Держбюджет 2020: порівняльний аналіз цифр, починаючи з 2013 року

Сьогодні, 6 листопада, повідомляється, що за 2013-2020 роки відбулося триразове гривневе зростання доходів і видатків бюджету України. 

При цьому зростання в доларах де-факто був відсутній через девальвацію гривні трохи більше, ніж в три рази (8 грн за 1 долар в 2013р., 25 грн за 1 долар в жовтні 2019 р.). Завдяки зазначеного розрахунку зростання доходів і видатків бюджету, ми можемо підрахувати пріоритети урядів України часів президентів Януковича, Порошенко і Зеленського, пишуть Максим Семенов і Руслан Бортник для Українського інституту аналізу та менеджменту політики.

За вказаним посиланням також знаходиться порівнювальна таблиця бюджетів країни.

Зокрема, в соціальній сфері. Так, при офіційній інфляції в більш ніж 100% за вказаний період, прожитковий мінімум зріс на 197%, а мінімальна пенсія — на 201%, тобто ріст де-факто відсутній. Мінімальна зарплата за вказаний період зросла на 401%, однак з урахуванням інфляції вона фактично просто індексувалася і якісного зростання не відбулося.

При аналізі зростання інфляції і зарплат також варто враховувати популярну практику, особливо у бюджетній сфері та регіонах, коли при підвищенні урядом мінімальної зарплати бюджетників переводять на 0,75 і 0,5 ставки, зберігаючи їх мінімальну зарплату незмінною протягом довгих років. Також варто враховувати, що розрахунок інфляції відбувається, по-перше, Держстатом, що створює умови для маніпуляції статистикою, і, по-друге, враховує зростання всіх товарів і послуг. Водночас зростання за окремими категоріями товарів і послуг, в першу чергу, продуктів харчування і послуг ЖКГ склало не 100% за шість років, а в кілька разів більше, що безпосередньо відбивається на добробуті найбідніших верств українського суспільства.

Що стосується зростання витрат на органи виконавчої влади, а також окремі сфери економіки, ми виділяємо наступних чемпіонів, зростання витрат яких дорівнює або перевищив триразовий гривневий зростання доходів українського бюджету. Це Міністерство культури, молоді та спорту (+1275%, стався через злиття декількох міністерств і акумуляції їх бюджетів в одному відомстві), МЗС (+427% щодо 2013р.), Мінсоцполітики (+328%), Адміністрація (Офіс) президента (+323%).

Оскільки зростання Мінкульту не в повній мірі релевантний для нашого матеріалу, сконцентруємося на трьох лідерах. Мінсоцполітики очевидно фінансується вище рівня доходів бюджету з тієї причини, що державі необхідно зберігати мінімальну соціальну стабільність. Тому ключовими точками зростання залишаються АП (ВП) і МЗС, тобто фактично центральний орган виконавчої влади (особливо це проявляється при президентові Зеленском), а також зовнішньополітичне відомство, на тлі конфлікту з РФ, активизировавшее свої контакти із Заходом в рамках вибудовування політики проти Росії, так і в рамках реалізації курсу на вступ до ЄС і НАТО.

Варто обмовитися, що особняком стоять "відомства війни", як Міноборони, МВС, РНБО, СБУ. З урахуванням триваючого конфлікту на південному сході України, фінансування силових відомств зростає незалежно від того, хто саме керує країною.

При цьому в більшості сфер ми спостерігаємо зниження держвитрат щодо трикратного зростання доходів бюджету: Мінжкг (47%), Мінфін (+49%), Міненергетики та вугільної промисловості (+86%), Моз (+175%), Міносвіти і науки (+180%), Апарат Верховної Ради (+210% від 2013р.), Минэкономикиагрополитики (+256%), Мінінфраструктури (+260%), Мін'юст (+265%). Тобто, витрати на Міністерство енергетики та вугільної промисловості в 2020 році навіть не досягнуто рівня 2013 року, з урахуванням триразового зростання доходів бюджету і 100%-інфляції. Очевидно, що в цій сфері держава не бачить для себе особливих перспектив.

Особливий інтерес також представляють відмінності між проектами бюджету в першому і другому читаннях, оскільки саме проект бюджету другого читання переписується згідно із запитами найбільш сильних груп і відомств, само собою, за рахунок слабших. Відмінності проектів бюджету в першому і другому читаннях є найбільш точним маркером пріоритетів держави.

Так, лідером по зростанню бюджетних коштів у другому читанні щодо першого стали, по-перше, «відомства війни»: СБУ (126%), ГУР (125%), СЗР (115%), Міноборони (114,6%) і МВС (110,8%); і, по-друге, «ресурсні», коррупційноміські відомства: Мінінфраструктури (125,6%) і Міненергетики (118,5%). Окремо варто відзначити зростання виділених коштів на Міністерство молоді та спорту (125%). При цьому лідерами скорочення витрат стала економіка і соціальна сфера: Мінагрополітики (80,2%), Мінжкг (88,8%) і Моз (90,8%).

Є ще одна велика проблема - презентація і текст бюджету на сайті ВР різняться в цифрах на мільярди гривень. Чи це помилки гуманітаріїв, то спроба прикрасити дійсність - покаже тільки текст Закону України «Про Державний Бюджет на 2020 рік», після його прийняття)).

Взагалі, аналізуючи бюджет України на 2020 рік і зіставляючи його з бюджетом на 2013 рік, що чітко видно пріоритети нового уряду: це оборона, а також інфраструктура та сільське господарство, що може розглядатися в межах одного циклу: створення умов, доріг, портів і т. д. для експорту продукції сільського господарства країни.