Депутати "Слуги народу" та "Європейської солідарності" прокоментували законопроєкт про гральний бізнес (Відео)

Через значну кількість правок законопроєкт про легалізацію грального бізнесу досі не проголосований у другому читанні. Кореспонденти ASPI news поспілкувалися з депутатами із фракцій "Слуга народу" та "Європейська солідарність", аби почути аргументи "за" та "проти" легалізації азартних ігор в Україні.
Законопроєкт про легалізацію грального бізнесу на сьогодні – один із найбільш обговорюваних та неоднозначних, і є причиною тривалих дискусій серед народних обранців. 19 грудня 2019 року під час засідання Верховної Ради монобільшості не вдалося "провести" його у першому читанні. Тоді депутатів, які вагалися, переконала не голосувати за проєкт емоційна промова народної депутатки від фракції "Батьківщина" Ольги Белькової, яка розповіла, що її син з 18 років страждає ігроманією, а сім'я стала залежною від кредиторів і їхнього шантажу. Тоді депутатка зазначила – дослідження європейців довели зв'язок між легалізацією грального бізнесу та ігровою залежністю.
Згодом, після доопрацювання законопроєкту профільним комітетом, 16 січня 2020 року нардепи все ж проголосували за нього у першому читанні. Розгляд у другому читанні розпочався 30 червня, до проєкту закону було внесено близько трьох з половиною тисяч поправок. Скільки часу займе їх розгляд – поки що не відомо, але обговорення доцільності легалізації грального бізнесу триває і досі. Її прибічники наводять основний аргумент – незважаючи на заборону азартних ігор в Україні, нелегально продовжувало працювати безліч "точок", і у випадку виведення їх з тіні до бюджету України надійде кілька мільярдів гривень. Противники ж роблять акцент на соціальному аспекті – ніякі кошти не варті заохочення ігроманії.Кореспонденти ASPI news поспілкувалися з депутатами із провладної фракції "Слуга народу" та опозиційної –"Європейська солідарність", аби дізнатися їх позицію щодо цього питання.
Ірина Верещук, фракція "Слуга народу"
Я утрималася від голосування в першому читанні, бо не бачила потреби такий законопроєкт підтримувати. Якщо щиро, я не вважаю, що це найнагальніше питання сьогодні. Я вирішила, що голосуватиму за законопроєкт у другому читанні. Не підтримати його – все одно що продовжити існування "чорної діри" з гральним бізнесом.
Ми більше 10 років маємо ситуацію, коли повна заборона грального бізнесу працює не на суспільство. Ми бачимо, як "розплодилися" гральні автомати по всіх куточках нашої держави. Саме цей законопроєкт забирає їх з вулиць. Це дуже важливо. Я, як міський голова, боролася з незаконними гральними автоматами у себе в місті, і знаю, наскільки це сізіфова праця: ти тут закрив – а вони в іншому місці відкрилися, і їх уже вдвічі-втричі більше. Вони діяли незаконно – а ти їх не можеш притягнути до відповідальності. Цей законопроєкт має зняти це питання.
Ніна Южаніна, фракція "Європейська солідарність"
В разі ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу в нинішньому вигляді держава не буде отримувати обіцяних мільярдів податків, а держбюджет понесе значні витрати. Щоб контролювати організацію азартних ігор, буде створено окрему комісію. Вона матиме спеціальний статус, відокремлені регіональні підрозділи, це фактично буде ще одне міністерство. У більшості країн світу контроль за гральним бізнесом виконують окремі департаменти в структурі міністерств фінансів. Незрозуміло, навіщо витрачати кошти, яких і так замало, на створення ще одного міністерства.
Крім того, закон про легалізацію грального бізнесу чомусь не передбачив створення системи онлайн-моніторингу за іграми (подібні системи запроваджені в більшості країн). Завдяки йому держава може бачити в режимі реального часу, скільки гравців у залі, як вони ідентифіковані тощо. Коли ви побачите наступний законопроєкт – про оподаткування азартних ігор, то ви зрозумієте, чому ця система моніторингу не планується. До оподаткування доходів організатора азартних ігор застосовується нульова ставка – аж до моменту введення системи онлайн-моніторингу! Поки її немає – нульова ставка. Як думаєте, вона з'явиться коли-небудь?! Без онлайн-моніторингу не буде ні реєстру осіб, недопущених до ігор, ні контролю за ідентифікацією гравців. Як депутати будуть дивитися в очі людям, які потерпатимуть від цього закону?.. Люди, які лобіюють цю тему, роблять це тільки за великі гроші або за корупційні вигоди.
Данило Гетманцев, фракція "Слуга народу"
Я підтримую проєкт про гральний бізнес. Врешті-решт, ми повинні вивести з вулиць весь цей непотріб, який там є протягом 28 років, і налагодити нормальний, цивілізований ринок грального бізнесу, обмеживши розташування гральних закладів готелями. Ніщо не може сприяти лудоманії більше, ніж той ринок, який є зараз. Ми з вами стимулюємо нелегальний гральний бізнес і лицемірно робимо вигляд, що нічого не відбувається. Досить нам уже цієї брехні.
Микола Княжицький, фракція "Європейська солідарність"
Наша фракція не підтримує цей законопроєкт. Я подавав правку, щоб не менше 30% коштів від азартних ігор спрямовувались на підтримку культури – в Український культурний фонд, в Інститут книги… Ця правка не була підтримана, а заробляти на бідних людях в умовах економічної кризи, з нашої точки зору, аморально.
Олександр Дубінський, фракція "Слуга народу"
Я – за легалізацію грального бізнесу, тому що він має вивести цей ринок з тіні. І як би хтось не розповідав, що це погана, брудна історія, – він існує. Люди як грали, так і гратимуть. Тож якщо вони грають, то хай платять податки, будуть під наглядом, буде реєстр гравців-ігроманів, не буде допуску неповнолітніх. Це буде контролюватися, і буде відповідальність за ведення нелегального грального бізнесу. В гральних закладах, відповідно до законопроекту, будуть проводити реєстрацію гравців. Після ідентифікації клієнта (паспорт, код), якщо ти знаходишся в реєстрі ігроманів, то система тебе не допускатиме автоматично.
Нагадаємо, що законопроєкт про легалізацію азартних ігор-2020 передбачає можливість організовувати та проводити азартні ігри у казино, букмекерських конторах, залах ігрових автоматів, проводити лотереї, а також ігри в покер через інтернет. За проведення азартних ігор без ліцензії впроваджується кримінальна відповідальність. На вулицях діятиме обмеження на розміщення гральних закладів, казино буде розміщуватися виключно у п'ятизіркових готелях, а букмекерські пункти та зали гральних автоматів – у три-п'ятизіркових готелях.
Раніше ASPI news писало, що законопроєкт про легалізацію грального бізнесу підтримав Голова Виконавчого комітету Національної ради реформ України Міхеіл Саакашвілі.
Україна потребує значної міжнародної підтримки - щодо 2026 року, то йдеться про понад 40 мільярдів доларів. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час 14-го засідання керівного комітету платформи в межах URC-2025.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.
Державна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.
Надійність та довговічність інфраструктурних об’єктів неможливі без ретельного контролю якості на кожному етапі будівництва. Саме тому компанія Autostrada запустила масштабну цифрову ініціативу — проєкт «Прозора лабораторія», який об’єднує всі елементи внутрішнього лабораторного контролю в єдину технологічну екосистему.
Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко провів робочу зустріч із Головою Федеральної державної служби фінансів Бельгії Філіпом Ван де Вельде. Переговори відбулися у контексті підготовки до скринінгу Європейською комісією за розділом «Оподаткування» в межах процесу євроінтеграції України.
Станом на початок 2025 року, втрати сільського господарства внаслідок широкомасштабної збройної агресії РФ та тимчасової окупації її території склали $11,2 млрд. Про це повідомив завідувач відділу інвестиційного забезпечення ННЦ Інститут аграрної економіки Олександр Захарчук.
Державна податкова служба України впроваджує системні заходи для детінізації економіки, зокрема у сфері розрахункових операцій та офіційного оформлення трудових відносин. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
У січні–травні 2025 року надходження з акцизного податку до загального фонду державного бюджету України склали 69,7 млрд грн. Це на 48,7% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, коли сума становила 46,9 млрд грн. Про це повідомив Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко.
У січні–квітні 2025 року Державна податкова служба України провела понад 6,5 тисячі перевірок у сфері обігу тютюнових виробів. За їх результатами суб’єктам господарювання було нараховано штрафних санкцій на суму 116,2 млн грн. Це на 87,7% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко.
Україна потребує значної міжнародної підтримки - щодо 2026 року, то йдеться про понад 40 мільярдів доларів. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час 14-го засідання керівного комітету платформи в межах URC-2025.
Після публікації на сайті «Наші гроші» щодо вартості будівельного піску, що використовується на будівництві Подільсько-Воскресенського мосту, у компанії Autostrada спростовують звинувачення у завищенні цін і наводять чіткі аргументи. Інформацію надано власником компанії Максимом Шкілем.
Державна податкова служба України завершила перше півріччя 2025 року з перевиконанням плану надходжень до держбюджету на 60,8 млрд грн. У червні лише понадпланові надходження склали +9 млрд грн, що забезпечило загальне виконання бюджету на рівні 107,7%.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов. Про це він сказав під час слухань у Конгресі.