Автомобілі з іноземною реєстрацією – виклик для української влади

Якщо більш конкретно, то мова йде про болючу для українського суспільства тему – ввезення автомобілів, які мають закордонну реєстрацію. Але до сьогодні питання залишається невирішеним і чим довше можновладці затягують з цим питанням, тим більше зростає напруга в суспільстві. Адже станом на 2017 рік в України перебуває, приблизно 1,5 млн іноземних автівок, які були ввезені без розмитнення.

Варто нагадати, що зараз в Україні діє два митних режими ввезення авто з іноземною реєстрацією:

    Транзит – це режим, відповідно до якого авто переміщуються на митній території України під митним контролем, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежувально-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни, - Ред.);

    Тимчасове ввезення – це митний режим, відповідно до якого авто ввозяться на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування обмежень нетарифного регулювання і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку.

Грубо кажучи, у першому випадку (транзит) – громадянин України має право купити автомобіль за кордоном, оформити його на себе та в’їхати на цьому авто в Україну без розмитнення, але не пізніше ніж за 5-10 діб власник такого авто має перетнути кордон у зворотному напрямку, щоб не порушувати правила нетарифного регулювання.

Основним мінусом такого транзитного ввезення є обмеження в часі транзиту, а саме (ст.95 Митного кодексу України):

    10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності двох різних митниць);

    5 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці).

Чи зручно їздити на такому автомобілі кожні 5/10 днів через кордон – це особиста справа кожного громадянина України. Найбільш розповсюджена така форма ввозу у прикордонних містах, особливо на заході України (до речі – це одна з причин величезних черг на пропускних пунктах, адже власники таких автомобілів кожні 10 днів перетинають кордон, щоб не порушувати митні норми, а потім повертаються назад). Досить часто ці строки порушуються, та щоб не потрапити під адміністративну відповідальність (штраф), резиденти часто «готують» документи, які підтверджують поважність порушення строку транзитного перевезення (довідка з СТО щодо ремонту автомобіля, довідка лікаря щодо хвороби, тощо).

В будь-якому випадку, це не зовсім зручний спосіб ввезення авто з іноземною реєстрацією без сплати митних платежів.

Можна подовжити транзитний термін перебування в Україні до 60 днів, без потреби перетинати кордон кожні 5/10 діб. Для цього потрібно стати на тимчасовий консульський облік. Процедура не важка, але існують вимоги (за законодавством на тимчасовий консульський облік можна стати будь-якому громадянину України, якщо він пробув на території іноземної держави не менше 90 діб). При наявності тимчасового консульського обліку (далі - СКУ), громадянин України (резидент) може перебувати в Україні до 60 днів у рік (різниці немає - хоч 60 відразу, хоч по частинах).

Ввезення такого автомобіля при наявності СКУ може бути здійснено, якщо водій підтвердить право власності (запис у техпаспорті) на автомобіль. Якщо ж автомобіль зареєстрований на фірму або на нього оформлене генеральне доручення, то ввезти його на 60 діб резидент України (навіть за наявності тимчасового консульського обліку) не зможе, тільки до 10 діб в режимі транзит, так як вважається, що такого роду автомобіль знаходиться не у власності водія.

Другий спосіб (тимчасове ввезення) «зручніший» для власників не розмитнених автомобілів, але він вимагає участі нерезидентів (громадян з інших країн) та й коштує дорожче. Тимчасове ввезення нерезидентами транспортних засобів особистого користування на митну територію України дозволяється на строк до одного року. Проте, закон вимагає, щоб таким авто користувався виключно власник.

Українські водії знайшли шпаринку у цьому правилі. Вони їдуть за кордон. Купують там автомобіль, оформлюють іноземне авто у спільну власність з громадянином іншої держави, а після того як іноземний співвласник завозить автомобіль в Україну, рік вільно їздять в межах країни. По закінченні терміну – процедура ідентична до першого варіанту, власник має виїхати за межі України, а потім знову може на рік в’їхати назад. Така «заморочка» з іноземними співвласниками потрібна для того, щоб не розмитнений автомобіль потрапив під дію пункту 1 ст. 380 ТКУ, яка обіцяє що: «Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року».

Якщо ж громадянин України схоче ввезти автомобіль з іноземною реєстрацією на митну територію України власноруч (без права співвласності з іноземцем), тоді він повинен буде сплатити всі митні платежі та ще й потім вивезти цей автомобіль протягом одного року назад. Тож – цю версію навіть не варто розглядати.

Автомобілі з іноземною реєстрацією українці беруть за кордоном, бо дешевше. Інтернет рясніє оголошеннями фірм та приватних осіб, які пропонують пригнати авто з Європи без розмитнення. Наприклад, машина середини 2000 років обійдеться в середньому у 5 тисяч доларів, і ще тисячу євро треба буде віддати за послуги по транспортуванню до України.

«Я купив у поляка машину по дорученню за три тисячі доларів. Він завіз її, а я вже тут пересів за кермо. Тепер маю кожен рік заїжджати в Польщу, робити польську страховку, ТО і їхати назад», – розповідає власник авто на іноземній реєстрації Максим Гладун.

Але у Максима фактично немає документів, які підтверджують право власності. Документи все одно оформлені на нерезидента (поляка). Він-то гроші сплатив, але повноцінних прав на цей транспортний засіб не отримав. Майже ідентичну історію повторюють більшість власників машин з іноземною реєєстрацією.

До того ж, відповідно до ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка керує авто з іноземною реєстрацією але не ввезла її на територію України особисто, може бути притягнута до адміністративної відповідальності (штраф – 510 грн).

Можливо варто було б відмовитися від цих схем і просто – розмитнити автомобіль?

Варто зауважити, що, по-перше, в Україну можна ввозити (тимчасово чи транзитом) тільки один автомобіль на рік. Тобто, по суті, власник не розмитненого авто можете привезти машину тільки для себе особисто.

По-друге – це екологічні обмеження. В Україну можна ввозити машини, двигуни яких відповідають еконормам «Євро-5». Автомобілі з такими двигунами почали випускати тільки наприкінці 2009 року. Так що, фактично, до України можна ввезти авто не старше шести років.

По-третє, якщо розмитнювати автомобіль, то захмарні ставки податків зведуть нанівець всі зусилля по економії коштів при його купівлі. Наприклад, придбавши б/у автомобіль за кордоном (віком до 5 років, з об’ємом двигуна 1,6л, на бензині) за 5 000 доларів, розмитнення обійдеться у додаткові 2 210 доларів + 180 доларів (відрахування до пенсійного фонду).

Так, щоб розмитнити сьогодні стару іномарку в Україні, потрібно сплатити ввізне мито, акцизний збір (ставка залежить від року випуску, типу палива та об'єму двигуна), імпортний збір і ПДВ, який "накручується" на мита.

В результаті вартість розмитнення часто перевищує вартість ввезеного б/у авто, що автоматично робить його неконкурентоспроможним з новим автомобілем.

(1)    мито (ввізне) – ставка мита на більшість авто, що ввозяться, складає 10% від сумарної митної вартості;

(2)    акцизний податок (збір) – нараховується в залежності від типу авто, та в більшості випадків залежить від віку авто, типу палива, об’єму та потужності двигуна;

(3)    податок на додану вартість (ПДВ) – 20% від загальної суми митної вартості авто, ввізного мита та акцизного податку, який нараховується на вартість авто.

Крім цього, під час розмитнення авто з іноземною реєстрацією необхідно буде сплатити додаткові платежі (виплати до пенсійного фонду, сертифікація авто, митне оформлення, тощо).

Тож, мабуть не варто пояснювати, чому чимала кількість українських пересічних автовласників намагається завезти автомобілі без розмитнення.

Виникає логічне питання, чому в Україні на законодавчому рівні встановлені такі високі митні платежі щодо розмитнення авто? 

Досвід країн ЄС показує, що, наприклад, акцизний збір встановлюється на високорентабельні товари, такі як тютюнові вироби, алкоголь, предмети розкоші, у рідких випадках на дорогі авто. В Україні ж все навпаки, і всі авто є «предметом розкоші» (підакцизний товар).

Ще парадоксальнішим є те, що в ЄС середній заробіток громадян на багато більший ніж у громадян України, але автомобілі в ЄС коштують в двічі дешевше ніж у нас.

Офіційний аргумент, який наводять представники законодавчого органу влади на користь високих акцизів – це захист вітчизняного виробника. Однак, Україна, де-факто, не має власного автомобільного виробництва.

«Справжній захист вітчизняного автовиробника – ефективна і дієва модель економіки. Якщо держава допомагає автомобільній галузі, то в результаті має працювати вся економіка країни. Адже кожен автомобіль потребує металу, скла, шин, електрики тощо. Але не в Україні. В нас навіть автомобільного листа (тонка низьковуглецева сталь холодного прокату) не виробляється. І коли у 2008 році українські заводи випустили рекордні 400 тисяч «вітчизняних автомобілів», то все для їхнього «виробництва» купувалося за кордоном. За валюту. Це був той самий імпорт – тільки без мит i акцизів. Ось так захист вітчизняного виробника обернувся захистом виробника закордонного», – коментує ситуацію експерт з транспорту В'ячеслав Коновалов.

Таким чином, не існує чіткого законодавчого пояснення того, чому в Україні на законодавчому рівні встановлені такі високі митні платежі щодо розмитнення авто.

Проблеми з законом

Морока з автомобілями, які мають іноземну реєстрацію, виникає не лише в українських власників але й у поліції. Адже інформація про такі автомобілі є лише у представників митної служби та ДФС, а поліція не має вільного доступу до їхніх баз даних. Тож, коли власник авто з іноземною реєстрацією потрапляє у ДТП чи бере участь у інших правопорушеннях і тікає з місця подій, поліцейські не мають можливості швидко встановити, кому саме належить автомобіль, (адже отримання інформації від ДФС та митної служби потребує часу на запити, оформлення відповідних заяв та ін., а це – втрачений час).

Існують й інші перешкоди, які не дозволяють поліції втручатися в ситуацію, навіть тоді, коли вони бачать правопорушення. Адже права та обов’язки української поліції та митної служби – чітко відокремлені одні від одних.

Підстави для затримання автомобіля з іноземною реєстрацією

 

Спочатку слід звернути увагу на загальні правила, що стосуються питання про адміністративну відповідальність за порушення митних правил:

      згідно п. 4 ст. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, питання про адміністративну відповідальність за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України, який є спеціальним щодо Кодексу України про адміністративні правопорушення;

      ст. 409 Митного кодексу України встановлено вичерпний перелік осіб, які уповноважені складати протоколи про порушення митних правил. Це посадові особи, які уповноважені здійснювати митний контроль транспортних засобів комерційного призначення, які перетинають митний кордон України. До них належать службові особи органів доходів і зборів, або інші посадові особи, уповноважені керівником центрального органу виконавчої влади, який реалізовує державну податкову і митну політику, або уповноважені керівником митниці.

Таким чином, питання про адміністративну відповідальність  водія, який їздить на іноземних «бляхах», і порушив митні правила – не входить до компетенції Національної поліції України (патрульна поліція). Це прерогатива митників та прикордонників. Тобто, теоретично, водій такого авто може вільно пересуватися шляхами України, адже законні підстави для складання протоколу про вилучення транспортного засобу у співробітників Національної поліції України (патрульної поліції) відсутні.

До того ж, як вже згадувалося вище, Національна поліція України не має вільного доступу до баз даних митниці або прикордонників. Навіть у разі скоєння злочину водієм автомобіля на іноземних номерах, перевірити коли саме машина в'їхала в Україну, посадові особи Національної поліції України не можуть. Вимоги посадових осіб Національної поліції України щодо вилучення транспортного засобу на штрафний майданчик, вилучення ключів, вимоги очікування приїзду представника митниці і т.п. можна вважати незаконними.

У свою чергу, працівники митниці та прикордонної служби теж обмежені. Вони не мають права зупиняти автомобілі за межами митної зони і перевіряти документи. Лише у тому випадку, якщо документи на автомобіль перевірені всередині митної зони, то на особу, яка управляє автомобілем або його власника буде складено протокол. Термін залучення такої особи за порушення митних правил складає 6 місяців з дня виявлення порушення.

От і бовтаються українські водії на іноземних «бляхах» між поліцією та митниками, а ті, в свою чергу, ремствують на неузгодженість законодавства, яке ставить їх у безглузду ситуацію та перешкоджає швидкому реагуванню на правопорушення.

 

«Традиційно-українське» вирішення проблем

Повертаючись до травневого указу №146\2017, можна констатувати одне:

Указ Президента, попри обов’язковість його виконання, не містить регуляторних норм і не створює будь-яких нових норм чи порядків, не надає рецептів, яким чином розв’язати ситуацію з не розмитненими авто. Терміну виконання жоден із заходів не визначає, за великим рахунком, відповідь Кабміну на цей указ може через рік звучати: «Ми працюємо над цим питанням, ходимо на роботу, проводимо наради, ведемо консультації» тощо.

Якщо детально розглянути пункти Указу щодо митного законодавства і авто на іноземній реєстрації, варто виокремити наступне:

«Вжити заходів для невідкладного врегулювання ситуації, що склалася внаслідок недодержання вимог митного законодавства при використанні на території України транспортних засобів, які зареєстровані відповідними органами іноземних держав».

Ключове слово у цьому розділі – «недодержання митного законодавства», наслідок будь-якого недодержання – відповідальність. Тому мова йтиме саме про припинення незаконної експлуатації та розроблення необхідного для цього механізму тимчасового припинення права користування автомобілем з іноземною реєстрацією шляхом поміщення транспортного засобу на штрафмайданчики з можливістю повернення власнику.

«Вжити заходів щодо удосконалення законодавства України, яке регулює питання тимчасового ввезення транспортних засобів на митну територію України, їх транзиту територією України, з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу та міжнародних договорів України».

Що мається на увазі тут – загадка, адже графік імплементації норм митних платежів затверджений, з поступовим приведенням їх до вимог законодавства ЄС. Втім, згадується поняття "тимчасове", тому побачимо, чи буде розроблений Мінфіном проект лібералізації можливості такого використання, чи, навпаки, буде визначений механізм відповідальності та вилучення транспортного засобу.

Сам Указ не вирішує питань, він доручає активізувати роботу з пошуку та узаконення рішень, без зазначення, при цьому, термінів виконання. Тому це скоріше декларативний документ.

У свою чергу, власники автомобілів з іноземною реєстрацією анонсували 100 тисячну акцію протесту під стінами Верховної Ради, яку вони збираються провести 6 вересня 2017 року, щоб отримати від нардепів відповідь на свої вимоги. А хочуть вони одного – щоб Верховна Рада проголосувала за законопроект 5567 від 21.12.2016, (або, як його ще називають, законопроект Парасюка), який дозволив би легалізувати в Україні автомобілі з іноземною реєстрацією.

Повна назва цього законопроекту - «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту і тимчасового ввезення транспортних засобів для особистого користування)». Документ було зареєстровано 21 грудня 2016 року, його ініціаторами вказані понад 50 нардепів від різних фракцій, а також позафракційні депутати.

Це так званий компромісний законопроект, який з'явився після масових акцій власників автомобілів з іноземною реєстрацією на початку 2017 року.

Але тоді законопроект був відхилений Комітетом ВР, який його розглядав.

Основна претензія до законопроекту 5567 полягає у тому, що не розмитнені автомобілі знаходяться в Україні з порушенням податкового законодавства. Таким чином порушуються права громадян, які придбали транспортні засоби зі сплатою всіх податків і зборів.

Також депутати Верховної Ради відзначили, що запропонована схема з тимчасовим ввезенням працює за участю зарубіжних фірм-посередників, які надають послуги приблизно за 1000 євро. Відповідно, якщо законопроект 5567 стане законом, буде створене джерело доходу для нерезидентів, а також для тіньового доходу.

На останок можна сказати одне: стала ситуація не влаштовує жодну із сторін конфлікту. Заяви президента покласти кінець автомобілям із іноземною реєстрацією породжують соціальну напругу та несуть втрати для держбюджету. А розмови про підтримку національного товаровиробника - безпідставні.

Станом на 24 липня 2017 року в Україні перебувають 27,6 тис. автомобілів, ввезених в режимі «транзиту», та 24,6 тис. автомобілів, тимчасово ввезених громадянами  для особистого користування, терміни ввезення яких вже закінчилися. Тобто ці автомобілі знаходяться на території Україні незаконно. Про це повідомила заступник начальника Управління організації митного контролю Департаменту організації митного контролю ДФС Олена Мошинська 4 серпня 2017 року, під час прес-конференції.

«Значна кількість автомобілів з іноземною реєстрацією наразі перебуває в Україні з порушенням митних правил, і громадяни, які ними користуються - це порушники. Причому порушниками є не тільки ті громадяни, які ввезли транспортний засіб і не виконали своє зобов’язання щодо його вивезення або не оформили авто у вільний обіг, а й ті, які його придбали», – наголосила Олена Мошинська.

Всього ж в Україні перебуває, приблизно 1,5 млн автомобілів з іноземною реєстрацією.

Ми бачимо, що тут є дві сторони медалі: є велика кількість машин із польською та литовською реєстрацією, які було придбано без сплати мита в державу. Вилучити близько 1.5 млн таких автомобілів – фізично не вийде, навіть спроба це зробити – призведе до соціального вибуху.

Натомість Мінфін боїться, якщо буде прийнятий законопроект 5567, то зменшаться надходження до бюджету.

Виходом із патової ситуації може стати процес легалізації вже ввезених машин з «бляхами». Для цього їх потрібно поставити на українські номери та зробити одноразову сплату. Окрім цього, сума розмитнення для автомобілів має бути в рази знижена. Тоді, надходження до бюджету збільшаться, адже люди не шукатимуть схем обходу розмитнення автівок і питання з законністю ввозу буде зняте.

Але який саме шлях вирішення проблеми оберуть наші народні обранці – побачимо восени.