Як Україна повернулася на перші шпальти американських газет через Лещенка і Луценка
Адвокат Трампа знайшов ворогів Америки в Україні, Луценко звинуватив Лещенка у втручанні в вибори США, САП порушило проти Лещенко кримінальне провадження через повідомлення в ЗМІ, Україну використовують в своїх цілях інші держави, Лещенко все заперечує. Коротко і по суті про конфлікт між Лещенком і Луценком.
З чого все почалося і хто кого звинувачує
Скандал навколо народного депутата Сергія Лещенка розгорівся на грунті відміни візиту в Україну для зустрічі з новообраним президентом Володимиром Зеленським адвоката президента США Дональда Трампа — Руді Джуліана. Крім знайомства з Зеленським адвокат повинен був домагатися проведення розслідування проти можливого кандидата на пост президента США від республіканців Джо Байдена.
"Ворог у воріт"
Причиною скасування візиту Джуліан назвав якогось "ворога Трампа" в Україні, яким виявився народний депутат Сергій Лещенко. Як з'ясувалося, ворогом нардеп став після того, як в 2016 році оприлюднив "чорну бухгалтерію" або "Амбарну книгу" Партії регіонів. Зокрема, в цих документах виявився зв'язок президента-втікача Віктора Януковича з американським політтехнологом Полом Манафортом, який пізніше став керівником президентської компанії Трампа у 2016 році. Інформація, яка зберігалася в цих документах, привела до того, що в ході судового розгляду Манафорт був визнаний винним в несплаті податків за гроші Януковича і в підсумку засуджений до тюремного ув'язнення.
Лещенко та зв'язки з Гіларі Клінтон
На брифінгу 14 травня генпрокурор Луценко заявив, що Лещенко спеціально "роздував" скандал навколо опублікованих документів 2016 року за допомогою фінансування посольства США, оскільки у нього були наміри допомогти демократам перемогти на виборах у США. У контексті документів Лещенко згадував тільки Пола Манафорта - близького соратника Трампа, хоча там фігурував і інший американець, прихильник демократів.
"Лещенко ... часто на небезоплатній основі з боку американського посольства в Україні роздував цей скандал, намагаючись допомогти одному з кандидатів у президенти США у 2016 році", - говорив Луценко.
Як Україна на Америку впливала
На цьому ж брифінгу Луценко повідомив, що Лещенко буде викликаний до Генеральної прокуратури у зв'язку з розслідуванням розголошення даних досудового слідства про "чорну бухгалтерію" "Партії регіонів", що призвело до втручання з української території у вибори президента США в 2016 році.
Як виявилося, документи цієї бухгалтерії фігурували в розслідуванні і, за словами Луценка, нардеп не мав права їх оприлюднювати.
Однак у начальника управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергія Горбатюка інша думка. В інтерв'ю одному зі ЗМІ Горбатюк стверджує, що неможливо висунути звинувачення в розголошенні даних досудового розслідування людині , яка не давала зобов'язання про нерозголошення.
"Невідомо, чи знав він (Лещенко, - ред.) на той момент, у травні 2016 року, що ці документи є матеріалами досудового розслідування. Навіть з точки зору кваліфікації дій саме в розголошенні даних досудового розслідування я не бачу реальних підстав для повідомлення про підозру і, відповідно, підстав для таких заяв генерального прокурора", - уточнює Горбатюк.
Тобто, якщо буде доведено, що Лещенко не знав про це досудове розслідуванні і жодних обіцянок не давав, то і звинуватити його в цьому буде не можна.
Лещенко та "елітні квартири"
Ймовірно, саме з цієї причини підпорядкована генпрокуратурі Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) відкрила провадження проти Лещенка з зовсім іншої причини.
Приводом для порушення справи якась інформація про купівлю нардепом "елітної квартири в Києві за гроші нібито отримані в якості неправомірної вигоди", опублікована в ЗМІ.
"Прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури зареєстровано кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 368 КК України та викликано на допит Народного депутата Україна Сергія Лещенка", - написали на Facebook-сторінці відомства.
Розслідування було доручено Національному антикорупційному бюро, а САП здійснюватиме процесуальне керівництво.
Сам нардеп Лещенко всі звинувачення заперечує та вважає все це частиною передвиборчої компанії Трампа, щоб отримати компромат на конкурента. Луценко, в свою чергу, переслідує лише одну ціль – залишитися на посаді генпрокурора при Зеленському.
Причини та наслідки
На перший погляд – ситуація абсурдна. При чому тут Луценко, Лещенко, Україна та вибори в США.
Політолог Василь Мокан розповів журналісту АСПІ, що цей конфлікт безпосередньо пов'язаний з бажанням Луценка залишитися в кріслі генпрокурора, а Лещенка він лише використовує в своїх цілях.
"В них особиста неприязнь вже давно. Тут питання в тому, що Луценко зараз обрав лінію захисту для того, щоб якимось чином зберегтися на посаді генпрокурора України.
Якщо говорити про наслідки, то я вважаю, що Луценку це особливо не допоможе. Він зараз намагається залучитися підтримкою у США, зокрема з оточення Трампа і таким чином спробувати зберегтися на посаді. Тому що за ініціативи новообраного президента будуть ініційовані кадрові зміни, в тому числі і в Генеральній прокуратурі. Верховна Рада, після сьогоднішнього розпуску коаліції, буде прислухатися до Зеленського і все буде залежати від тієї кандидатури, яку він подасть".
Також Мокан описав можливі дії Верховної Ради та Зеленського та загальні наслідки:
"Глобально Верховна рада втручатися у цей конфлікт не буде. Вже були непрямі коментарі з боку штабу Зеленського, що вони не збираються ставати на чиюсь сторону і відверто комусь підігравати.
Я думаю, це все закінчиться тільки інформаційним протистоянням. Думаю, кримінальної складової не буде і на міжнародному іміджу воно теж не відобразиться.
Через низьку результативність Генеральної прокуратури у Луценко низькі міжнародні рейтинги, а Лещенко зараз намагається вибороти собі перспективи на наступні скликання, але перетворюється на лайт-варіант токсичного депутата.
На даному етапі ця інформаційна війна йде на шкоду більше Лещенку ніж Луценку, який розуміє, що його відставка не за горами”.
В коментарі для АСПІ український політтехнолог Ярослав Макітра вважає, що конфлікт між двома "Л" - це наслідки підтримки демократів Україною під час виборів в США 2016 року. А самій Україні давно треба позбавитись своєю "меншовартості".
"Це одна зі спроб перемогти Джо Байдена республіканцями. Тому, щоб скомпрометувати Байдена, звичайно потрібна українська Генпрокуратура. Але, тут варто зазначити, якщо б пан Лещенко та вся українська політична еліта в 2016 році не грали б на одній із сторін у виборах США — демократів, тоді б зараз ситуацій і підстав використовувати командою Трампа українців було б набагато менше.
Зараз ми маємо дзеркальний серіал. Якщо тоді використовувала (Україну, — ред.) команда демократів на чолі з Гіларі Клінтон, то зараз використовує команда республіканців на чолі з Трампом. А Луценко, розуміючи, що його не хочуть бачити генпрокурором у новій команді за допомогою американців намагається отримати імунітет для того, щоб залишитись на своїй посаді.
Українські політики, на жаль, не позбулись меншовартості. Якщо раніше був орієнтир на Москву, то тепер на Вашингтон. Якщо послухати чи Лещенко, чи Луценко – вони з великим пієтетом говорять про американську владу. Навіть їхня риторика відкриває варіанти. Луценко не заявляє, що Лещенко порушив українське законодавство тощо. Він чітко каже, що втручається в вибори Сполучених Штатів, ми будемо вести кримінальне провадження. Кримінальне провадження з приводу чого? Цією заявою він чітко демонструє, що грає в інтересах теперішнього Держдепу".
Кандидат політичних наук та експерт-міжнародник Володимир Кушниренко в коментарі для АСПІ розказав, що ситуація з Луценко та Лещенко – це лише один невеликий випадок, коли Україну в своїх інтересах використовують інші держави.
"Те, що американці на нашій території вирішували свої внутрішні справи - це давно відомо. Мені здається, що Лещенко — це один з маленьких елементів загального настрою, який був під час президентських виборів (у США, – ред.). Якщо Луценко як генеральний прокурор говорить, що ми це викрили і ми це знаємо, не американці, в даному випадку, а саме ініціативу проявив генпрокурор України, то, мабуть, це щось значить.
Це говорить про те, що ми перебуваємо в режимі обмеженого суверенітету. Одні держави у нас територію, м’яко кажучи, "позичають" - анексія Криму та події на Сході України. Інші держави виставляють нам ультиматуми їх меншості в Україні – європейські. Інші держави чітко визначають, що курс, яким Україна йде, це я кажу про Польщу, неправильний, вона антипольський.
Тобто вже кожна країна втрутилась в те, що тут відбувається. Звичайно, це ще один скандал з Америкою. Чому ми стаємо ареною для різноманітних політичних баталій інших держав – це питання для Служби безпеки України, до колишнього президента України".
У всій цій ситуації зрозуміло лише одне: з точки зору логіки - тут немає логіки. Тут є тільки вигода, яку переслідують всі сторони конфлікту і розв'язувати цей клубок, звичайно ж, ніхто не буде.
Герман Крігер
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
У середу, 9 лютого, офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова заявила, що деескалації в Україні можна домогтися відкликанням західних військових інструкторів, вивезенням іноземних озброєнь та відмовою від навчань із НАТО. Чому з'явився новий кремлівський ультиматум Заходу, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
Днями секретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев заявив, що Росія не загрожує Україні та не бажає війни. Чому Кремль вдався до риторики примирення, ASPI news пояснив керівник фонду "Українська політика" Костянтин Бондаренко.
Очільник МЗС Росії Сергій Лавров припустив, що президент України Володимир Зеленський може приїхати Росію на переговори з Володимиром Путіним, втім, говорити про Донбас вони не будуть. Чому Москва не бажає розмовляти з Києвом про це, розповів нардеп VI та VII скликань, президент ГО "Центр досліджень політичних цінностей" Олесь Доній.
У понеділок, 24 січня, керівники США та провідних країн Європи узгодили спільний алгоритм дій на випадок вторгнення Росії в Україну. Зокрема, британський прем'єр Борис Джонсон застеріг Москву, що агресія стане катастрофічною для РФ.
У четвер, 20 січня, в Польщі відбулася зустріч президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди. Якими будуть наслідки переговорів, пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
На тлі загрозливих заяв офіційних представників Росії генсек НАТО Єнс Столтенберг в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica заявив, що у 2008 році члени Альянсу вирішили прийняти Україну та Грузію до НАТО, але не встановлювали, коли саме. Як колективний Захід буде реагувати на виклики Кремля, пояснив заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив 14 січня, що президент Володимир Зеленський запропонував керівнику США Джо Байдену організувати тристоронні переговори з російським колегою Володимиром Путіним. За словами очільника ОП американська сторона зацікавлена залучитися до мирного врегулювання на Донбасі.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.