Експерти спрогнозували попит на популярні квартири в новобудовах після карантину
У найближчі півроку покупці будуть орієнтовані на придбання квартир в об'єктах нових форматів. Про це повідомив керівник проєкту RUSANIV RESIDENCE Олександр Ізаров.
За його словами, дана тенденція викликана, перш за все, зниженням купівельної активності в період карантину і конкуренцією, що посилилася між забудовниками. "Вартість квартири в новобудові, як і раніше, важлива для покупця. Але лише на ціну зараз орієнтується не більше 20%. Основна частина покупців націлена на придбання високоліквідних об'єктів з розвиненою концептуальною інфраструктурою", - розповів експерт.
На його думку, кожен девелопер хоче швидко продати те, що він будує і отримати при цьому максимальний прибуток: "Але реалії ринку такі, що без вкладень в якість самого проєкту, в його продуманий інфраструктурний комплекс, забудовнику все складніше залучати покупця", - зазначив він.
Він нагадав, що на сьогодні в Києві будується близько 60 об'єктів нових форматів, вкладення в інфраструктуру яких складають до 20-30% від кошторисної вартості проєктів. При цьому Олександр Ізаров підкреслив, реалізація таких проєктів, щоб не залежати від купівельної кон'юнктури, вимагає достатніх фінансів, які можуть досягати до 60% від собівартості житлового комплексу.
"На сьогодні, щоб реалізувати якісний концептуальний проєкт, забудовнику необхідні власні кошти, які можуть перевищувати 300 млн. грн. Перш за все ці кошти повинні бути спрямовані на сам процес будівництва (до 1 року), на розробку грамотної концепції, на створення об'єктів інфраструктури на території ЖК, на ефективний маркетинг. Є прямий зв'язок між якістю проєкту та наявністю фінансування: концептуальний проєкт неможливо реалізувати, спираючись тільки на кошти, залучені від продажу квартир", - зазначив експерт.
На його погляд, у найближчі 2-3 роки кількість концептуальних проєктів може зрости до 45-50% від усього обсягу будівництва. На думку експерта, наразі найбільший потенціал зі створення якісно нових житлових комплексів нових форматів, перш за все за рахунок рекреаційних можливостей локації, потреби в такому житлі, а також через відсутність значущої пропозиції, знаходиться в лівобережній частині Києва (в Дарницькому і Дніпровському районах), а також окремих районах на Правому березі (Оболонському і Подільському районах).
"Первинний ринок зазнає істотних змін, об'єкти нових форматів, по суті, встановлюють нові стандарти житла. І в найближчій перспективі кількість концептуальних проєктів може збільшиться в 2 рази, переважно за рахунок будівництва таких житлових комплексів на Лівому березі Києва", - сказав він.
У свою чергу Женя Баглай, концептологиня і засновниниця SQM Experts, звернула увагу на те, що заявлений клас об'єкта і вартість квадратного метра залежить від комфортної і продуманої інфраструктури - або в найближчому оточенні до споруджуваного ЖК, або таку інфраструктуру повинен створити девелопер. За її словами, успішний ЖК - це окрема "екосистема", сукупність об'єктів інфраструктури, що дозволяють вирішувати максимальну кількість необхідних питань максимально близько до будинку або в самому ЖК.
Так, за даними SQM Experts, у період з 2020 по 2022 рік у Дніпровському, Дарницькому та Деснянському районах буде побудовано лише 44 ЖК, що становить близько 15% від усього запланованого до здачі в експлуатацію житла в Києві. При цьому на 2022 рік заявлено лише 9 ЖК.
Що стосується поділу на класи, то на Лівому березі будуть побудовані переважно об'єкти комфорт-класу - 41 ЖК (93%) від усіх заявлених об'єктів: у Дарницькому районі - 23 ЖК, у Дніпровському - 10 ЖК і в Деснянському - 8 ЖК. У кожному з цих районів буде побудовано по 1 об'єкту бізнес-класу.
"Лівий берег має прихований потенціал щодо розвитку як об'єктів бізнес-класу, так і об'єктів нових форматів. Саме в цій частині Києва існують цікаві ділянки, а також своя аудиторія, потреби якої в комфорті, новому стилі життя можна втілити в будівництві, наприклад, багатофункціональних житлових комплексів", - зазначила Женя Баглай.
Що стосується додаткових переваг житлових комплексів, що будуються на Лівому березі Києва, то згідно з дослідженням SQM Experts, у 70% об'єктів забудовники роблять акцент на озелененій території, ландшафтному дизайні чи наявності поблизу вже існуючих "зелених" зон. У 60% передбачені двори закритого типу (закрита територія житлового комплексу або двори без авто). У 23% ЖК передбачені власні набережні або доступ до води, в 20% об'єктів заплановано відеоспостереження, а в 11% - пропонуються квартири "під ключ".
У 94% житлових комплексів Дарницького та Дніпровського районів, які найбільше забудовуються в лівобережній частині Києва, передбачено створення комерційних площ, при цьому в 90% дані площі реалізуються за принципом самозаповнення орендарями - без концептуальної складової і обов'язкового профілю приміщень, і лише 10% передбачені для подальшої здачі в оренду.
Разом з тим, 54% площ передбачено під конкретні інфраструктурні об'єкти, які передбачають попередній пошук потенційних операторів і спеціалізовану підготовку приміщень. Крім цього, в 20% об'єктів, що будуються у Дарницькому та Дніпровському районах, передбачений власний ТЦ, в 23% - супермаркет, в 40% - приватний дитячий садок, у 17% - приватна школа і в 17% - фітнес-клуб.
На сьогодні, як вважає Женя Баглай, для об'єктів нових київських форматів, як найбільш затребуваних у покупців, важливим є наявність великих фітнес-клубів з басейном, коворкінг, дитячий садок, дитячий розважальний центр, супермаркет, аптека, магазини товарів повсякденного попиту, ресторани, простір для проведення дозвілля з ресторанним обслуговуванням.
"Сучасний покупець налаштований на те, щоб в його будинку все було "під рукою", бажано, щоб для відвідування більшості об'єктів не потрібно було навіть виходити на вулицю. У найближчій перспективі саме такий концептуальний підхід у будівництві житла може стати домінуючим на київському ринку житла", - підсумувала Женя Баглай.
Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
Ще 23 лютого на тлі російської загрози на засіданні Верховної Ради України у сесійній залі знаходилося лише сім з сорока нардепів від цієї політичної сили. Куди зникли нардепи проросійської партії та яка їхня доля в майбутньому, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Після визнання Росією терористичних організацій "ДНР" та "ЛНР" експерти заговорили про кінець Мінських угод. Про наслідки ліквідації цього переговорного майданчика, розповів науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" Олексій Гарань.
Депутат із фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко прокоментував визнання Російською Федерацією так званих "Л/ДНР". Він заявив, що Україна має продемонструвати жорстку реакцію.
За повідомленнями з Єлисейського палацу, результатом переговорів президентів Росії та Франції Володимира Путіна та Емманюеля Макрона 20 лютого має стати саміт для визначення нової архітектури миру та безпеки в Європі. Як на таку пропозицію фактично нового поділу світу відреагують США та Україна, ASPI news розповів заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.
Президент України Володимир Зеленський заявив про запровадження "цифрового народовладдя" через застосунок "Дія". Навіщо це потрібно владі, ASPI news пояснив політолог, нардеп VIII скликання Олександр Черненко.
Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук відреагував на голосування депутатів російської Держдуми за прийняття звернення до Володимира Путіна щодо можливості визнання так званих "ЛНР" і "ДНР". Він зазначив, що підійматиме на РНБО питання персональних санкцій.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти телеканалу "Наш" терміном на п'ять років під час виїзного засідання в Харкові 11 лютого. Наслідки рішення РНБО прокоментував політичний експерт Костянтин Матвієнко.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик.
Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.
Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.