпечніше. Одночасно може захворіти до 50% населення - і держава не тільки отримає економічну кризу, а й не буде здатна надати елементарної медичної допомоги мільйонам людей.
Економіст: Економіка відновиться, якщо буде кому її піднімати
Професор економіки у Королівському коледжі Лондона Джонатан Портес заявив: ідея, що можна зняти карантин, не довівши до кінця боротьбу з інфекцією, не переконавшись, що загрозу ліквідовано, - це не лише злочинно. Навіть якщо не керуватися гуманістичними принципами, з економічного погляду доцільніше рятувати людські життя. Адже економіку все одно не врятувати. Неконтрольований коронавірус покладе в лікарняні ліжка або й винищить стільки людей, що нікому буде ту економіку піднімати.
"Жодних компромісів! Робіть все, що потрібно для порятунку людей - чого б це не коштувало! І робіть це в інтересах як здоров’я, так і нашого колективного багатства!" – закликав можновладців усього світу британський економіст.
Сподіваємося, у нашої влади це вийде.
Раніше ASPI News повідомляло, що Андрій Фаворов йде з посади директора з інтегрованого газового бізнесу Нафтогазу.
Також ASPI News дізнався, що ТРЦ Ocean Plaza скасував орендну плату за карантинний період березня.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Днями секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що Росія не загрожує Україні та не бажає війни. Чому Кремль вдався до риторики примирення, ASPI news пояснив керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
Очільник МЗС Росії Сергій Лавров припустив, що президент України Володимир Зеленський може приїхати Росію на переговори з Володимиром Путіним, втім, говорити про Донбас вони не будуть. Чому Москва не бажає розмовляти з Києвом про це, розповів нардеп VI та VII скликань, президент ГО "Центр досліджень політичних цінностей" Олесь Доній.
У понеділок, 24 січня, керівники США та провідних країн Європи узгодили спільний алгоритм дій на випадок вторгнення Росії в Україну. Зокрема, британський прем'єр Борис Джонсон застеріг Москву, що агресія стане катастрофічною для РФ.
У четвер, 20 січня, в Польщі відбулася зустріч президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди. Якими будуть наслідки переговорів, пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
На тлі загрозливих заяв офіційних представників Росії генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica заявив, що у 2008 році члени Альянсу вирішили прийняти Україну та Грузію до НАТО, але не встановлювали, коли саме. Як колективний Захід буде реагувати на виклики Кремля, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив 14 січня, що президент Володимир Зеленський запропонував керівнику США Джо Байдену організувати тристоронні переговори з російським колегою Володимиром Путіним. За словами очільника ОП американська сторона зацікавлена залучитися до мирного врегулювання на Донбасі.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.