Держбюджет-2021: нардепи прокоментували зниження субсидій населенню та непідвищення зарплат вчителям та медикам (Відео)

Ввечері 15 грудня Верховна Рада ухвалила багатостраждальний Держбюджет-2021 пізніше більш ніж на два тижні від терміну, котрий вимагає законодавство. За що проголосували нардепи, з'ясовувало ASPI news.

Процес ухвалення Держбюджету-2021 вкотре продемонстрував, що монобільшості навколо принципових питань вже не існує. Так, голосів фракції "Слуга народу" не вистачало для голосування (225), тому на допомогу провладній партії поспішили "Довіра" (20), пов’язана з олігархом Ігорем Коломойським "За майбутнє" (21) та "Батьківщина" Юлії Тимошенко (12). На всяк випадок підтягнули й позафракційних, пов’язаних з олігархом Рінатом Ахметовим (11). У підсумку голосів вистачило навіть з великим запасом – 289.

"Money – connecting people (гроші з’єднують людей)", – прокоментував процес ухвалення бюджету нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк. Народний обранець також наголосив, що голосування за бюджет було пов’язане з кількома кадровими призначеннями. Зокрема, планується призначити нових міністрів екології (Роман Опімах) та аграрної політики (Роман Лещенко). "Не скажу, що на 100% впевнений, все продемонструють грудневі призначення, проте є вперті факти. Факт №1: кадрові питання виносять після голосування за Держбюджет-2021, котрий підтримують 289 нардепів різних фракцій та груп. Факт №2: серед кандидатів є два несподіваних прізвища: Опімах та Лещенко. Факт №3: Обидва з команди президента, тому зливати їх просто так ніхто не буде. Факт№4: для цих кандидатів та нардепів такий кар’єрний злет став несподіваним. Факт №5: обидва кандидати наразі займають крісла вельми спокусливих центральних органів виконавчої влади – Опімах – у Держгеонадрах, Лещенко – у Держгеокадастрі. В умілих руках ці посади кращі за міністерські. А, може, така раптова ротація викликана тим, що комусь в Раді пообіцяли нових глав цих двох комітетів? Й треба, не образивши членів своєї команди, красиво звільнити ці крісла для нових кандидатів? Там земельні ділянки, дозволи на видобуток газу… До того ж ці призначення не треба через Раду проводити", – припустив Железняк.

Основні показники бюджету на наступний рік демонструють водночас пріоритети чинної влади:

• будівництво доріг – 130 мільярдів гривень;
• Міністерство оборони – 117,6 мільярда гривень;
• дотації Пенсійного фонду – мінус 8,5 мільярда гривень;
• Генпрокуратура – плюс 2 мільярди гривень;
• вакцинація – 2,6 мільярда гривень (вистачить прищепити лише 1 мільйон громадян);
• Офіс президента – плюс 40%, майже до 1,3 мільярда гривень;
• освіта – мінус 4,2 мільярда гривень;
• Верховна Рада – 2,5 мільярда гривень (+0,5 мільярда);
• регіональні дотації – мінус 4,9 мільярда гривень;
• фінансування медицини вдвічі менше за необхідне, на інфекційні стаціонари взагалі не передбачені кошти, підвищення зарплат медичних працівників непередбачено (міністр охорони здоров'я Максим Степанов навіть закликав депутатів не голосувати за цей варіант законопроєкт);
• запланований курс долару – 29,1 гривні.

Урізано майже всю соціалку. Так, у 2021 році на субсидії виділять 36,6 мільярда гривень (на 400 мільйонів менше, ніж у цьому році). Цей процес відбуватиметься з паралельним підвищенням тарифів на електроенергію, газ, опалення та гарячу воду. Тобто платити будемо більше, а субсидії отримають далеко не всі, хто цього насправді потребує. Заплановане підвищення мінімальної зарплатні до 6,5 тисяч гривень на місяць перенесено на 1 грудня 2021 року, отже, базу Пенсійного фонду буде ще зменшено. Заплановане ще за президента Петра Порошенка підвищення мінімальних зарплат вчителям з 1 січня 2021 року до 2,5 прожиткових мінімумів (6810 гривень) не відбудеться (залишиться 4455 гривень).

"Я підтримував проєкт Держбюджету-2021, – розповів нардеп від "Слуги народу" Олександр Качура. – Для мене головним було питання видатків на МОЗ. Загалом у документі закладено на медицину приблизно 170 мільярдів гривень. Це дійсно менше 5% ВВП, проте ми домовилися з прем’єром Денисом Шмигалем, що пріоритетні напрямки медицини будуть додатково профінансовані у ручному режимі. У будь-якому випадку, було б неправильно дестабілізувати зараз ситуацію та входити в новий рік без Держбюджету".

"Звичайно я голосував проти, оскільки це бюджет неправильних пріоритетів, – зазначив нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. – Видатки на освіту, культуру, допомогу Пенсійному фонду тощо урізаються, а фінансування Офісу президента, Генпрокуратури, ДБР збільшується. Загалом документ нереалістичний, бо передбачає просто фантастичний дефіцит".

Дехто виправдовує таку несправедливість розподілу видатків Держбюджету рекомендаціями МВФ. Проте це не так. Фонд цікавить лише збалансованість бюджету та його притомний дефіцит. А, отже, МВФ абсолютно байдуже, чиїм коштом будуть скорочувати видаткову частину – хоч Пенсійного фонду, а хоч Офісу президента та Генпрокуратури.