На їжу і ліки вистачає, а ремонт - за свій рахунок: психолог розповіла про проблеми державного шпиталю для ветеранів АТО і ООС

Велика частина ветеранів АТО мають посттравматичні розлади, які важко піддаються лікуванню. Психологиня розповіла, з якими труднощами стикаються державні та приватні медустанови.

ASPI news публікувало інтерв'ю з фахівцем в лікуванні нарко- і алкозалежних, завідувачем відділення київського реабілітаційного центру "Ренесанс" Віталієм Трегубом, який розповів і про проблему з величезною кількістю психологічно постраждалих військових. За його словами, державні шпиталі для ветеранів часто переповнені і іноді фізично не справляються, а приватним установам бракує сприяння держави, в тому числі і фінансового. У зв'язку з цим ми вирішили поспілкуватися з головним лікарем ГУ "Госпіталь ветеранів війни "Лісова Поляна" МОЗ України Ксенією Возніциною і з'ясувати, як держава забезпечує центр, чи вистачає ліків, обладнання, коштів на харчування, оплату праці персоналу і т.п.

"В Україні 29 ветеранських шпиталів, і кожна область має кілька своїх, де надається психологічна допомога. Якісь працюють краще, якісь гірше, але пацієнти потребують комплексного психотерапевтичного лікування. Це якісна індивідуальна робота, а якщо говорити про двох- трьох фахівців психологів на 50-200 чоловік, то це смішно.

У 2019 році, коли ми почали розвивати центр "Лісова поляна", то вирішили, що ця установа має надавати психологічну, психотерапевтичну та медичну допомогу. До речі, ми приймаємо не тільки ветеранів АТО, а й добровольців, які ще не отримали звання учасників бойових дій. Є ще одна особливість нашого госпіталю - ми приймаємо людей, які пережили полон і тортури. Ми зробили акцент, створивши психологічний юніт, де на 40 ліжок працюють сім спеціалістів і восьмий - психіатр. Тобто кожен має не більше п'яти пацієнтів, яким може надати повну індивідуальну допомогу.

Саме наш заклад фінансується за рахунок держави, тому і лікування тут безкоштовне. У нас немає проблем з нестачею ліків, всі наші пацієнти задоволені харчуванням. Однак нам не пропонують жодних коштів на модернізацію установи, як би хотілося, виходячи з досвіду Ізраїлю, США, які ми вивчили вздовж і поперек за ці шість років. Хотілося б мати більше залів для групової психологічної допомоги, залів для фізичної реабілітації, оскільки робота з психікою йде поруч з роботою над тілом. Що стосується оплати праці наших фахівців - з цим теж все в порядку, як і в будь-якій інший лікарні. Я, правда, не знаю, як нас торкнеться другий етап медичної реформи, для нас будуть інші правила, як для установи МОЗ, але оплата праці зміниться точно.

Раніше допомога від волонтерських організацій була більше, в порівнянні з 2014-2015 роками вона зменшилася. Наразі вони більше точково допомагають, конкретній людині, а не всьому госпіталю. Тому ремонти ми проводимо за рахунок власних сил і благодійників. Самостійно влаштовуємо якісь акції, самі домовляємося через знайомих. Наприклад, в 2019 році українська приватна IT-компанія перерахувала на рахунок нашого госпіталю вартість одного робочого дня всіх своїх співробітників - 360 тисяч гривень. На ці гроші ми почали ремонт у новоствореному відділенні стрес-асоційованих розладів. Слідом відгукнулася і компанія "Епіцентр", і на суму в 350-400 тисяч гривень вони встановили санвузли в кожній окремій палаті нашого центру. Ще багато чого хочеться реалізувати, наприклад облаштувати зелену територію для реабілітації, для прогулянок і т.п", - поділилася головна лікарка центру Возніцина.

ASPI news наводило статистику головного лікаря київського реабілітаційного центру "Лісова поляна" про постраждалих українців, які брали участь в бойових діях на Сході України. Також кореспонденти дізналися від психолога, наскільки важлива реабілітація ветеранів АТО і ООС для держави.