Потопи в Києві: що очікувати дощової осені?

Нормальне функціонування такого великого сучасного міста, як Київ, вимагає дуже складної системи водопостачання, каналізації, дощових стоків тощо. Наразі ми користуємось застарілою інфраструктурою радянських часів, яка, по-перше, давно вимагає ремонту або заміни, а, по-друге, просто не розрахована на ту кількість населення, яке сьогодні проживає в столиці.

Інша проблема полягає в тому, що немає єдиної служби, яка б несла відповідальність за відведення дощової води з вулиць. Загалом, водними ресурсами київщини займається і Київводоканал, і Державне агентство водних ресурсів, і Міністерство природи, і Департамент екології при КМДА. Розібратися, яка саме з цих інституцій має контролювати, щоби в Києві не було затоплень виявилось не легко.

Як нам вдалося дізнатися, тільки в Києві відведенням стічних вод з вулиць займаються чотири різні структури, а саме: системи ЖКХ (1700 км трубопроводу), “Київавтодор” (830 км), КП “Плесо” (63,2 км), та СУППР (Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт - 191,2 км).

Як нам пояснив прес-секретар КП “Плесо” Євген Кобан, такий неефективний розподіл обов’язків склався ще багато років тому та досі ніким не реформувався.  

“Найкраща ілюстрація цього процесу - колектор Либідь, - розповідає Кобан. -  Так от, у Либіді не має єдиного балансоутримувача, хто б за нього відповідав. Історично склалося, що ділянки Либіді десь контролює Укрзалізниця, десь Автодор, десь “Плесо”, десь завод “Більшовик”. Такі неефективні рішення ухвалювала ще радянська влада”.

Як нам вдалося дізнатися, Департамент житлово-комунального господарства КМДА, який контролює найбільшу кількість трубопроводу, взагалі не займається дощовими стічними водами. Інша служба, Спеціалізоване управління з протизсувних підземних робіт, контролює водовідведення лише на невеликих ділянках київських пагорбів, і виключно там, де це потрібно для запобігання зсувам.

В свою чергу КП “Плесо”, як виконавче підприємство при КМДА, напряму відповідає за охорону та утримання земель водного фонду міста, та за стічні дощові води - зокрема.  

Так, Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при КМДА запевнила, що КП “Плесо” постійно моніторить пропускну здатність систем водовідводу, працює над реконструкцією гідротехніхних споруд, провело розчистку багатьох київських колекторів тощо. Зокрема, під час розчистки русла Либіді в Солом’янському та Голосіївському районах залучили водолазні групи і вивезли 18 тис. тонн сміття, а під час капітального ремонту Дарницького меліоративного каналу - вивезено 23 тис. тонн мулу.        

Водночас, не слід забувати, що “Плесо” утримує на балансі найменшу частку від загального обсягу системи каналізації. Тож навіть позитивні зрушення в роботі підприємства не здатні докорінно змінити загальну систему.

В результаті, всі опитані служби одноголосно вказали, що відведенням дощової води у місті Києві зазвичай займається КК “Київавтодор”. Адже більшість дощових каналізацій побудовані вздовж доріг, тож під час будівництва або ремонту проїжджих частин працівники “Київавтодору” мають заразом облаштовувати і стічні системи.

Проте від цієї служби загалом не дізнались нічого нового. Так у “Київавтодорі” підтвердили, що у них на балансі є 831,5 км каналізаційних труб, які на 100% відносяться семе до дощової каналізації.

Що ж стосується конкретних ремонтних заходів, то тут “Київавтодору” похвалитися особливо нема чим. Так, за їхніми ж даними, у 2017 році було відремонтовано Прозорівський колектор, та на цьому все. У 2018 році почалась реконструкція стічної мережі по вул. Лаврській. Також уклали угоду на виготовлення проектно-кошторисної документації щодо ремонту колектора у Дарницькому районі, та виготовили необхідні документи щодо реконструкції каналізації на Броварському проспекті. Тобто про якийсь ремонт поки взагалі не йдеться, все на етапі планування.

Як бачимо, ніяких масштабних ремонтних або хоча б профілактичних робіт, які б суттєво поліпшили стан київських водостоків, “Київавтодором” не виконується і найближчим часом не буде.

Так, за дощові стоки Києва відповідає КК “Київавтодор”, а за очисні системи колекторів - КП “Плесо”. Однак, збій в роботі однієї ділянки призводить до загальної проблеми. Наприклад, несправність очисних систем може призвести до зворотньої течії, яка разом зі сміттям і мулом потрапить назад на вулиці. З іншого боку, недбале утримання дощових решіток і стоків загрожує забиттям тих же очисних споруд.

Отже, проблема каналізаційної системи Києва в тому, що не всі служби, відповідальні за стічну воду, працюють однаково добре. А результат залежить від кожного учасника процесу. Тож навіть старанна робота однієї зі служб не може врятувати ситуацію загалом, а недопрацювання іншої - позначиться на всій системі.