В Україні скасовують інтернати: що буде з дітьми?

За твердженням чиновників, лише 10% дітей, які перебувають в інтернатах, є повними або частковими сиротами або позбавленими батьківського піклування.

Багато експертів з соціальних питань побоюються, що скасування системи інтернатів призведе до того, що дітей просто почнуть повертати в неблагополучні сім'ї, пообіцявши їм матеріальну підтримку. Такі дії навряд чи приведуть до поліпшення ситуації з інтернатськими дітьми, багато з яких потребують спеціалізованого догляду.

Самі чиновники визнають, що проблеми слід почати вирішувати на більш високому організаційному рівні.

«Неможливо говорити, що у нас на місцях організовано допомогу сім'ям. У нас соціальні служби вміють тільки відбирати дітей у сім'ї. І це ні для кого не секрет », - заявила керівник харківського обласного фонду«Громадська альтернатива» Марія Ясеновська.

Жалюгідний стан українських соцслужб, як в кадровому, так і в фінансовому плані - тема для окремої розмови.

Скасування системи інтернатів здатне викликати резонанс на міжнародному рівні, оскільки чимало благодійних фондів та організацій, що займаються адресною допомогою українським дитячим будинкам та інтернатам, можуть негативно відреагувати на ініціативу української влади. Оскільки результати останніх десятиліть показують, що інтереси можновладців у багатьох питаннях стоять на порядок вище, ніж життя і достаток простих смертних.

З 6,5 млрд гривень, які щорічно виділяється на утримання інтернатів, безпосередньо на дитину йде лише 15%.

Наприклад, в середньому, на харчування однієї дитини виділено 120 грн в день (це в кращому випадку). Решту коштів - оплата праці працівникам, утримання приміщень та адміністративні витрати.

Результатами таких капіталовкладень є те, що з майже 300 тис. дітей, які за 25 років Незалежності України випустилися з інтернатів, лише менш як 10% успішно соціалізувалися.

В уряді начебто розуміють, що є проблеми

Зокрема прем'єр-міністр Володимир Гройсман вважає, що слід працювати за схемою, яка закладена в страхову медицину, коли гроші «ходять за людиною».

«Ми повинні відійти від практики утримання установ, ми повинні інвестувати в дитину. Дитина повинна бути підготовлена, психічно здорова, захищена, вона має вийти в дорослий світ абсолютно конкурентоспроможною », - підкреслив прем'єр.

Але на даному етапі - це всього лише слова, не підкріплені реальними діями. Все, що було зроблено керівництвом країни на шляху реформування системи інтернатів - це запуск програми наставництва. Щоб хоч якось допомогти вихованцям інтернату адаптуватися в суспільстві, з жовтня 2016 року в Україні запрацювала «програма наставництва». Кожен бажаючий може стати наставником для дитини з інтернату і допомагати йому соціалізуватися.

Також в Україні вже діють патронатні сім'ї та центри соціальної підтримки дітей і сім'ї, де діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, перебувають тільки тимчасово.

«Якщо дитина перебуває в сім'ї алкоголіків, наркоманів, то, безумовно, його потрібно забирати, можливо, без позбавлення батьківських прав, для цього ми створюємо не тільки центри і притулки, але і патронатні сім'ї. Вона повинна йти не в інтернат, а бути в сім'ї.

В даний час працюємо з біологічними батьками, якщо не припиняється алкоголізм і т.д., якщо в сім'ї не створюються адекватні умови для існування дитини, то таку сім'ю треба позбавляти батьківських прав. Після цього дитину можна влаштувати до сімейних форм виховання », - зазначив директор Департаменту захисту прав дітей та усиновлення Міністерства соціальної політики Руслан Колбаса.

У той же час в громадських організаціях, що займаються дітьми, які перебувають в інтернатах, переконані, щоб позбутися від такого поняття, як інтернат, треба особливу увагу приділити саме збереженню біологічної сім'ї. Чого зараз майже не відбувається. Потрібно створювати центри підтримки сім'ї, які працювали б з сім'ями в складних життєвих обставинах і надавали соціальний супровід. Однак не в тому вигляді, в якому вони існують зараз.

А як у світі?

Закладів для постійного проживання дітей, позбавлених батьківського піклування, немає в більшості розвинених країн світу. Наприклад, в США є тільки тимчасові притулки, в яких знаходяться діти до моменту розміщення їх в прийомну сім'ю. На кожну дитину держава виплачує компенсацію.

У той же час більшість європейських країн особливу увагу приділяє саме підтримці сімей. Наприклад, в Польщі концентрують увагу на працевлаштуванні батьків, які проживають в складних умовах. В Угорщині багатодітна сім'я взагалі не платить податки з доходів фізичних осіб. Також сім'ям надається субсидія від держави в розмірі 33 тисяч євро, і ще 33 тисяч євро довгострокова позика на покупку житла.

Навряд чи слід нагадувати, що в Україні відсутні розвинені інститути допомоги і реабілітації, як батьків, так і дітей, які опинилися «за бортом» нормального суспільного життя. Тому підходити до скасування інтернатів необхідно дуже обережно, попередньо підготувавши відповідну базу.