Боротьба Європи: як Україна стає домом для шкуродерень

Виробництво хутра - це досить прибутковий бізнес і західним підприємцям важко від нього відмовитись через заборону. Тож саме Україна, яка потребує іноземних інвестицій, стає плацдармом для європейських підприємців у виробництві хутра.

Саме тому 15 серпня активісти організації "ХутроOFF" зібрались на акцію протесту під Міністерством екології та природних ресурсів.

"Сьогодні ми вийшли на мітинг проти шкуродерень. Ми прийшли під Міністерство екології та природних ресурсів для того, щоб привернути увагу Міністерства до шкідливості бізнесу з виробництва хутра. Справа в тому, що звіроферми вкрай негативно впливають на довкілля. Звірницькі комплекси забруднюють ґрунти, повітря ґрунтові води, погіршують якість життя та здоров’я місцевого населення", - заявила одна з організаторів мітингу Катерина Сорока.

Додамо, що за даними Світового банку, виробництво хутра входить в п’ятірку найгірших з погляду забруднення довкілля важкими металами.

З приводу відмови Європейських країн від хутрового бізнесу зоозахисниця заявила наступне: "Це означає, що європейські країни розуміють наскільки це неекологічно та неетично по відношенню до тварин".

А екологічність і етичніть стосовно українців не цікавить ані Європу, ані українську владу.

Сорока підтвердила побоювання щодо переносу звіроферм з Європи до України. І пов’язано це не лише з відсутністю заборони, а й з тим, що в Україні дуже низький рівень екологічного контролю.

Щороку в Україні на хутрових фермах забивать близько 600 тисяч норок заради шуб. Але ж окрім норок, на хутро йдуть лисиці, кролі, єноти, вовки та багато інших тварин.

Чергова така ферма незабаром з’явиться в Коростишеві Житомирської області. Ще 30 травня поточного року голова Житомирської ОДА Ігор Гундич підписав меморандум про співпрацю з датським інвестором Хансом Олесеном. В Данії триває процес повної відмови від виробництва хутра. За 800 тисяч євро підприємець планує побудувати норкову ферму.

Місцева влада вітає цю ініціативу. "Мені приємно, що ви хочете працювати саме у нас в області та залучати сюди інвестиції", - заявив очільник області. Тобто влада радіє інвестиціям, що даються будь-якою ціною.

Зазначимо, що місцева громада виступила проти звіроферми й навіть зареєструвала відповідну петицію на сайті Житомирської міської ради. З цього приводу директор Агенції регіонального розвитку Житомирської області Артем Сачук журналісту АСПІ заявив, що "якщо громада проти, то це її право". Мовляв в Україні це законний бізнес, тож причин для неспівробітницства з цим інвестором немає.

Крім того, для будівництва звіроферми необхідно було провести громадські слухання. Як повідомляють активісти, слухання в Коростишеві були фіктивними, а насправді місцеві жителі навіть не здогадувались, що скоро їхнім сусідом стане шкуродерня. В Агенції регіонрозвитку Житомирщини це заперечують.

Варто додати, що на території Житомирської області, а саме в селі Сінгури вже два роки працює звіроферма, яка належить нідерландському інвестору. До речі, Нідерланди до 2024 року планують повністю відмовиться від виробництва хутра.

За повідомленням Катерина Сороки, жителі Сінгурів уже відчувають наслідки та скаржаться на погіршення їхнього стану здоров’я, сморід та погіршення якості життя. З цього приводу Артем Сачук заявив, що він особисто проводив необхідні аналізи середовища і з екологією Сінгурів все в нормі.

Тож аби шкуродерні не переміщувались в Україну активісти зареєстрували на сайті Верховної Ради петицію за заборону виробництва хутра в Україні. Якщо дана петиція набере 25 тисяч голосів до 2 жовтня поточного року, активісти разом з Мінекології, МОЗ та Мінаграрної політики розроблять відповідний законопроект. Варто додати, що підписати петицію можцть тільки обрані, бо сайт ВР перманентно не працює.

Активісти прийшли до стін Мінекології для того, щоб, по-перше, заручитись їхньою підтримкою в популяризації цієї петиції, а по-друге, отримати допомогу в розробці законопроекту.

"Саме сьогодні ми хотіли привернути увагу, тому що зараз триває процес підпису петиції, яка висить на сайті ВР, і ми хочемо вкластися в цей строк і зібрати достатньо підписів. Тому ми робимо зараз низку заходів для того, щоб залучити якомога більше людей. І ми вважаємо, що підтримка такого державного органу, профільного в цьому питанні дуже допоможе нам у зборі підписів", - заявила організаторка.

До зоозахисників навіть вийшла на спілкування начальниця управління охорони біорізноманіття та біобезпеки Мінекології Ганна Богданович

Вона заявила, що в Мінстерстві повністю підтримують цю ініціативу. Але додала, що звіроферми це не їхня парафія, а Міністерства аграрної політики. Крім того, вона не змогла розказати, які за всі роки незалежності були зроблені реальні кроки проти шкуродерень в України.

Зоозахисна акція проходила під гаслом "Тварини не розмовляють, будь їхнім голосом". Окрім небайдужих громадян захід відвідали і самі брати наші менші.

Це Арі, два з половиною місяця тому її врятували від смерті на шкуродерні.

"Дуже багато років я хотіла собаку. Але коли ми з чоловіком дізнались, що лисицю можна дістати тільки зі звіроферми, тобто фактично врятувати їй життя, назад вже не було шляху", - розказала господарка лисиці.

Це одна з тисяч лисиць, якій вдалося врятуватись від смерті. Інші ж щодня гинуть заради чиєїсь шуби. І якщо на законодавчому рівні в Україні не буде заборонене виробництво хутра, то страждатимуть від цього не тільки тварини, а й люди.