Жінки і чоловіки зустрілися на рівному місці

Розмови про гендерну рівність в політиці вимагають багато часу
 

Катерина Жилкова

Сьогодні, 25 жовтня, в Національному музеї Тараса Шевченка пройшов медіамарафон "Рівність у політиці", організатором якого виступив Національний демократичний інститут (НДІ). Захід був присвячений обговоренню рівного доступу до участі у політиці жінок і чоловіків.  

Головними діючими особами медіамарафону стали віце-прем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, народна депутатка Інна Совсун, заступниця голови Київської міської державної адміністрації з питань соціальної політики, розвитку туризму та суспільних комунікацій Марина Хонда.

До дискусії з приводу питання гендерної рівності також були запрошені політичні діячі загальнонаціонального та регіонального рівнів, члени уряду, співробітники медіа та представники громадських організацій. 

Відкривали медіамарафон заступник директора НДІ в Україні Ієн Вудвард і посол Швеції в Україні Тобіас Тиберг. 

На питання про бар’єри, які існують для жінок на шляху до політичної кар’єри, які інструменти оцінки гендерної рівності існують на місцевому рівні та як забезпечити сталість досягнень у сфері гендерної рівності у владі відповідала Марина Хонда. 

За її словами, на законодавчому рівні перші кроки вже були зроблені, проте для місцевого рівня треба їх довго доводити через ЗМІ, щоби ні в кого не викликало сумніву, що "жінка має мати право реалізувати своє право".

"Ви знаєте, якщо виїхати кудись у селище або маленьке місто, то термін "гендер" все ще сприймається як фемінізм, як щось не наше, не українське. Але давайте поговоримо відкрито: усім жінкам з дитинства говорили, що головне удачно вийти заміж. І на сьогодні влада на загальнодержавному рівні нарешті прийняла, що справа не у цьому фемінізмі, а в гендерній рівності прав, в першу чергу. Щодо місцевого рівня, тут теж поговоримо відкрито. Немає в нас наразі можливостей і рівностей для реалізації жінок. В нас є посади, котрі обіймають жінки, але ж яке ставлення до цього факту у суспільства? На жаль, це стереотипи, які є майже у кожного. Чоловік може бути жорстким до своїх рішень, проте жінку не сприйматимуть адекватно, якщо вона буде такою. Проте, існує також питання до самих жінок – чи готові вони бути мамами та працювати в один час. Бо після народження дитини деякі забувають про свої цілі та саморозвиток", – стверджує Хонда.

Інна Совсун навела приклад, як навіть книжки у школах впливають на розповсюдження стереотипів.

"Розумієте, відкривши будь-яку шкільну книжку, можна побачити картинку, як мама готує, вбирає або займається дитиною, а батько читає на дивані газету, або приходить додому з дипломатом, ніби після роботи. Я бачу це не лише у дитячих малюнках, але й майже кожен день чую жарти у стилі: "ой, знов хочете подискутувати на тему, хто кому повинен двері відчиняти". Мені здається, такі жарти та відношення повинні залишити в минулому. Парламентарі та кожен з нас повинен зрозуміти проблематику, аби бути спроможними її обговорювати, бо кожен щось чув, але навіть уяви не має, наскільки ця проблема глибоко засіла", – зазначає Совсун.

Дмитро Кулеба також намагався дати відповідь, чи відповідає державна політика суспільному запиту на гендерну рівність.

"Мене тішить новина, що в Україні росте з кожним днем запит на справедливість і на рівність також. Уряд, в якому я зараз працюю, є найбільш просунутим серед інших. В нашій команді шість жінок. І я сподіваюсь, що ця кількість буде зростати. Хотів сказати: "з кожним новим урядом", але подумав, що поки ладно, промовчу, життя покаже. Для мене, як до представника цієї посади, головне все ж таки слово рівність. Я хочу, щоб мої діти росли у здоровому суспільстві. І справа не тільки у статі, але й в людському ставленні. Будувати здорове суспільство – справа не тільки уряду і парламенту, але й кожного з нас", – додав пафосу віцепрем'єр Кулеба.