ДБР – Труба?: чому відомство так і не запрацювало

Що таке ДБР, чим воно повинно займатись та що заважає новоствореному органу розпочати діяльність – розбиралось АСПІ.

12 листопада 2015 року Верховна Рада 241 голосом ухвалила закон про Державне бюро розслідувань. Відповідно до документу, ДБР повинно займатись досудовим розслідуванням справ щодо злочинів, вчинених найвищими посадовими особами України, включаючи президента, міністрів та народних депутатів. Особливістю бюро є те, що це єдиний державний орган, який зможе розслідувати справи щодо директора Національного антикорупційного бюро України.

До речі, перша проблема при створенні ДБР стосувалась саме підслідності справ, які відкриваються правоохоронними органами. 20 листопада 2017 року слідчі органів прокуратури втратили повноваження щодо здійснення досудового розслідування злочинів, підслідних бюро. Але оскільки свою діяльність ДБР досі не розпочало, то частину справ, які належать до їхньої компетенції передали в НАБУ та до Служби безпеки України. Решта залишилась на столах Генеральної прокуратури. Це створило умови, коли обвинувачений може бути виправданий судом лише тому, що слідство у цій справі вів прокурор, який не мав для цього правових підстав. І все це тому, що конкурсний етап обрання керівників та слідчих ДБР досі не завершений.

У березні 2016 розпочався конкурс на посаду голови ДБР. За результатами відбору, переміг колишній львівський прокурор Роман Труба. Цікаво, що він подав документи лише за два дні до фінального голосування. Проте усі дев'ять членів відбіркової комісії 20 листопада проголосували саме за кандидатуру Труби. Тоді ж були обрані два його заступники: Ольга Варченко – начальник управління процесуального керівництва державного звинувачення та представництва в суді Департаменту розслідувань особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України та Олександр Буряк – екс-заступник прокурора Києва.

Як правило, після призначення керівного складу правоохоронних органів, комісія припиняє свою діяльність, а всіх інших керівників структурних підрозділів та рядових слідчих обирає внутрішня відомча комісія. Проте в ЗУ "Про державне бюро розслідувань" депутати передбачили, що комісія з представників Кабміну, президента та Верховної Ради повинна відібрати ще 170 осіб керівного складу.

18 липня 2018 року відбіркова комісія подала прізвища 27 переможців конкурсу на посаду керівників територіальних управлінь для затвердження голові ДБР Роману Трубі. А сьогодні, 28 серпня, він повернув комісії усі 27 подань без розгляду, пояснивши своє рішення тим, що члени комісії знищили результати проходження поліграфічного обстеження кандидатів.

"Враховуючи відсутність поліграфу, я не можу оцінити особисті та ділові якості жодного з цих кандидатів. Я не можу прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні. Тому я повертаю це зовнішній комісії без розгляду", - зазначив Труба під час брифінгу.

В коментарі журналісту АСПІ, представник Кабінету міністрів України в конкурсній комісії Денис Монастирській повідомив, що комісія не мала на це права.

"Згідно із законодавством, ми не мали права передавати цю інформацію (результати проходження поліграфу – ред.) Державному бюро розслідувань", - зазначив Монастирський.

Він також повідомив, що 30 серпня відбудеться засідання конкурсної комісії, на якій ухвалюватиметься рішення що робити далі: проводити новий конкурсний відбір чи повторно надіслати голові ДБР список переможців для затвердження.

До вирішення кадрових питань Роман Труба вирішив призначити виконуючих обов'язки керівників структурних підрозділів центрального апарату з числа заступників територіальних управлінь, яких обирала не зовнішня, а внутрішня комісія, до складу якої входив представник ДБР.

"Заступників територіальних управлінь обирає саме внутрішня комісія, тому будуть призначені заступники, документи яких на вивченні в мене як директора ДБР. Спеціальна перевірка (щодо цих кандидатів – ред.) на завершальному етапі: сім територіальних управлінь почнуть працювати", - повідомив Труба.

Однак питання щодо призначення керівників територіальних управлінь не єдине, яке постало перед Державним бюро розслідувань. 6 вересня відбудеться судове засідання, на якому розглядатиметься позовна заява народного депутата України Юрія Македона щодо неправомірного призначення на посаду директора ДБР Романа Труби. Македон був серед претендентів на крісло головного правоохоронця, але так і не переміг у конкурсі, і тепер оскаржуватиме дії зовнішньої комісії.

Не вирішено навіть питання з приміщенням, в якому буде розташовуватись центральний апарат відомства. Зараз свою роботу відомчі комісії ДБР здійснюють в будівлі Міністерства інформаційної політики України на вулиці Симона Петлюри, що під арештом. Роман Труба сподівається, що вже у вересні "квартирне питання" вирішиться.

"Приміщення на Шулявці (будівля "Преси України – ред.) - це приміщення, яке ми розглядаємо, як місце для розташування центрального апарату ДБР", - зазначив Труба.

Тобто за дев'ять місяців від дня призначення на посаду голови відомства практично нічого не було зроблено. На сьогоднішньому брифінгу Роман Труба зміг похвалитись лише призначенням на посади 50 працівників ДБР, які обійматимуть різні керівні посади в структурі відомства: наприклад, головний бухгалтер.

На своїй першій прес-конференції Роман Труба пообіцяв, що 1 вересня його підлеглі відкриють перше кримінальне провадження. Сьогодні вже зрозуміло, що найближчим часом цього не відбудеться. Конкурс на посади рядових слідчих розпочнеться наступного тижня, а ще потрібен час, щоб ці співбесіди провести та обрати переможців. Не вирішено і питання призначення керівників територіальних органів управління.

Початок роботи ДБР може привести до відкриття кримінальних справ на ТОП-посадовців. Це, в свою чергу, може негативно вплинути на рейтинги певних політичних сил. Особливо напередодні старту виборчої кампанії.

Хто переможе в цій війні: комісія, яка складається з представників старого політичного класу чи керівник нового правоохоронного органу, якого обирала ця ж комісія? АСПІ продовжуватиме слідкувати за ситуацією.

Сергій Савінцев