Pro et contra: що чекає Україну в разі отримання статусу партнера розширених можливостей НАТО

21 січня 2020
последние новости в Украине останні новини в Україні

Україна попросила Північноатлантичний альянс надати їй статус партнера розширених можливостей. 

Що він означає, і які перспективи Києва отримати цей статус, розповідає у своєму матеріалі у вівторок, 21 січня, Deutsche Welle.

Віце-прем'єр уряду України з євроатлантичної та європейської інтеграції Дмитро Кулеба днями попросив НАТО розглянути заявку Києва про надання Україні статусу партнера розширених можливостей. Зараз його мають лише п'ять країн: Швеція, Фінляндія, Австралія, Грузія і Йорданія.

Програму розширених можливостей (Enhanced Opportunities Partner, EOP) Північноатлантичний альянс запустив у 2014 році. Її мета - посилити оперативну сумісність військ країн-учасниць EOP з силами НАТО. Чим вище ця сумісність, тим простіше і ефективніше участь таких держав в місіях і операціях альянсу.

У розмові з DW Дмитро Кулеба навів кілька прикладів того, що статус партнера розширених можливостей дасть Україні.

Віце-прем'єр підкреслив, що деякі навчання НАТО відкриті лише для країн-членів та учасників EOP. Ще одна перевага - більш поглиблений і швидкий обмін розвідувальними даними між альянсом і особливими партнерами. Якби в України вже був цей статус, то обмін з Києвом розвідданими про катастрофу українського "Боїнга", збитого в Ірані, був би більш швидким і ефективним, додав Кулеба.

"Політичний символізм" розширеного партнерства

На сайті НАТО наведено ряд переваг, якими користуються партнери розширених можливостей. Зокрема, це регулярні політичні консультації з питань безпеки, розширений доступ до навчань та обміну інформацією, тісніша співпраця під час криз.

В той самий час, опитані експерти вказують не стільки на практичну користь EOP, скільки на символічне значення.

Основний сенс партнерства розширених можливостей - це політичний символізм, тому що воно визначає країни, до яких НАТО відчуває особливу близькість", - пояснює аналітик брюссельського центру Friends of Europe Джеймі Ши, який раніше працював в штаб-квартирі альянсу.

Надання статусу партнера розширених можливостей не змінює відносини блоку з країною-партнером фундаментально, зазначає Ши.

Тим часом співпраця України з НАТО і так тісна. Представники Києва зустрічаються з колегами з країн-членів альянсу в рамках комісії НАТО-Україна. Хоча Угорщина більше двох років блокує засідання комісії на рівні політиків, на рівні послів ці зустрічі регулярні. У 2008 році альянс вирішив не надавати Україні план дій щодо членства (ПДЧ), замість цього представивши річну національну програму, яка є дорожньою картою реформування України на шляху інтеграції в НАТО.

Участь в EOP - членство в "клубі обраних"

Альянс також дав старт процесу, покликаному зробити співпрацю з Україною більш ефективним. Йдеться про ініціативу "один партнер, один план", покликану об'єднати всі програми по взаємодії в одну. Як повідомив Кулеба, незабаром в Україну прибуде місія експертів НАТО, для завершення роботи над цією ініціативою.

За словами Джеймі Ши, Україна і без EOP може попросити альянс про додаткові можливості - наприклад, для посилення оперативної сумісності її збройних сил з військами НАТО. І все ж Ши називає партнерів розширених можливостей своєрідним "клубом обраних" для НАТО.

Оскільки таких країн всього лише п'ять, перебування в їх числі несе певний престиж, і тому Україна хотіла б бути частиною цього клубу, хоча б заради політичного символізму.

Брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Літі згоден з тим, що партнерство розширених можливостей має, перш за все, символічне значення.

"Наступний логічний крок після статусу EOP - це членство. Можна сказати, що це партнерство - зал очікування для членства в альянсі", - додав Літі.

Перспективи отримання Україною статусу EOP

Але саме таке сприйняття може перешкодити отриманню Україною нового статусу. Адже рішення про це знаходиться в руках Північноатлантичного альянсу. Іншими словами, його прийняття можливе лише за наявності консенсусу всіх 29 держав-членів НАТО. І тут сам Кулеба вказав на проблему, визнавши, що деякі держави ще "розглядають питання, чи слід Україні давати цей статус".

Віце-прем'єр не став уточнювати, про які саме держави йдеться. У свою чергу, Бруно Літі передбачає, що бажання президента Франції Еммануеля Макрона зблизитися з Росією може стати причиною для Парижа перешкоджати поглибленню відносин України та НАТО.

Нагадаємо, що у 2008 році саме Франція і Німеччина завадили наданню Україні ПДЧ. Свою роль можуть зіграти і очікування всередині НАТО щодо реформ в Україні. За словами Джеймі Ши, деякі країни альянсу можуть вважати, що отримання Україною статусу EOP "до того, як практична робота завершена, не обов'язково буде мотивувати Київ підтримувати реформаторські зусилля".

Обидва експерти підкреслюють, що якщо НАТО і вирішить не давати Україні новий статус, то це стане виключно політичним рішенням. В той самий час, альянс не буде це робити прямо, щоб ні у кого не виникло враження, що підтримка Києва з боку Брюсселя ослабла, адже це не так, впевнені і Літі, і Ши.

Новий статус України - більше обов'язків

Бруно Літі констатує, що кожен з партнерів розширених можливостей приносить істотну користь самому альянсу. Наприклад, Йорданія важлива як партнер НАТО в боротьбі з тероризмом на Близькому Сході. А обмін розвідданими з Австралією потрібен НАТО для розуміння ситуації в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, зокрема, щодо дій Китаю, пояснює експерт.

Також для Північноатлантичного альянсу має значення і участь в його операціях. Показовою є місія "Рішуча підтримка" в Афганістані, в якій залучений 21 український військовий, тоді як Грузія направила 871 солдата.

"Партнери розширених можливостей не тільки" споживають "безпеку, вони також є її "постачальниками". Тому Україні слід продемонструвати, що вона вносить вклад в систему колективної безпеки НАТО", - радить Літі та вітає, у зв'язку з цим, намір Києва направити 20 своїх військових в Ірак на підтримку місії НАТО, про що віце-прем'єр Кулеба оголосив у Брюсселі.

Нагадаємо, що віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба попросив НАТО розпочати офіційну процедуру розгляду заявки України на приєднання до Програми розширених можливостей НАТО. Про це Кулеба заявив в ході засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів, яке відбулося в штаб-квартирі альянсу в середу, 15 січня.

Кулеба переконаний, що Україна повинна стати учасницею Програми розширених можливостей НАТО з практичних, а не з політичних міркувань. На його думку, це сприятиме оперативному обміну розвідувальними даними, поглибленій взаємодії з Альянсом та підвищенню безпеки, зокрема, в Чорноморському регіоні.

Також повідомлялося, що Північноатлантичний альянс у 2020 році відповість на розміщення російських крилатих ракет з ядерною зброєю в Європі. Про це заявив генсек НАТО Йенс Столтенберг.

"Коли мова йде про SSC-8, то ми будемо працювати над системами ППО і протиракетної оборони, над звичайними озброєннями, над підвищенням боєздатності та продовженням термінів попередження", - заявив очільник НАТО.

Всі головні новини з доставкою в Ваш месенджер Телеграм
2
Матеріали по темі
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Біля Офісу президента України на час новорічних свят облаштували безкоштовну ковзанку, карусель, резиденцію Святого Миколая та святкові фотозони. Журналіст ASPI news відвідав локацію та розкаже, що очікує на гостей новорічної Банкової.

20 грудня 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Президент України Володимир Зеленський подав до парламенту низку законопроєктів про множинне громадянство. Оцінку такій ініціативі для агентства ASPI news дав нардеп 9-го скликання Дмитро Разумков.

14 грудня 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Члени парламентської фракції "Слуга народу" одягли футболки з написами "За Президента. Проти олігархів" на час виступу Володимира Зеленського зі щорічним посланням до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Кореспондент ASPI news дізнався у "Слуг", чому вони вирішили організувати такий флешмоб.

1 грудня 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

У понеділок 29 листопада відбувся Online Summit від Мінцифри. Для українців було презентовано нові сервіси, які будуть пов’язані із соціальною та пенсійною сферами.

29 листопада 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Біля Офісу президента України на час новорічних свят облаштували безкоштовну ковзанку, карусель, резиденцію Святого Миколая та святкові фотозони. Журналіст ASPI news відвідав локацію та розкаже, що очікує на гостей новорічної Банкової.

20 грудня 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Президент України Володимир Зеленський подав до парламенту низку законопроєктів про множинне громадянство. Оцінку такій ініціативі для агентства ASPI news дав нардеп 9-го скликання Дмитро Разумков.

14 грудня 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Члени парламентської фракції "Слуга народу" одягли футболки з написами "За Президента. Проти олігархів" на час виступу Володимира Зеленського зі щорічним посланням до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Кореспондент ASPI news дізнався у "Слуг", чому вони вирішили організувати такий флешмоб.

1 грудня 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

У понеділок 29 листопада відбувся Online Summit від Мінцифри. Для українців було презентовано нові сервіси, які будуть пов’язані із соціальною та пенсійною сферами.

29 листопада 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Жан Беленюк готовий продати свою олімпійську золоту медаль на благодійному аукціоні. Про деталі майбутнього продажу інформаційному агентству ASPI news розповів сам олімпійський чемпіон і нардеп зі "Слуги народу".

12 листопада 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Розвиток українського спорту завжди був важливим, проте трудомістким процесом. Особливо складно робите це зараз, в умовах коронокризи.

11 листопада 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Верховна Рада повинна демонструвати правильний приклад українцям щодо питань вакцинації від COVID-19. Про це інформаційному агентству ASPI news повідомив нардеп Олексій Гончаренко.

3 листопада 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Москва звинуватила Анкару у тому, що українська армія купленим у турків ударним безпілотником Bayraktar знищила артилерійський розрахунок окупантів на Донбасі. Як Україні слід відреагувати на заяву Туреччини щодо перейменування дронів, які використовує ЗСУ, пояснив політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.

1 листопада 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

У суботу, 30 жовтня, на місцевих виборах у Грузії провладна партія "Грузинська мрія" упевнено перемогла у другому турі опозиційний "Єдиний національний рух" третього президента Міхеїла Саакашвілі. Наслідки вибору грузинів прокоментував політолог, нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.

1 листопада 2021
последние новости в Украине останні новини в Україні Стаття

Чорнобильська аварія стала трагічною сторінкою для всього світу, однак для Російської Федерації – це стало приводом для створення фейків. Про це заявила співзасновниця StopFake Ольга Юркова.

28 жовтня 2021
Вибір редакції
последние новости в Украине останні новини в Україні Інтерв'ю

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва готова до переговорів з Києвом у разі, якщо українська армія складе зброю. Про мету Кремля у війні з Україною, ASPI news розповів директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

25 лютого 2022

Депутати Верховної Ради України працюють над законопроєктами щодо посилення кібербезпеки в Україні. Про це повідомила голова партії "Голос" Кіра Рудик. 

23 лютого 2022

Нардеп із фракції "Європейська солідарність" Володимир В'ятрович вважає, що слова українського дипломата Вадима Пристайка щодо можливості України відмовитись від вступу в НАТО можуть бути не випадковими. Про це він заявив у коментарі журналістці ASPI news.

16 лютого 2022

Батьки військових, що загинули під час проходження служби, провели під Офісом президента "Мітинг Справедливості". Вони наголосили, що не вірять у самогубства своїх дітей та вимагають покарання військового керівництва.

3 лютого 2022