Економісти оцінили переваги та ризики легалізації грального бізнесу в Україні

Розквіт казино, мільярдні доходи бюджету або маніпуляції з оподаткуванням. Експерти повідомили, що чекає на гральний бізнес після легалізації.

Верховна Рада 14 липня легалізувала гральний бізнес. Але закон не зможе повноцінно функціонувати без внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей. Цей законопроєкт №2713-д знаходиться на розгляді у парламенті і передбачає скасування оподаткування виграшу 18% та тимчасове зупинення податку на валовий дохід (GGR, різниця між ставкою та виграшем).

"Парламент зробив великий крок від тіньового ринку, виправлена помилка 2009 року, коли тодішня прем’єрка Юлія Тимошенко сприяла забороні грального бізнесу. Цікаво, сама Тимошенко, пояснюючи недавно свій крок щодо закриття казино, заявила про те, що мовляв в гральних закладах торгували наркотиками. Вибачте, але за цією логікою в 2009 році можна закривати і Кабмін, і Верховну Раду", – зазначив голова аналітичної групи "Левіафан" Микола Мельник.

Аналітик вважає, що законопроєкт далекий від досконалості. Існує декілька претензій особливо в частині вартості ліцензій – вони дійсно занадто дорогі. Але слід зауважити, що йдеться про свого роду авансовий платіж.

"Без регулювання податкового навантаження, навряд хтось буде купувати ліцензію. Є питання щодо оподаткування виграшу та GGR. Добре, що профільний комітет розробив законопроєкт, який прибирає оподаткування виграшів. Що стосується GGR, то поки у нас не буде функціонувати система он-лайн моніторингу (а найближчі 2,5 роки її запровадження взагалі не планується), то вводити податок на валовий дохід зарано. Його просто ніхто не зможе коректно порахувати. Тому цей податок перетвориться на певний механізм домовлянь між гральними закладами і фіскальними органами, з усіма корупційними ризиками, які можуть виникнути в процесі", – підкреслив Мельник.

"Неможливо оподаткувати все й одразу, – підтримав колегу експерт "Української фабрики думки" Юрій Гаврилечко. – Спочатку планувалося, як мінімум тричі брати податки з організаторів грального бізнесу, та двічі – з гравців. Що позбавляло сенсу виводити цей бізнес з тіні. Чинна редакція більш прийнятна для бізнесу, але без ухвалення законопроєкту 2713-д вона не буде працювати в повному обсязі, бо більшість інвесторів не вкладе гроші, якщо не зрозуміє кінцевих витрат".

Експерт розповів, що поки не зрозуміле податкове розподілення: або всі кошти підуть до Держбюджету, або частина з них залишаться у бюджетах місцевих. За його прогнозом, саме навколо цього виникнуть найбільші баталії під час ухвали проєкту 2713-д. "Тому що є бажання брати з казино 18% ПДФО, 1,5% воєнного збору, та й ще вигадати якийсь новий спеціальний податок на кшталт 5% до місцевого бюджету, – вважає Гаврилечко. – Що не дуже логічно. Висока вартість ліцензії – це своєрідна гарантія того, що організатори у будь-якому випадку наповнять бюджет грошима".

Очікується, що щорічні надходження в Держбюджет від грального бізнесу складуть приблизно 7 мільярдів гривень (за різними оцінками, обсяг тіньового ринку гральних послуг складає 40-100 мільярдів гривень). Спеціалісти не впевнені, що вдасться зібрати в цього року саме таку суму. Навіть, якщо восени депутати не повернуться до розгляду змін до податкового законодавства, то придбання перших ліцензій на організацію гральних залів можна очікувати не раніше листопада-грудня. Тобто основні гроші від азартних ігор надійдуть до бюджету вже у 2021 році.

Оскільки ігрові зали будуть відкриватися в готелях, то основних інвесторів цього ринку можна умовно поділити на два типи. Перші – оператори ігрового бізнесу, які будуть заходити на чинні майданчики та будуть домовлятися з операторами готельного бізнесу. Другі – гібрид готельєрів з операторами ігрового бізнесу. "Звідки виникають можливі ризики? Яким чином будуть оподатковуватися суб’єкти підприємництва? Може виникнути ситуація, коли податкова зарахує частину доходів від грального бізнесу в доходи готелю, збільшуючи обсяги оподаткування. Може трапитися і навпаки, але вже для зменшення оподаткування", – попередив Гаврилечко.

В цього року великих надходжень в бюджеті від легалізації ігрових залів не буде. Навіть передбачені доходи на рівні 4,4 мільярда не будуть виконані.

"У світі існує два підходи до оподаткування грального бізнесу. Або висока вартість ліцензій, при низьких податках. Або навпаки. – повідомив економічний експерт Віктор Скаршевський. – Для України більш прийнятний перший варіант. Поки що буде достатньо дорогої ліцензії і податку на прибуток (18%). Легальний гральний бізнес дає в бюджети розвинених країн щороку суттєві кошти. Наприклад, в Німеччині – 16 мільярдів доларів, в Великобританії – 19 мільярдів доларів, в Італії – 21 мільярд доларів".