Борис Джонсон переміг під гаслом brexit або смерть

За результатами опитувань, консервативна партія на чолі з прем'єр-міністром Борисом Джонсоном перемагає на виборах у Палату громад.

Британці вкотре обрали на роль свого лідера, ймовірно, найбільш екзотичного політика Великої Британії.

За час своєї яскравої політичної кар'єри лідер консерваторів встиг запам'ятатися світу різкими висловлюваннями, зовнішністю голлівудського коміка і бурхливим особистим життям. Пройдемо етапами його політичної кар'єри і бурхливого особистого життя.

Початок діяльності Бориса Джонсона в парламенті в якості прем'єра виявився принизливо-невдалим. Борис Джонсон знову спробував оголосити на 15 жовтня загальні вибори, але опозиція відмовилася. Лейбористи, ліберальні демократи, представники шотландської національної партії та зелених спільно заявили, що вони проголосують за вибори тільки після того, як зникне загроза бездоговірного Брексіта, тобто, не раніше листопада. І в якості "контрольного пострілу" зажадали опублікувати урядову переписку про припинення роботи парламенту.

Неймовірно, але за час свого прем'єрства Борис Джонсон не виграв у законодавчій гілці жодного голосування. Зате зумів відправити парламент на вимушені канікули на 5 тижнів – до 14 жовтня.
Нагадаємо, що Її Величність королева Єлизавета II підписала законопроєкт, який блокує вихід Великої Британії з Євросоюзу без угоди. Закон, що набув чинності, зобов'язує прем'єра подати заявку на продовження членства Великої Британії в ЄС принаймні до 31 січня 2020 року, якщо до 19 жовтня з ЄС не вдасться укласти угоду про вихід.

Тим часом, Брексіт став абсолютним фетишем для прем'єра і його оточення. "Я краще здохну в канаві, ніж попрошу відстрочки", - заявив прем'єр і на засіданні Палати Громад повторив, що не має наміру виконувати закон.

Твердість прем'єра була винагороджена на виборах, що зараз йдуть до фіналу. Більшість з 650 депутатських крісел повинні отримати консерватори. Це означає, що пост прем'єр-міністра Британії в даний історичний момент дістанеться нинішньому голові уряду Борису Джонсону.
Перемога не була легкою, проте і раніше діючого прем'єр-міністра важко було збентежити труднощами. Вся його біографія складається з постійних життєвих кульбітів, багато з яких стали надбанням гласності.

Перший дзвіночок

Перший дзвіночок для суспільства продзвенів в 2013 році. Саме тоді BBC вперше звернуло увагу на сумнівне минуле британського політика, що вже тоді націлився на крісло прем'єра. У документальному фільмі "Борис Джонсон: неприборканий підйом" показали фотографії, зроблені в той час, коли він був членом клубу "Баллінгдон", елітарного співтовариства, що славиться розбещеними вечірками, в процесі яких баллінгдонці трощили все навколо. На фото були зображені молодики в уніформі клубу, фраках з білими поясами і жилетах. "Це ганебний приклад надлюдської студентської зарозумілості і елегантності, – скаржився Борис Джонсон на камеру. - Але тоді здавалося, що це прекрасно – так шикувати. У всякому разі, вечірки були неймовірно п'яні". А коли Джонсону нагадали, що після однієї такої вечірки в лондонському ресторані від закладу залишилася купка розламаних меблів, він підтвердив, що так все і було, додавши, що при цьому відчував до себе глибоку відразу.

На початку липня 2019 року, напередодні призначення Бориса Джонсона прем'єр-міністром Великої Британії, в The Guardian вийшла сповідь жінки, котра побажала залишитися невідомою. Леді розповіла про оргії, які вона, будучи подругою голови клубу, допомагала організовувати для ітонських випускників "Баллінгдона" в 1983 році, як раз в той самий час, коли в нього входив Борис Джонсон. Інсайдерка розповіла про те, що творилося за закритими дверима. "Вони запрошували на вечері повій: статеві акти відбувалися іноді навіть на загальному обідньому столі", – згадує жінка. Однак акцент у своїй розповіді жінка зробила не на сексуальні практики членів клубу, а на вандалізмі: "Кожен, кого брали в клуб, повинен був знищити свою кімнату дощенту". Борис Джонсон, за словами очевидиці, був одним з найактивніших членів "Баллінгдона", готовим до будь-яких неподобств.

Однозначно неоднозначний

Борис Джонсон народився в 1964 році в багатодітній родині політика Стенлі Джонсона. При народженні хлопчик отримав ім'я Александер Борис де Пфеффел Джонсон, але потім його почали називати просто Борис. Ім'я Борис пояснюється тим, що у сім'ї Джонсонів є російське коріння. Також у Бориса Джонсона є і турецьке коріння: прапрадід по батькові у Джонсона – турецький журналіст (з черкеською домішкою), деякий час навіть був міністром внутрішніх справ Османської імперії Алі Кемаль. По матері прадідом був Еліас Авері Лев, фахівець з палеографії, єврей родом з Російської імперії. Вибухонебезпечна суміш.

У 1983 році Джонсон вступив в Оксфорд – вивчати класичну літературу та історію. Став членом вже згаданого "Баллінгдона". Після закінчення університету влаштувався журналістом в TheTimes. Не побачивши в хлопця особливого потенціалу, йому стали доручати рутинну роботу. Епоха The Times закінчилася скандально – в статті про археологічну знахідку, зроблену в палаці короля Едуарда II, Джонсон привів фальшиву цитату, приписану хрещеному батьку Бориса, історику Коліну Лукасу. Правда виплила назовні, і Джонсона звільнили.

Джонсон влаштувався в The Daily Telegraph, за протекцією свого друга по Оксфорду Макса Гастінгса, який працював редактором. 25-річного Бориса відразу відправили власкором у Брюссель, де він протягом п'яти років висвітлював діяльність Європейської комісії. Джонсон чорнив ЄС як тільки міг. Наприклад, писав, що ЄС збирається заборонити чіпси з креветками, а також регулювати розмір презервативів. Як потім сказав екскомісар ЄС із зовнішньої політики Кріс Паттен, Джонсон "був найбільшим представником фейкової журналістики".

"До кінця свого перебування в Брюсселі його ім'я стало притчею во язицех, - пише Guardian. - Він відчув смак влади і насолоджувався їм".
Після повернення з Брюсселя Джонсона чекала слава – ТВ-шоу, скандали, інтриги.

Небезпечний Борис

Коли Тереза Мей оголосила про відставку, суспільство почало активно тролити її можливого наступника. Соцмережі рясніли знімками Бориса Джонсона з витріщеними очима і скуйовдженим волоссям. Independent порівнював Джонсона з Трампом, попереджаючи при цьому, що Борис - набагато небезпечніше.

"А мені він подобається ... У нас з ним будуть чудові стосунки", – висловився Дональд Трамп про Бориса Джонсона, ніби забувши про їх нещодавню вербальну дуель. Нагадаємо, що коли Джонсон був мером Лондона (2008-2016 роки), Трамп говорив, що деякі райони британської столиці "стали настільки радикальними", що поліція там боїться за своє життя" (до речі, саме під час мерської каденції Джонсон запам'ятався іміджем "Голобородько" , його досить часто можна було побачити їдучим на велосипеді на роботу). Джонсон же парирував, що Трамп демонструє "приголомшливе неуцтво, несумісне з посадою президента Сполучених Штатів". І зробив контрольний постріл, додавши: "Я б запросив його приїхати оглянути весь Лондон і походити містом, якби не боявся піддавати лондонців ризику зустрічі з Дональдом Трампом".

Однак під час останніх дебатів зі своїм конкурентом-торі Джеремі Хантом Борис Джонсон все ж утримався від прямого засудження "расистських" випадів Трампа.

За роки мерства Джонсона найяскравішою подією в житті міста стала літня "Олімпіада-2012". На посаді мера столиці Сполученого Королівства Джонсон відпрацював два терміни, зробивши за цей час собі ім'я далеко за межами Великої Британії.

У 2015 році, залишаючись на посаді мера, Джонсон вдруге потрапив до Палати громад. Наступного року політик проявив себе як один з найпалкіших прихильників Брексіта – курсу з виходу Британії з ЄС.
Після відходу у відставку уряду Девіда Кемерона (однокурсник Бориса по Ітону) Джонсон увійшов до кабінету Терези Мей, де пробув міністром закордонних справ до 2018 року. Причиною відставки стало питання стосовно методу виходу Британії з ЄС. Мей хотіла зробити все м'яко, по-жіночому, Борис же наполягав на жорсткому варіанті, без прелюдій.У цьому весь Джонсон.

Жіноче питання

У той час як одних займає питання, як Джонсон впорається з Брексітом і куди виведе рефлексуючу Велику Британію, інших хвилюють нюанси особистого життя політика.

Восени 2018 року він і його друга дружина Марина Уїллер офіційно оголосили про розлучення після 25 років спільного життя (перша дружина Бориса - Аллегра Мостін-Оуен, на якій він одружився відразу після закінчення Оксфорда).

ФОТО: Борис Джонсон розлучився з другою дружиною після 25 років спільного подружнього життя. У Джонсона і Уілер, четверо дітей: двоє синів і дві дочки

У заяві пари, що розлучалась, було сказано, що вони вже кілька місяців як роз'їхалися, але будуть підтримувати своїх чотирьох дітей. До речі сказати, одружився на ній Борис Джонсон рівно через дванадцять днів після того, як завершилося його розлучення з першою дружиною. Ще через п'ять тижнів Марина народила доньку, Лару Летіс.

У 2004 році Марина вже виганяла Бориса з сімейного гнізда через його інтрижки з журналісткою Петронеллою Уайт, донькою видного лейбористського політика лорда Уайта.

А шість років потому Джонсон був запідозрений дружиною в наявності позашлюбної дитину від арт-консультантки Хелен Макінтайр. Згадані романи Джонсона на стороні - лише мала частина його донжуанського списку.

НА ФОТО: Обраний новим прем'єр-міністром Великобританії консерватор Борис Джонсон порушив багатовікову традицію і в'їхав в офіційну резиденцію на Даунінг-стріт не з своєю дружиною, а з коханкою – Керрі Саймондс.

На початку липня репортери застали його нинішню подругу Керрі Сімондс за приміркою кільця в одному з лондонських ювелірних магазинів. Відразу поповзли чутки про прийдешнє одруження Бориса Джонсона, і якщо вони виявляться небезпідставними, то він стане першим в історії Великої Британії прем'єром, який оформив відносини, перебуваючи на цій посаді.

Brexit: клубок сумнівів

Історія питання. З самого моменту заснування ЄЕС (родоначальника ЄС) Велика Британія була неоднозначно налаштована на членство в організації і не приєдналася до неї в перших лавах. Однак коли дозріла на вступ, вето на процес наклав Шарль де Голль, і тільки третя заявка Лондона була успішною - вже після відходу з поста французького президента.

Однак сепаратистські настрої британців перманентно виникали протягом довгих років, особливо загострившись в другому десятилітті 2000-х.

Реальних обрисів і цілей процес виходу Великої Британії з ЄС (Brexit = Britain+exit) набув 23 липня 2016 року за підсумками консультативного референдуму, коли 51,9% тих, хто проголосував, підтримали вихід з Європейського союзу.

Чому загострилася тема. Офіційний Лондон називає, як мінімум, п'ять головних причин, чому Британії краще покинути ЄС. Основним поштовхом послужили хвилі міграції, які принципово схвалює ЄС і які неможливо контролювати, залишаючись членом ЄС.

Друга причина - витрати. "Ми щодня відправляємо в Брюссель 50 мільйонів фунтів стерлінгів", - цитує один з головних євроскептиків, ексмер Лондона і нинішній прем'єр Борис Джонсон .Тоді як надходження від ЄС становлять приблизно 7 мільярдів євро на рік. Заощаджені на членство в ЄС кошти повинні піти на охорону здоров'я та освіту.

Захист ринку торгівлі. На думку британських євроскептиків, ЄС педалює вплив німецького бізнесу на європейському торговому просторі, в той час як конкурентноздатність британських компаній знижується. Вихід з ЄС дозволить британцям посилити свої позиції в торгівлі з Китаєм, Індією й Америкою.

Ще один важливий аргумент - повернути контроль над економічною і соціальною політикою в інтересах британців, відмовившись від деяких законодавчих актів ЄС.

І, звичайно ж, амбіції. Велика Британія, на думку низки політиків, недостатньо впливає на процеси всередині ЄС, і повинна повернути колишню велич. Британці мають самі вирішувати свою долю, а не довіряти її незрозуміло ким обраним євробюрократам, на яких все більший вплив робить та сама Німеччина.

Прес для ЄС

Для ЄС Brexit, перш за все, політичний ризик, який полягає в тому, що приклад британців можуть успадкувати й інші країни. Наприклад, євроскептики Франції, Італії можуть почати вимагати проведення референдуму про членство і в їхніх країнах.

Друга небезпека, озвучуючи яку, лідери європейських країн намагаються вплинути на Британію - посилення російських позицій у світовій економічній політиці. Є думка, що наслідком Brexit буде ослаблення або повне зняття накладених на Росію санкцій, адже саме Лондон був головним ініціатором цих процесів. Без британської підтримки противники санкцій на адресу Кремля можуть взяти верх.

Ще один ризик, який цілком усвідомлює Лондон, в тому, що у разі виходу Великої Британії з Європейського Союзу фунт стерлінгів може обвалитися до мінімальних значень за останні 30 років. Такі прогнози зробили аналітики, опитані агентством Bloomberg. Згідно з прогнозом впливової бізнес-асоціації CBI, що підтримує збереження Великої Британії в ЄС, вихід з Євросоюзу обійдеться країні в 100 мільярдів фунтів збитку до 2020 року.

І все ж британці голосують "за" вихід з ЄС. Їхнє право.

5 цитат Бориса Джонсона

1. "Я взагалі не особливо фанатію від Влада (Володимира Путіна). Зовсім навпаки ... Його вважають ключовою фігурою величезної пострадянської бандитської клептократії та найбагатшою людиною на планеті ... Хоч він і виглядає як домовик ельф Доббі, насправді він безжалісний тиран" (грудень 2014 року, за півроку до призначення міністром закордонних справ Великої Британії)

2. "Немає сенсу витрачати багато моральної або розумової енергії на заздрість до дуже багатих людей. Вони не щасливі за інших - у них просто більше грошей. Ми не повинні турбувати себе думками про те, чому їм хочеться більше грошей або чому їм приємніше знаходитися у ванних з золотими кранами. Чому мені, власникові 20-річної Toyota, має бути боляче від думки про те, що у когось є новенький Mercedes? Все одно ми всі стоїмо в одних і тих самих заторах".

3. "Ми всі зобов'язані рішуче і виважено протистояти Росії. Це означає збереження наших пов'язаних з Кримом санкцій проти Росії до тих пір, поки регіон залишається під контролем Кремля, і збереження подальших санкцій, поки Мінські угоди на сході України залишаються без уваги".

4. "Голосування за Консервативну партію призведе до того, що груди вашої дружини стануть більшими, а також збільшить шанси на те, що у вас з'явиться свій власний BMW M3".

5. "Мою манеру висловлюватися розкритикував ні більше, ні менше сам Арнольд Шварценеггер. Для мене це нижча точка, мої друзі: мої риторичні здібності розніс в пух і прах австрійський кіборг, що вміє говорити тільки короткими словами".