Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що останній саміт «Групи семи» продемонстрував важливий переломний момент у позиції західних союзників щодо війни Росії проти України. 

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.

Міністр цифрової трансформації та оборонних інновацій України Михайло Федоров заявив, що за підсумками чергового засідання Контактної групи з питань оборони України (“Рамштайн”) союзники підтвердили нові пакети військової допомоги, які включають далекобійну артилерію, крилаті ракети та масштабну підтримку українських безпілотних систем.

Президент США Дональд Трамп заявив, що розгляне звернення України щодо отримання ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони, що може стати частиною ширшої домовленості між Києвом і Вашингтоном у межах союзницької підтримки.

Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.

Країни «Групи семи» домовляються розширювати виробництво далекобійного озброєння та посилювати можливості України, щоб змінити баланс сил у війні проти Росії.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що країни «Групи семи» готові допомогти Україні пройти наступний зимовий період у разі продовження російської агресії. 

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.

У Києві після ворожої атаки 15 червня в різних районах столиці розгорнули штаби та пункти допомоги для постраждалих мешканців. Там кияни можуть отримати консультації, подати заяви на компенсацію, а також матеріали для тимчасового закриття пошкоджених вікон.

Лід: Міністерство оборони України звернулося до міжнародних партнерів із пропозицією створити спеціальний фонд обсягом 20 мільярдів доларів для фінансування виробництва далекобійних безпілотників, ракетних систем та інших високоточних засобів ураження. 

Американські законодавці включили продовження підтримки України до проєкту оборонного бюджету США на наступний фінансовий рік, продемонструвавши намір зберегти стратегічне партнерство з Києвом попри політичні дискусії у Вашингтоні. 

Україна отримала першу офіційну реакцію на звернення президента Володимира Зеленського до президента США Дональда Трампа та американського Конгресу щодо посилення протиповітряної оборони. 

У Вашингтоні розгортається нова політична драма: Конгрес США ухвалює рішення щодо просування пакету допомоги Україні, незважаючи на позицію президента Дональда Трампа, який намагався загальмувати процес.

Президент Володимир Зеленський заявив, що шість країн офіційно підтвердили внески до Фонду довгострокової підтримки України (PURL), наголосивши, що це зміцнює позиції Києва та гарантує стабільну допомогу у війні проти Росії.

Мешканці української столиці, які постраждали внаслідок масованої атаки, що сталось уночі, можуть звернутись за безкоштовною допомогою:

Міністр нападу США Піт Гегсет підтвердив непохитну підтримку України у війні проти російської агресії. Він заявив, що Вашингтон продовжить надавати Києву військову, фінансову та політичну допомогу, наголосивши: «Ми стоятимемо поруч з Україною стільки, скільки буде потрібно».

П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.

Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.