Чи змусить закон про мову спілкуватись держслужбовців українською

На розгляді Верховної Ради перебуває п'ять законопроектів про мову. Усі вони містять норми, які зобов'язують чиновників під час виконання службових обов'язків послуговуватись українською мовою.

Наскільки дієвими виявляться зміни до українського законодавства дізнавалось АСПІ.

4 жовтня, парламент 261 голосом ухвалив в першому читанні законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної". В тексті документу передбачено, що усі посадовці під час виконання службових обов'язків, а також під час публічних заходів, в тому числі під час виступів в засобах масової інформації, зобов'язані застосовувати державну мову. Порушення вимог закону тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двохсот до шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 3400 до 10 200 грн. Повторне порушення чиновником норм закону тягне за собою штраф до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (11 900 грн) з позбавленням права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.

 Українська письменниця та мовознавець Лариса Ніцой в коментарі АСПІ зізналась, що жоден законопроект не змусить українських чиновників спілкуватись державною мовою.

"Українцям, які не хочуть говорити українською, законопроект не допоможе. У нас є конкретні документи, які зобов'язують говорити українською мовою: наприклад, рішення Конституційного суду, яке говорить, що в публічній сфері повинна використовуватись українська мова. А ще є кримінальний кодекс, який передбачає покарання для тих, хто порушує це рішення Конституційного суду у вигляді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів (17 000 грн – ред.) і навіть у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років. То Аваков повинен сам себе посадити на строк від трьох до восьми років? Закон, який сьогодні ухвалили, нижчий за своїм статусом, ніж рішення Конституційного суду. Якщо він (Аваков – ред.) не виконує рішення Конституційного суду, він буде виконувати закон? Не думаю", - сказала Ніцой.

Водночас вона зазначила, що сам законопроект важливий та потрібний Україні, але проблема не у відсутності законів, а в недотриманні вже існуючих.

Народний депутат України від "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул вважає, що державну мову потрібно поважати, але спілкуватись нею постійно не обов'язково.

"В Європі, якщо більше 10% людей розмовляє мовою, відмінною від державної, то ця мова може використовуватись скрізь і в державних органах також", - зазначив Вілкул.

Голова міжфракційного депутатського об'єднання Верховної Ради "За мову" Віктор Кривенко вважає, що піднімати мовне питання потрібно було після отримання Томоса для української православної церкви. Він також розповів АСПІ, які недоліки містяться в ухваленому законопроекті.

"В ньому є ризики відродження навчання мовами національних меншин в школах. За цим криється завдання, яке Кремль різними шляхами намагається втілити – залишити школи російськомовними, прикриваючись угорською і румунською діаспорами. Це було і минулого року, коли ухвалювали закон "Про освіту". Нам лише напередодні голосування вдалось переконати колег, щоб навчання мовами нацменшин, а читай російською на більшій частині території України, зменшити тільки до четвертого класу", - розповів Кривенко.

Народний депутат України Михайло Добкін на запитання журналіста АСПІ чи повинні державні службовці спілкуватись українською, відповів "Конечно повинні", але за сам законопроект чомусь не голосував.

Це не вплинуло на загальний результат. Зараз народні обранці готують правки в документ, щоб виправити ті недоліки, які у ньому містяться, під час другого читання. Проте навіть найдосконаліший закон навряд чи зможе змусити спілкуватись державною мовою тих чиновників, які цього не хочуть і в яких достатньо грошей, щоб сплачувати, передбачені законопроектом штрафи.

Сергій Савінцев