Бюро економічної безпеки: експерти прогнозують кінець епохи тиску на бізнес
Днями президент підписав Закон про Бюро економічної безпеки. Чи припинять після цього правоохоронці тиснути на бізнес, з’ясовувало ASPI news.
Нагадаємо, ще 25 серпня 2020 року, парламент ухвалив Меморандум про кредит ЄС. Ще раніше, в липні, документ про виділення позики з української сторони підписали міністр фінансів Сергій Марченко та голова Національного банку Кирило Шевченко. Власне за втілення в життя українських зобов’язань під гарантії держави нардепи й проголосували. Зокрема, за умовами Меморандуму, поступово має бути ліквідована податкова міліція та започатковано нове агентство з фінансових розслідувань.
Нагадаємо, що створенням Бюро фінансових розслідувань, як органу протидії економічним злочинам проти держави (за аналогом з американським ФБР та Державним агентством США з протидії фінансовим злочинам), перейнявся опальний експрем'єр та чинний полум’яний борець з "зовнішнім управлінням державою" Микола Азаров ще у 2013 році. Саме тоді вперше був розглянутий законопроєкт "Про Службу фінансових розслідувань України (фінансову поліцію)".
Потім питанням займався уряд Арсенія Яценюка, який доручив у 2014 році підготувати концепцію формування БФР, що замінила б податкову міліцію та вмістила б в собі підрозділи МВС та СБУ по боротьбі з економічними злочинами. Після довгих обговорень про проєкт на деякий час забули, поки Мінфін не анонсував запровадження БФР не пізніше 2017 року.
Минулого року тодішній секретар РНБО Олександр Данилюк повідомив, що створення БФР розглядається Володимиром Зеленським як пріоритетне завдання. За дорученням президента відповідний проєкт закону був внесений до Верховної Ради як невідкладний, проте вже за місяць документ зняли з розгляду. Безрезультатно гуляли парламентом ще декілька подібних законопроєктів, аж доки уряд Шмигаля не обміняв створення БФР на макрофінансову допомогу від ЄС.
І ось протягом семи місяців закон зрештою 22 березня 2021 року з’явився потрапив на підпис президенту. Правда фінкомітет Ради, котрий розробляв цей проєкт, вигадав структурі нову назву – Бюро економічної безпеки (БЕБ). Законодавці запевнили, що основним завданням нового правоохоронного органу стане саме аналітична робота по запобіганню та виявленню злочинів щодо ухиляння від сплати податків, незаконного заволодіння активами тощо. Хоча силові повноваження будуть присутніми й у новоствореної структури.
Важливо, що БЕБ стане єдиним органом, який буде займатися економічними злочинами. По-перше, після його створення нарешті ліквідують податкову міліцію. По-друге, функцій розслідувати фінансові справи втратять економічний підрозділ СБУ (сумнозвісний департамент "К") та підрозділи Національної поліції.
Директора БЕБ буде обирати конкурсна комісія з 9 осіб (по три від РНБО, Верховної Ради та Кабміну). При цьому бюро буде підпорядкований уряду, який має право навіть звільнити директора БЕБ. Законодавець не поставив запобіжника від небезпеки проникнення у БЕБ колишніх співробітників податкової міліції. "Така люстрація є антиконституційною", – пояснив голова парламентського фінкомітету Данил Гетманцев ("Слуга народу").
Тому перемогти конкурс на посади у бюро зможуть кандидати, котрі мають відповідну освіту та пройдуть психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа, хоча його результат слугуватиме лише додатковим фактором. Не візьмуть до БЕБ людей з судимістю за кримінальне правопорушення, громадян іншої держави, тих, хто не пройшли антикорупційну перевірку та боржників-аліментників.
На створення БЕБ відводиться пів року перехідного періоду. Весь цей час податкова поліція ДФС буде працювати. Наразі підприємцям треба трохи почекати.
Раніше ASPI news повідомляло, що голова ДПС Олексій Любченко назвав пріоритети на посаді. Також чиновник назвав головні здобутки під час роботи.
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.
Український бізнес сьогодні живе у стані постійного випробування. Після кількох років війни, втрати ринків, зростання витрат і зниження купівельної спроможності — підприємства не просто працюють, вони змушені виживати.
Ситуація в Україні змінює підхід до підприємництва. Антон Шухнін, власник Domino, підприємець із багаторічним досвідом, переконаний: сучасний бізнес має поєднувати ефективність із соціальною відповідальністю.
Повномасштабне вторгнення з лютого 2022-го докорінно змінило умови ведення бізнесу в Україні: воєнний стан, мобілізація, валютний контроль, постійні обстріли, нові правила оподаткування — усе це стало новою реальністю. У цій складній ситуації бізнес вимушений адаптовуватись, знаходити нові моделі, забезпечувати безпеку працівників і зберігати життєздатність.
В Україні зафіксують ціну на газ для побутових споживачів. Крім того, жителів прифронтових громад заборонять відключати від енергозабезпечення навіть за умови заборгованості.
Європейський Союз розробляє новий механізм допомоги Україні з використанням заморожених російських активів. Мова йде про "репараційний кредит", який буде погашений, коли Україна отримає від Росії репарації за збитки, понесені під час повномасштабної війни, повідомило Reuters.
Непокрита потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік становить 18,1 млрд дол. (827,17 млрд грн за курсом долара, закладеним у проєкті Держбюджету-2026 на рівні 45,7 грн/дол).
Питання оподаткування спадщини залишається одним із найчастіших серед українців, особливо в умовах, коли передача майна у спадок або в дар стає актуальною темою через війну та зміну життєвих обставин.
У Києві відбувся Форум «Діалог влади з бізнесом», організований у межах швейцарсько-українського проєкту «Зміцнення членських бізнес-об’єднань мікро-, малих і середніх підприємств в Україні» за підтримки ПРООН та Міністерства економіки України.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну відбулися фундаментальні зміни у відносинах між державою та бізнесом. Як зазначає підприємець і власник компанії «Доміно» Антон Шухнін, усі структури — від силових до економічних — об’єдналися навколо спільної мети: перемоги України.
Жовтень став одним із найактивніших місяців року для криптовалютного ринку. Обсяг спотової торгівлі біткоїном на провідних централізованих біржах перевищив $300 млрд, із яких $174 млрд припали на Binance. Це — другий за величиною показник у 2025 році, який демонструє суттєве пожвавлення інтересу до цифрових активів.