Головні морські пляжі України: Одеса та її передмістя в 30-ті роки

В наші дні Одеса і її передмістя - головні морські пляжі України, але так було не завжди. До другої половини минулого століття кам'янисте і стрімчасте одеське узбережжя вважалося не найкращим місцем для літнього відпочинку. Полежати з підстілкою, як зараз, можна було лише на лічених природних пляжах.

Після вольниці 1918-1928 років, в 30-ті роки нова влада міцно почистила Одесу. В результаті Одеса передвоєнних років стала ординарно-радянським міщанським провінційним містом де панував бандитизм, контрабанда, а в передмістях лікували від складних шкірних і легеневих захворювань.

У 1930-і роки популярні курорти під Одесою були румунськими, а сама Одеса на початку XX століття не могла похвалитися пляжами.

У міжвоєнний період ця частина Бессарабії була окупована королівською Румунією – завдяки чому молдаванам дістався шматочок морського узбережжя. А вже в 1940 року цю територію приєднали до СРСР.

У Молдові досі ностальгічно зітхають по Чорноморському узбережжю, що на захід від Одеси. Молдавани по старій пам'яті все ще відвідують селища Білгород-Дністровського району: Сергіївка, Затоку, Курортне і Приморське. Колись вони називали їх Шаболат, Бугаз, Будаки-Кордон і Будаки.

Спуск по піщаних крутих берегах до моря був непростий, а підйом - непростий подвійно. До того ж в Сергіївці-Шаболат море від курортників відділяла смуга лиману.

Проте чорноморські пляжі користувалися популярністю і не були порожніми.

У 1930-х роках Організації Охорони здоров'я Ліги Націй ініціювали будівництво протитуберкульозного санаторію для дітей на курорті Бугаз на узбережжі Чорного моря біля кордону з Радянським Союзом.

Проект санаторію був підготовлений за спеціальним замовленням Організації Охорони здоров'я Ліги Націй і здійснювався за її кошти в якості допомоги Румунії в боротьбі з туберкульозом. Будівлю санаторію було споруджено протягом 1933-1934 років. Архітектура і планування головного лікувального корпусу на той момент були уникальні і відповідали всім вимогам для лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз.

А з серпня 1940 після возз'єднання Ізмаїльської області з Україною курорт Бугаз зі всім рухомим і нерухомим майном перейшов у відання головного Курортного управління Наркомату охорони здоров'я УРСР. Частина хворих була евакуйована в Румунію за їхнім бажанням, а санаторій «Затока» продовжив брати на безкоштовне лікування дітей з кістково-суглобовим з усієї України.

Дивно, але сьогодні Будацькому коса в Курортному виглядає майже так само, як на старих румунських листівках 1930-х років: зліва - лиман, трава і нікого, праворуч - пісок, парасольки і відпочиваючі

Село Лебедівка Татарбунарського району на старих листівках іменується на німецький манер Bad Burnas (Курорт Бурнас). Це пов'язано з тим, що це рибальське село в Бессарабії в 1787 році заснували німці-поселенці. Оздоровчий солоний бруд лиману і вуглецеві ванни допомагали лікувати захворювання внутрішніх органів, шкіри, опорно-рухового апарату. Своє лікування тут проходили: маршал ІІ Речі Посполитої Йозеф Пілсудський, румунський король Міхай з сім'єю, поетеса Леся Українка

А ось Одеса не завжди була багата пляжами. Всипаний валунами морський берег не дуже підходив для купання.

Першим громадським пляжем міста став "Ланжерон" на високому стрімкому березі. Тут працювали буфет, танцмайданчики, купальні, магазини.

До речі, морський курорт «Аркадія» тільки в 1920 був націоналізований, а до цього він перебував у приватних руках, він належав великому єврейському промисловцеві Ушера Сігалу.

Популярний серед відпочиваючих пляж "Аркадія" в кінці ХІХ ст. був нагромадженням валунів. Приморську балку з пологим, а не стрімким спуском пригледів для своїх прогулянок бельгієць Еміль Камбіо, директор агентства бельгійських кінно-залізних доріг. Маршрут конки продовжили до балки, на березі побудували перший ресторан на палях. Місцевість назвали Аркадією. А далі понеслося: купальні, ресторації, пивні...

Зараз в Одесі 52 створених людиною пляжі з піску та щебеню, розділених траверсами. Вони складають сім головних пляжних районів Одеси, а саме: Ланжерон, Отрада, Дельфін, Аркадія, Чайка, Золотий Берег і Більшефонтанский. Природних пляжів сім: Крижанівський, «Молода гвардія», «Гідропарк Лузанівка», «Лузанівка-1», «Пересипський», Дача Ковалевського та Чорноморка.

Загальна протяжність одеських пляжів - 20 км, площа - 42,65 га, з яких 23,7 га припадає на штучні берегозахисні споруди. Найбільший одеський (і міський в Україні) пляж - Лузановський. Його протяжність - 1,5 км, ширина - до 70 метрів, площа - 89 тисяч квадратних метрів.

Олена Давиденко.