Перевибори президента та Верховної Ради у 2021-му, – українці спрогнозували головні події нового року
Опитування громадян показало стрімку втрату рейтингу президента Володимира Зеленського. Людиною року його назвали лише 15% респондентів, а головним "невдахою" – 28%.
Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології протягом 5-13 грудня 2020 року провів загальнонаціональне опитування на тему "Що пережили Україна та світ у 2020 році, й чого нам чекати 2021-го: політичні й економічні прогнози".
Отже, політиком року респонденти назвали чинного президента Володимира Зеленського. Його прихильниками досі є 15% українців. Друге місце посів п’ятий президент Петро Порошенко, якого вважають політиком року 9% опитаних. Водночас "невдахою року" також став Зеленський – таку оцінку йому поставили 28%. В аналогічній номінації Порошенко зібрав 14%. Решту українських політиків згадали менш ніж 5% респондентів. Спостерігається очевидний провал чинного президента, оскільки минулоріч його називали політиком року 46% українців.
Подією, яка негативно вплинула на життя абсолютної більшості людей у 2020 році, очікувано стала епідемія коронавірусу (43% опитаних). Безумовно, негативною подією року українці назвали і війну на Донбасі (12%). Весняний карантин у березні-травні подією року назвали 12%, при цьому ця подія також майже одностайно оцінена як негативна. Чи не єдиною позитивною подією назвали "Велике будівництво" – лише 5% вважають зведення автодоріг негативом.
Загалом 2020-й українці разом з усім світом визнали роком переважно поганих подій. Загалом лише 16% респондентів назвали позитивними ті події, які вони вважають головними подіями року. Для порівняння, у 2019 р. головну подію року (переважно це були парламентські та президентські вибори) вважали позитивною 58%.
Попри високу політизацію українського суспільства, подією року назвали місцеві вибори лише 2,5%. Не вразило громадян й перемир’я на Донбасі з 26 липня (1,6%), ухвалення закону про відкриття ринку сільськогосподарських земель (2,5%), відставка уряду Олексія Гончарука і формування уряду Дениса Шмигаля (1,4%), атака Конституційного Суду на антикорупційну інфраструктуру (1,3%), опитування з п’яти питань від Зеленського (1,2%), місцеві протести проти карантину (0,6%), відставка Генпрокурора Руслана Рябошапки і призначення Ірини Венедіктової (0,4%), ухвалення банківського т.зв. "антиколомойського" закону (0,2%).
Громадянські протести у Білорусі подією року у світі назвали 16% українців, із них 19% вважають цю подію позитивною, а 71% – негативною. " Скоріш така оцінка дана через масштаби насильства, яке застосовує Лукашенко проти своїх громадян, а не через прихильність до білоруського диктатора", – зазначив аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Сергій Шаповалов.
Появу вакцини від коронавірусу вважають світовою подією року 9,2% українців. Причому це єдина подія, яку 85,4% респондентів вважають позитивною.
Українці мають переважно негативні очікування щодо розвитку соціально-економічної ситуації в країні у 2021 році. Лише 15% вважають, що у новому році гривня стане більш стабільною, 25% очікують зростання добробуту, 12% вважають можливим зменшення тарифів. Щодо боротьби з пандемією думки розділилися, 45% українців вважають, що епідемію буде подолано, 46% – що ні.
Негативні очікування українці мають також і щодо настання миру на Донбасі, покращення ситуації з верховенством права та зниження рівня злочинності. Близько 20% вірять, що 2021 року на Донбасі запанує мир, у покарання корупціонерів вірять лише 10% громадян, стільки ж – у зниження рівня злочинності. Дещо більше, 18%, очікують у 2021 році покращення ситуації зі справедливим правосуддям.
Значно більше українців вірять у кадрові зміни в органах влади у новому році. Так, 25% вважають, що у 2021 році можливі дострокові вибори президента, 33% вважають можливими дострокові вибори Верховної Ради, 39% вважають, що імовірною є зміна уряду протягом наступного року.
Очікування розвитку ситуації певною мірою відрізняється у прихильників різних політичних сил. Так, прихильники "Європейської солідарності" найменше вважають можливим настання миру на Донбасі у 2021 році (12% вважають скоріше можливим, 87% – ні). Серед прихильників "Батьківщини", ОПЗЖ та "Слуги народу" близько 24–29% вважають можливим настання миру наступного року, близько 60% вважають, що цього не відбудеться.
Близько 21% симпатиків "Слуги народу" вважають, що у 2021 році корупціонери будуть покарані, та в Україні зменшиться рівень корупції. Серед прихильників інших партій лише 5–15% вважають, що це відбудеться.
Те саме стосується й зростання добробуту – зростання добробуту у 2021 році очікують 24% прихильників "Слуги народу", 67% – скоріше ні. Серед послідовників решти партій оптимістів близько 10–15%. На думку 28% епігонів "Слуги народу" у 2021 році відбудеться зміна уряду. А найбільше в цьому впевнені прихильники "Європейської солідарності" (62%).
Більшість українців (48%) вважають, що Україна має прямувати в напрямку інтеграції з Європейським Союзом. Прихильників інтеграції з РФ в Україні 13%, ще майже третина не бажає інтегруватися до жодного з союзів.
Наразі 42% українців підтримують вступ України до НАТО, військовий союз з РФ підтримують 11%, позаблоковий статус – 34%.
"До 2014 року прихильників Митного союзу з Росією була більшість на Сході та Півдні України. Наразі така підтримка різко обвалилася. Проте дещо зросла частка прихильників європейської інтеграції та НАТО, значно збільшилася кількість людей, котрі виступають за неприєднання до жодного з союзів", – підсумував науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор політології Олексій Гарань.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Днями секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що Росія не загрожує Україні та не бажає війни. Чому Кремль вдався до риторики примирення, ASPI news пояснив керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
Очільник МЗС Росії Сергій Лавров припустив, що президент України Володимир Зеленський може приїхати Росію на переговори з Володимиром Путіним, втім, говорити про Донбас вони не будуть. Чому Москва не бажає розмовляти з Києвом про це, розповів нардеп VI та VII скликань, президент ГО "Центр досліджень політичних цінностей" Олесь Доній.
У понеділок, 24 січня, керівники США та провідних країн Європи узгодили спільний алгоритм дій на випадок вторгнення Росії в Україну. Зокрема, британський прем'єр Борис Джонсон застеріг Москву, що агресія стане катастрофічною для РФ.
У четвер, 20 січня, в Польщі відбулася зустріч президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди. Якими будуть наслідки переговорів, пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
На тлі загрозливих заяв офіційних представників Росії генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica заявив, що у 2008 році члени Альянсу вирішили прийняти Україну та Грузію до НАТО, але не встановлювали, коли саме. Як колективний Захід буде реагувати на виклики Кремля, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив 14 січня, що президент Володимир Зеленський запропонував керівнику США Джо Байдену організувати тристоронні переговори з російським колегою Володимиром Путіним. За словами очільника ОП американська сторона зацікавлена залучитися до мирного врегулювання на Донбасі.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.