Судова реформа – розвантаження судів чи нові можливості для злочинців?

4 жовтня 2017 року, 234 голосами народних обранців було ухвалено закон про судову реформу «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», поданий президентом Петром Порошенком.

Відразу варто зауважити, що цю реформу чекали понад 2 роки, адже вона обіцяє замінити три верховних судових органів одним (замість Верховного Суду і трьох вищих спеціалізованих судових інстанцій, буде запроваджено всього один Верховний Суд, що суттєво спростить бюрократичну тяганину з касаційними скаргами та ін.). Оновлений Верховний Суд зможе повноцінно працювати, не зустрічаючи перешкод. До того ж, у судовій сфері буде створена єдина система електронного судочинства. Відтепер судові процеси будуть відкритими з правом вільної аудіо- та відеозйомки.

Варто зауважити, що у найближчому часі буде переформована робота апеляційних та місцевих судів (з переатестацією та оновленням суддів). Проте, як показує практика, оновлення суддівського корпусу – це марудна і кропітка справа, до того ж оновити майже повністю корумповану систему – це справа не на один рік, навіть якщо бути оптимістом і вважати, що це взагалі можна реалізувати.

Критичні оцінки майбутнім результатам судової реформи висловлюють ледь не всі юристи. Адже у новому законі є досить багацько не просто шпарин, які ставлять під сумнів реалізацію законності але й взагалі – величезні дірки, через які потенційним порушникам закону вдасться з легкістю уникнути відповідальності.

Наприклад, цим законом передбачені моменти, які можуть допомогти злочинцям уникнути справедливого покарання. До речі, ця поправка була подана нардепом Андрієм Лозовим. Він запропонував обмежити час, відведений на розгляд справи, в залежності від ступеню тяжкості. Ця поправка дозволить закрити справи по Майдану, партійній касі Партії Регіонів та багатьом іншим справа. До того ж, якщо слідчий буде, наприклад, «зацікавлений» у безкарності порушника, він може просто тягнути час з передачею справи до суду і, тим самим, дозволить уникнути відповідальності злочинцям.

«Найважчі справи будуть повинні розглянуті протягом півроку. А такі справи потребують десятків і десятків слідчих експериментів, експертиз і всього іншого. Я не розумію, як тепер будуть працювати слідчі органи, прокуратури, СБУ та МВС», – прокоментував ситуацію заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв.

Проте міністр юстиції України Павло Петренко запевняє, що така ініціатива законодавців посприяє розвантаженню судів та: «Підвищить якість розгляду кожної окремої справи». Однією з форм підвищення якості розгляду справ, на яку натякав міністр юстиції, можна вважати механізм автоматичного арешту коштів. Але якщо цей механізм буде розроблено аналогічно до автоматичного блокування податкових накладних, через який вже виникла велика кількість скандалів та проблем у бізнес сфері, краще його залишити на у ручному режимі.

Проте, варто зауважити, що юристи відмічають не лише негативні моменти. Наприклад, позитивним кроком у новій реформі можна вважати той факт, що законодавці нарешті чітко розмежували юрисдикції адміністративних, господарських та загальних судів; опрацювали інструменти поетапного вводу електронного правосуддя та прописали чіткі критерії розподілу справ між суддями.