Без вогню і диму: куріння вже не так небезпечно?

Свою першу сигарету Ірина - директорка з маркетингу великої української горілчаної компанії - викурила ще в школі.

"Підсіла" на тютюн вже після 30-ти, коли проходила через розлучення, залишившись з двома дітьми-школярами на руках. 20 сигарет в день стали для неї нормою. Закінчилося це тільки з новими стосунками, коли вона познайомилася з Олегом, який на дух не переносить тютюнового диму...
 

Палите... на здоров'я!

Ні, палити жінка не кинула - такий хеппі-енд для більшості затятих курців малореальний: приблизно 80% таких як Ірина, мріють кинути, але не знаходять в собі сил це зробити. Все було простіше. В якийсь момент чоловік, в якого вона закохалася по-справжньому, зробив їй подарунок - IQOS. Супроводивши його словами про те, що і для здоров'я Ірини, і для їхніх стосунків так буде краще...

Зараз, через рік після отримання подарунка, Ірина в захваті від приборчика. Менше курити вона не стала, але зате позбулася того, що страшно заважало і дратувало її при звичайному курінні: запах з рота, пропахлі димом руки, одяг і волосся...

Про те, як впливає на її здоров'я куріння, вона вважає за краще не замислюватися. Однак це питання пильно вивчають дві групи людей, чиї інтереси діаметрально розходяться - противники куріння і виробники подібних пристроїв.

Якщо шкода звичайного куріння давно доведена і не підлягає сумніву, то ситуація з електронними сигаретами і системами нагрівання тютюну не така однозначна.

Можливо, історія з ними буде розвиватися по спіралі, як це було і зі звичайними сигаретами.

Ще в XVI столітті європейські лікарі вважали тютюн лікарським засобом, прописуючи його страждаючим від зубного і головного болю, кольок, нефриту і навіть дизентерії. Аж до самого початку ХХ століття тютюнові компанії по всьому світу рекламували і продавали сигарети як товари для здоров'я: хтось розхвалював їх як ліки від респіраторних захворювань (саме тоді, в 1920-х вперше з'явилися сигарети з ментолом), а хтось ( як Camel, наприклад) - як засіб, що сприяє правильному травленню!

Такі очевидні наслідки куріння, як подразнення слизових горла і кашель, були відомі завжди, але на них не звертали особливої   уваги, а ось звістки про те, що курці набагато частіше ризикують захворіти на рак або можуть страждати від судинних захворювань, почали надходити лише починаючи з 1890 -х років.

Рак, бронхіт та емфізема: тепер з фільтром і без страху!

Побоювання стосовно впливу тютюнопаління на організм поступово наростали. У 1953 році американські вчені за допомогою дослідів на лабораторних щурах довели пряму залежність виникнення раку легенів від куріння. А ще через 10 років такий самий зв'язок був виявлений   між курінням і серцевими захворюваннями, хронічним бронхітом та емфіземою дихальних шляхів.

З цього часу почався тривалий період боротьби табачників з противниками куріння. Маркетингова тактика тютюнових гігантів була істотно змінена. Вони перестали рекламувати свою продукцію як засіб для зміцнення здоров'я і всі свої зусилля спрямували на доказ: їх товар менш шкідливий, ніж той, що пропонують конкуренти.

У рекламі з'явилися спортсмени і лікарі, які вибирають сигарети тієї чи іншої компанії, як менш шкідливі. "Лікарі курять Camel, частіше, ніж інші сигарети!", - говорила одна популярна реклама тих років.

Тоді ж тютюнові компанії зробили перші спроби зробити звичайні сигарети менш шкідливими. Саме в 50-х у компанії Philip Morris з'явилися перші сигарети з фільтром, який був покликаний зменшити вплив продуктів горіння на організм курців. Це був справжній прорив і слоган йому підібрали відповідний: "Сигарети, які можна палити без страху!".

На тлі нових даних про шкоду куріння, які активно з'являлися в пресі тих років, вони швидко завоювали величезну популярність і залишаються домінуючими на ринку до цього дня.
 

Нелегка боротьба за легкі сигарети

Після того як в 1966 році Федеральна торгова комісія США, де за рік громадяни викурювали близько 544 мільярдів сигарет, почала тестувати рівні нікотину і смол у різних їх марках, табачники застосували новий хід.

У світ посали виходити "легкі" сигарети - "з низьким вмістом смол і нікотину". Вони відповідали новим держстандартам і, знову ж таки, були прекрасним предметом для реклами, як "менш шкідливі".

Знадобилося чимало часу, щоб довести неспроможність цих тверджень. Ні наявність фільтра, ні ароматизация сигарет, ні їх "полегшення" не знижують ризики для здоров'я споживачів. Дослідження показали, що в низці випадків вони навіть більш шкідливі - наприклад, сигарети з низьким вмістом нікотину змушують курців палити частіше для отримання алкалоїду.

Дійшло до того, що в 2006 році американський Федеральний окружний суд округу Колумбія заявив про багаторічний рекламний обман громадськості в питанні безпеки сигарет. Всі апеляції тютюнових компаній провалилися і з 2017 року вони оплачують рекламу на ТБ і в пресі з повідомленнями про безумовну шкоду куріння. "Безпечних сигарет не існує!" - говорить одна з таких соціальних реклам.
 

У сучасному світі тютюн не підпалюють. Його нагрівають!

Черговий прорив у питанні зменшення шкоди від куріння вдалося зробити тільки недавно, з появою електронних сигарет і пристроїв розігріву тютюну.

Електронні сигарети (вейп) були винайдені в 2004 році в Гонконзі і швидко набули широкого поширення у всьому світі, як альтернатива традиційному паління. Менш ніж 10 років в одному лише Євросоюзі ринок вейпу склав близько 500 млн. євро і ще 500 млн доларів - в США.

До 2050 року, згідно з прогнозами американських аналітиків, ринок подібних електронних пристроїв доставки нікотину (ЕПДН) за обсягом зрівняється з ринком інших тютюнових виробів.

Паралельно з поширенням електронних сигарет компанія Philip Morris International вела розробку ще одного новаторського способу куріння - системи електронного нагрівання тютюну IQOS. Вона була представлена   громадкості в 2014 році, після 10 років проб і досліджень.

"Наша довгострокова мета - змінити світ на краще, створюючи кращі альтернативи для курців, які так чи інакше збираються продовжувати палити" - стверджують в компанії.

Якщо хочеться - то можна?

Головним питанням після появи IQOS залишилося все те ж сакраментальне - про шкоду його вживання. В цілому, не викликає сумніву, що ця шкода набагато менша, ніж у випадку з традиційним курінням - адже робота системи пов'язана не з горінням тютюну, а з його нагріванням приблизно до 350оС. Нема горіння - немає і більшості шкідливих речовин, які виділяються в процесі. За заявою виробника, їх зміст в одержуваному таким чином парі приблизно на 90-95% менше, ніж в тютюновому димі.

Багато хто з нетерпінням очікували, що скаже про новий прилад один із найсуворіших світових інститутів з охорони здоров'я - Управління з контролю якості продуктів харчування і лікарських препаратів (FDA) при Міністерстві охорони здоров'я США. Philip Morris International протягом трьох років готувала документацію і наукове обгрунтування, щоб ця організація визнала їх продукт безпечним і допустила на ринок США - найбільший і привабливий з точки зору табачників.

FDA розглядало питання допуску практично 2 роки - своє рішення вони винесли лише в квітні 2019-го, дозволивши продаж IQOS в Америці з тими ж обмеженнями, які діють для звичайних сигарет. Серед них - позиціонування продукту виключно для дорослих (у США особливе занепокоєння викликає зростання популярності подібних засобів куріння серед молоді), заборона реклами на радіо і на ТБ і суворі її обмеження в Інтернеті.

Також FDA погодилося з твердженням, що IQOS менш шкідливий для здоров'я, ніж сигарети. Справді, вміст чадного газу в аерозолі IQOS такий самий, як в звичайному повітрі, а таких шкідливих речовин як акролеїн і формальдегід в ньому на 89-95% і 66-91% менше, ніж в димі сигарет. Однак про те, як новий вид куріння вплине на здоров'я людини в довгостроковій перспективі, в FDA поки не розуміють.

Тому з висновками поспішати не будемо. Поки ясно одне: з'явилася альтернатива традиційному палінню. Вживати IQOS чи ні - особиста справа кожної дорослої людини, яка вміє самостійно нести відповідальність за свої вчинки.

І так, курити в будь-якому випадку шкідливо!